Рішення № 32697085, 23.07.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/2367/2013 Головуючий в І інстанції - Корецький Д.Б.

Категорія: 5 Доповідач: Вербицька Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року липня місяця 23 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Вербицької Л.І.

Суддів: Радченка С.В.

Слюсаренко О.В.

При секретарі: Сікорі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Степанівської сільської ради Суворовського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Степанівської сільської ради Суворовського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_5. Після його смерті фактично спадщину прийняла його дружина та мати позивачів ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_2 остання померла, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачі є спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_6. З метою прийняття спадщини ОСОБА_3 звернулася з відповідною заявою до Другої Херсонської державної нотаріальної контори, на підставі якої була заведена спадкова справа. ОСОБА_4 з аналогічною заявою до нотаріальної контори не звертався. Інші спадкоємці відсутні. Проте, нотаріус відмовив позивачам в оформленні спадщини, оскільки у них відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Зазначені обставини стали підставою для їх звернення до суду.

Посилаючись на ст. 392 ЦК України позивачі просили визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на ? житлового будинку АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину цього ж будинку.

Під час розгляду справи позивачі уточнили позовні вимоги, остаточно просили визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на ? житлового будинку АДРЕСА_2, який належав ОСОБА_6, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнати за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину цього ж будинку.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 06 червня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просять рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 червня 2013 року скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачами не надано документального підтвердження відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, в матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, а тому вимоги позивачів є недоведеними. Крім того, суд послався на те, що позивачами не заявлялось клопотань про витребування спадкової справи, хоча таке право судом було роз'яснено згідно ст. 27 ЦПК України. Суд дійшов висновку про те, що саме ця обставина позбавила суд можливості встановити спадкове майно та вирішити спір.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. (а. с.15-17)

З матеріалів справи вбачається, що у період з 1972 по 1973 роки ОСОБА_5 побудовано житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2.

На момент побудови зазначеного нерухомого майна була чинною Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року. Частиною 2 пункту 4 зазначеної Інструкції передбачено, що будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Відповідно до копії акту прийому в експлуатацію закінченого будівництва домоволодіння, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_2, зданий в експлуатацію 04.03.1994 року, забудовником є ОСОБА_5. (а. с. 18) Крім того, згідно відповіді БТІ право власності не оформлене, існує тільки технічна документація, користувач - ОСОБА_5. (а. с. 36)

Таким чином, у померлого ОСОБА_5 виникло право на реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте залишилося нереалізованим у зв'язку зі смертю останнього.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який був чинний на момент смерті ОСОБА_5, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Таким чином, дружина ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка на момент смерті чоловіка проживала разом з ним, фактично прийняла спадщину, оскільки вступила в управління та володіння спадковим майном.

На момент смерті ОСОБА_6 набрав чинності Цивільний Кодекс України, відповідно до ст. 1261 якого у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті.

З метою реалізації права на спадкування діти ОСОБА_6 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Другої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_6, проте не надали документів, що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, а саме на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2. Відповідно до наданих нотаріальною конторою відомостей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на інше майно (а. с. 42) Інших спадкоємців після ОСОБА_6 не встановлено, що підтвердили позивачі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 року, яка була чинна на момент звернення позивачів до нотаріальної контори, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачами надано постанову державного нотаріуса Семенихіної В.І. про відмову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину з зазначених підстав.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Звернувшись у визначений законом строк до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини позивачі фактично набули право власності в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері. Однак, реалізувати набуте право у повному обсязі позбавлені можливості у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Посилання суду на те, що право витребування належних доказів позивачем роз'яснювалося, але вони не використали це право, не підтверджується матеріалами справи.

Оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального закону, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, ст. 1261 ЦК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 червня 2013 року скасувати, ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 по ? частині домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: