Постанова № 32694644, 18.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2013 р. Справа № 922/1661/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - Бєлкін А.Д., дор. від 15.07.2013 р., Костюк О.Г. - керуючий санацією

відповідача - Косарєв В.М., дор. № 12-62юр/8984 від 21.11.2012 р., Солдатенко А.М., дор. № 01-62юр/7131 від 17.09.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1944Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2013 р. у справі № 922/1661/13

за позовом ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод», м. Ізюм

до АК «Харківобленерго», м. Харків

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2013 р. у справі № 922/1661/13 (суддя Шатерніков М.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що у складі основних засобів ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» знаходиться «Зовнішнє електропостачання підприємства ВЛ-110 від підстанції «Циганська» до нової підстанції 110/10» інв. № 6010, що є високовольтною лінією електромереж. АК «Харківобленерго» було приєднано до вищенаведеної електромережі власні електромережі шляхом встановлення перемички між опорами № 305 та № 347 і самовільно використовує вищенаведену електромережу для власних потреб. Позивач згоду на використання електромережі не надавав, тому в результаті дій АК «Харківобленерго» порушується право власності ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» на електромережу та створено перешкоди у використанні цього об'єкту у процедурі санації.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.

Позивачем до суду апеляційної інстанції були надані документи на підтвердження належності спірного майна ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» з посиланням в обґрунтування неможливості надання вказаних документів на те, що на підприємстві на даний час проводиться процедура санації, вказані документи були передані до архіву, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості своєчасно надати вказані документи до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи, що обставини, зазначені позивачем, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідних дій, колегія суддів дійшла висновку про те, що про прийняття наданих позивачем документів як доказів по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні відповідача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Згідно зі ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності. Право приватної власності є непорушним.

Спірне майно, електромережа «Зовнішнє електропостачання підприємства ВЛ-110 від підстанції «Циганська» до нової підстанції 110/10», було збудовано на підставі типового договору на капітальне будівництво від 16 березня 1987 року, укладеного з підрядником Харківською мехколоною № 16 треста «Полтавасільелектромережбуд». Найменування замовника було викладено згідно прийнятими у той час правилами найменування підприємств, які мали загальнодержавне та оборонне значення - підприємство п/я Г-4594.

Після побудови електромережу у 1990 р. була оприбуткована на баланс Ізюмського державного ТРЗ.

Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України (уповноваженого органу управління) № 274 від 28.04.2001 р. Ізюмський державний тепловозоремонтний завод було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Ізюмський тепловозоремонтний завод» (ВАТ «ІТРЗ»). Пунктом 3 вказаного наказу було затверджено акт передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ «ІТРЗ».

Відповідно до акту передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству «Ізюмський тепловозоремонтний завод» Міністерство транспорту передало, а відкрите акціонерне товариство «Ізюмський тепловозоремонтний завод» прийняло у власність нерухоме майно згідно переліку, у тому числі № 66 переліку - Зовнішнє електропостачання підприємства ВЛ-110кв, інвентарний номер 6010.

Таким чином, наданими позивачем документами підтверджується, що спірне майно з 2001 р. знаходиться у власності позивача.

Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог ВАТ «Ізюмський тепловозоремонтний завод» у зв'язку з їх обґрунтованістю.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не вжив необхідних заходів щодо з'ясування належності спірного майна сторонам та не відреагував належним чином на клопотання позивача про відкладення розгляду справи для надання можливості подання додаткових доказів щодо наявності його права власності, що не спростовано представником відповідача в суді апеляційної інстанції.

Отже, в порушення приписів ст. 77 ГПК, відповідно до якої господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, суд не відклав розгляд справи для надання позивачем відповідних доказів і розглянув справу в одному судовому засіданні.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що під час прийняття рішення від 29.05.2013 р. судом першої інстанції не були доведені обставини, які суд визнав встановленими, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача - задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2013 року у справі № 922/1661/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати АК «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, ідентифікаційний код 00131954) усунути перешкоди у використанні та розпорядженні «Зовнішнім електропостачанням підприємства ВЛ-110 від підстанції «Циганська» до нової підстанції 110/10» інв. № 6010 шляхом демонтажу перемички між опорами № 305 та № 347.

Витребувати «Зовнішнє електропостачання підприємства ВЛ-110 від підстанції «Циганська» до нової підстанції 110/10» інв. № 6010 з чужого незаконного володіння АК «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, ідентифікаційний код 00131954).

Повний текст постанови складено 18.07.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.