Рішення № 32697839, 29.07.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/463/13-ц

Провадження № 22ц/779/1943/2013

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Данилюк М. П.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Фединяка В.Д., Мелінишин Г.П.,

секретаря Петріва Д.М.,

з участю сторін,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Верховинського районного суду від 27 червня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Верховинського районного суду від 27 червня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2

Зобов'язано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою у с. Голови Верховинського району Івано-Франківської області і належить на праві приватної власності ОСОБА_2, забравши із земельної ділянки гаражі.

Стягнуто з відповідачів на користь держави солідарно 107 грн.30 коп. судового збору.

Апелянти не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважають його винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначають, що у матеріалах справи відсутні докази, що спірні гаражі знаходяться на земельній ділянці позивачки.

Батько ОСОБА_4 отримав у 1987 році земельну ділянку площею 0.01 га. на спорудження гаражу і таке будівництво йому було дозволено, а гараж ОСОБА_3 взагалі знаходиться за межами земельної ділянки позивачки.

Апелянти просять рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_3 та часткове задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_4

Судом встановлено, що рішенням Голівської сільської ради Верховинського району від 22 травня 2008 року ОСОБА_2 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0.17 га у с. Голови присілок Біла річка Верховинського району для ведення особистого селянського господарства.

Право її користування даною земельною ділянкою стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 07.10.2011 року, виданим на її ім'я.

Судом першої інстанції також встановлено, що на цій земельній ділянці знаходяться гаражі відповідачів, які не зазначені у державному акті, а тому відповідно жо вимог ст.. 152 ЗК України порушене право власності ОСОБА_2 підлягає захисту.

Проте, суд до такого висновку щодо вимог позивачки до ОСОБА_4 прийшов передчасно, без дослідження зібраних доказів, які містяться у матеріалах справи.

Згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження власним майном на власний розсуд.

Відповідно до рішення Голівської сільської ради від 22.07.1987 року №29 ОСОБА_5, який є батьком відповідача ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво гаражу в с. Голови прис. Біла Річка на виділеній земельній ділянці, що належала колгоспу площею 0.01 га. Така земля була виділена в натурі і забудівником був виготовлений будівельний паспорт та побудовано саме цей гараж (а.с. 37-41). Тому після смерті батька ОСОБА_4 продовжує користуватися спірним гаражем по даний час.

Висновок суду про самовільне встановлення даного гаражу на чужій земельній ділянці є неправильним і таким, що підлягає скасуванню з відмовою у позові до ОСОБА_4, а також в частині стягнення з нього судових витрат.

Однак відповідач ОСОБА_3 суду не надав доказів належності йому гаража, який ним побудовано поруч з гаражем ОСОБА_4 та доказів виділення йому земельної ділянки під таке будівництво. Висновок суду першої інстанції, що даний гараж розміщений на приватизованій земельній ділянці позивачки і порушує її право власності на землю є правильним, тому рішення в цій частині колегія суддів вважає обґрунтованим.

За таких обставин рішення в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення з нього судових витрат слід скасувати з постановленням нового рішення про відмову у позові, а рішення в частині задоволення її позову до ОСОБА_3 слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Верховинського районного суду від 27 червня 2013 року в частині зобов'язання ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою у с. Голови Верховинського району, забравши із земельної ділянки гараж скасувати.

Постановити у цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

В.Д.Фединяк

Г.П.Мелінишин