Ухвала суду № 3269613, 05.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-2464/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“05” лютого 2009 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 25 жовтня 2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2006р.

у справі № 25/422-А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Наша марка”

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва (надалі - ДПІ у Подільському районі м.Києва)

про визнання нечинним рішення, -

встановив:

У липні 2006р. позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання нечинним рішення ДПІ у Подільському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000542202/0 від 22.06.2006р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунки з нерезидентом проводились в національній валюті України, а не в іноземній. Kpiм цього, згідно Інструктивного листа Національного банку України та Кабінету Міністрів України „Щодо порядку розрахунків з країнами зони функціонування рубля” №19029/730 від 26.04.1993р. ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України щодо використання у розрахунках між резидентами i нерезидентами-юридичними особами іноземної валюти не розповсюджується на розрахунки з резидентами країн зони функціонування рубля, які можуть здійснюватися в українських карбованцях, якщо це передбачено контрактами, тощо.

Постановою Господарського суду м. Києва від 25 жовтня 2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2006р., позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що оскільки розрахунки між позивачем та нерезидентом здійснені не в іноземній валюті, а в національній валюті України, то висновки відповідача про обов'язок проведення таких розрахунків через уповноважений банк не ґрунтуються на вимогах Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Подільському районі м.Києва, звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

ДПІ у Подільському районі м.Києва було проведено виїзну комплексну планову документальну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ТОВ „Наша марка” за період з 07.10.2003р. по 31.12.2005р., про що складено акт № 77/23-214/32668373 від 13.06.2006р..

Проведено перевіркою встановлено, що в порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання i валютного контролю” №15-93 від 19.02.1993р., позивачем проведено розрахунок через касу продавця без участі повноваженого банку, а також в порушення п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р., згідно прибуткового касового ордеру від 05.08.2005р. ТОВ „Наша марка” протягом одного дня отримано від ПП ОСОБА_1. готівку в розмірі 21000,00грн..

На підставі вказаного акта ДПІ у Подільському районі м.Києва прийнято оскаржуване рішення №0000542202/0 від 22.06.2006р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23500,87грн..

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання i валютного контролю” єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань є валюта України.

Відповідно до ст. 7 вищезазначеного Декрету у розрахунках між резидентами i нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як зaci6 платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Здійснення розрахунків між резидентами i нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України (ч. 3 ст. 7 Декрету).

Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 5 цього Декрету індивідуальні ліцензії видаються резидентам i нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Наведеною нормою визначено виключний перелік операцій, що потребують індивідуальних ліцензій, до якого не включено операції з розрахунків у валюті України між резидентом та нерезидентом.

За порушення резидентами порядку розрахунків, встановленого ст. 7 цього Декрету, застосовується штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувались при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків (ч.2 ст. 16 Декрету).

Відповідно до ч. 2 Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, які затверджено Постановою Правління Національного банку України №119 від 26.03.1998р. використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється лише в разі відсутності у фізичних осіб - нерезидентів чи резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента суб'єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України i неможливості здійснення валютної обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти у обумовлених випадках.

Сплата резидентами та нерезидентами зборів та здійснення платежів готівкою на території України у випадках, непередбачених цими правилами, проводиться у гривнях, а за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України - в іноземній валюті (п. 4.13 Постанови НБУ №119).

Статтею 17 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання i валютного контролю” встановлено порядок розрахунків в іноземній валюті, вимоги про проведення розрахунків між резидентом i нерезидентом через уповноважений банк стосуються саме розрахунків в іноземній валюті. В разі наявності у нерезидента коштів в грошовій одиниці України здійснення платежів готівкою на території України проводиться у гривнях.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та підприємцем без створення юридичної особи ОСОБА_1. (Росія) укладено договір купівлі-продажу №02/12-03 від 02.12.2003р. згідно п. 1.1 якого продавець (позивач) зобов'язується поставити покупцю (ОСОБА_1.) яйце куряче та яєчну продукцію по договірним цінам з оплатою по договірним строкам. Пунктом 3.1 цього договору встановлено порядок розрахунків: покупець здійснює попередню оплату шляхом внесення грошових коштів в касу продавця або на розрахунковий рахунок продавця. Реалізація товару здійснюється на території України без перетину митного кордону України (п. 8.4 договору).

На виконання цього договору нерезиденту згідно накладних відвантажено продукцію на суму 21000,00грн. та 2500,87грн., у відповідності до прибуткових ордерів нерезидентом сплачено готівкою в гривнях 21000,00грн. та 2500,87грн. через касу позивача.

3 огляду на те, що розрахунки між позивачем та нерезидентом - підприємцем без створення юридичної особи ОСОБА_1. здійснено в національній валюті України, то висновки відповідача про обов'язок проведення таких розрахунків через уповноважений банк не ґрунтуються на вимогах Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання i валютного контролю”.

Посилання скаржника на порушення позивачем п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р., а саме, отримання ТОВ „Наша марка” по прибутковому касовому ордеру від 05.08.2005р. від ОСОБА_1. протягом одного дня готівки в розмірі 21000,00грн., правомірно не прийнято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки оспорюваним рішенням до позивача застосовано штрафні санкції саме за порушення ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання i валютного контролю”, виявлене в акті перевірки, а не за порушення інших вимог законодавства в сфері валютного регулювання та проведення операцій в національній валюті України.

Доводами касаційної скарги не спростовано висновки суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м.Києва від 25 жовтня 2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2006р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.