Ухвала суду № 32696070, 30.07.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1967/13-ц Головуючий у І інстанції Волчко А.Я.Провадження № 22-ц/780/3269/13 Доповідач у 2 інстанції Сержанюк А.С.Категорія 26 30.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

29 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Коцюрби О.П., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 35 607,37 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 356,07 грн.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання, в результаті чого в останнього виникла заборгованість перед банком у названому розмірі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір неустойки.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, 06 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником якого є позивач по справі, та ОСОБА_2, з дотриманням вимог чинного законодавства, було укладено кредитний договір №СL39744 ( а.с. 15-23 ).

За умовами правочину, кредитор надав позичальникові грошові кошти у сумі 15 625 грн. строком до 15 квітня 2011 року зі сплатою процентної ставки у розмірі 36% річних, а у разі прострочення платежу - підвищеної ставки 108% річних ( додаток 1, 2 до кредитного договору ).

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору, позичальник зобов'язується щомісячно 15 числа здійснювати погашення щомісячних платежів, шляхом зарахування включно до такої дати кошти в розмірі 705,75 грн. на поточний рахунок позичальника, який доручає кредитору самостійно направляти кошти на погашення заборгованості ( а.с. 15-23 ).

При цьому, за користування кредитом понад встановлений строк ( прострочення сплати щомісячного платежу ) встановлюється підвищена процентна ставка - 108% річних ( п.2.4. договору ).

Свої зобов'язання кредитор виконав у повному обсязі.

Проте, відповідач взяті зобов'язання за правочином не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 30 січня 2013 року становить 35 607,37 ( 10 013,98 + 2 540,10 + 23 053,29 ) грн., з яких: 10 013,98 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 2 540,10 грн. - відсотки, 23 053,29 грн. - підвищені відсотки ( а.с. 5 ).

У зв'язку із неналежним виконанням умов правочину, позивач 04 січня 2013 року направив на адресу боржника лист-вимогу про виконання своїх зобов'язань, а 28 лютого 2013 року - звернувся до суду із позовом ( а.с. 2-4, 8 ).

За таких обставин, суд першої інстанції, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 549, 610, 612, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215, ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 212 ЦПК України.

У відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 88 ЦПК України суд першої інстанції правильно визначив і розмір судового збору 356,07 ( 35607,37 х 1 : 100 ) грн.

А тому, доводи ОСОБА_2 про незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення матеріального та процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції.

Інші доводи, викладені в апеляції, зокрема, про порушення принципу співмірності вимог банку із розміром заподіяних збитків, тяжке матеріальне становище боржника, визнання заборгованості з тілом кредиту та процентами, а також його намагання сумлінно виконувати взяті на себе зобов'язання, не спростовують висновки суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог і не являються підставою для задоволення апеляційних вимог.

До того ж, апеляційна вимога ОСОБА_2 про зменшення розміру неустойки не може бути задоволена, оскільки кредитним договором №СL39744 від 06 травня 2008 року не передбачено її стягнення.

Таким чином, суд першої інстанції стягнув прострочену заборгованість за кредитом, відсотки та підвищені відсотки, визначив їх розмір у відповідності до вимог цивільного законодавства та умов договору.

Будь-яких обґрунтованих доказів на спростування суми заборгованості в зазначеному розмірі чи її зменшення апелянт не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

О.П. Коцюрба