Постанова № 32694487, 25.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.07.2013 р. справа №905/688/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Марченко О.А.секретаря Федорової Ю.І.від позивача:ОСОБА_5, представник за дов. від 11.09.12р. № 2097від відповідача:Рекунов А.В., представник за дов. від 23.12.11р. № 09/8950 розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької областівід11.04.2013 рокуу справі№ 905/688/13-г (суддя Соболєва С.М.)за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Донецькдо Комунального підприємства «Донецькміськводоканал», м. Донецьк прозобов'язання КП "Донецькміськводоканал" продовжити строк дії Технічних умов за №08/1078 від 25.02.2009р. на водопостачання та водовідведення чотирьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1 ВСТАНОВИВ:

25.01.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_7, м. Донецьк звернулась до господарського суду Донецької області із позовом до Комунального підприємства "Донецькміськводоканал", м. Донецьк про зобов'язання КП "Донецькміськводоканал" продовжити строк дії Технічних умов за №08/1078 від 25.02.2009р. на водопостачання та водовідведення чотирьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1 (а.с.2-11).

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2013 р. у задоволенні позову відмовлено (а.с. 82-85).

Відмовляючи у позові, суд першої інстанцій дійшов висновку про те, що позивач, заявляючи вимоги про подовження строку дії технічних умов №08/1078 від 25.02.2009р. невірно обрав спосіб захисту права, яке вважає порушеним з боку відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_7 м. Донецьк звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2013р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (а.с. 94-95).

Апелянт вважає, що рішення суду є необґрунтованим та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Зокрема, скаржник стверджує, що на момент звернення до відповідача 03.01.2013 року з проханням продовжити строк дії Технічних умов №08/1078 у позивача діяли Технічні умови, видані ТОВ «Авторемдоном» 09.02.2010р., тому відповідно до діючого законодавства відповідач незаконно відмовив позивачу у продовженні строку дії Технічних умов №08/1078.

Також, апелянт вважає, що судом при розгляді справи були застосовані положення Постанови Кабінету Міністрів України №489 від 20.05.2009 року, які втратили чинність.

Крім того апелянт, зауважує, що технічні умови №08/1078, які видані позивачем не відповідають законодавству.

16.07.2013р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від 15.07.2013р., в якому відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2013р. залишити без змін.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення господарського суду у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.07.2013р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв»язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та випискою з ЄДРПОУ (а.с. 22,24,25).

Відповідач, Комунальне підприємство «Донецькміськводоканал» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 35554719), що підтверджено випискою з ЄДРПОУ (а.с.18).

10.04.2004р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 придбала частину будівлі літ. Б-1 загальною площею 131,2 кв.м. по АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі - продажу частини будівлі від 10.04.2004р., укладеного між ТОВ "Авторемдон" (Продавець) та ОСОБА_7 (Покупець) (а.с.27-28).

В підтвердження вказаних обставин в матеріалах справи міститься договір купівлі - продажу частини будівлі від 10.04.2004р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 10.04.2004р під номером в реєстрі №963 та Витяг №3403530 від 22.04.2004р., виданим КП БТІ м. Донецька (а.с. 28).

Також встановлено, що 31.01.2006р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1410136900:00:027:0076) площею 0,0327 га, у тому числі 0,0011 га в межах червоної лінії, для експлуатації частини існуючої адміністративної будівлі із земель, раніше наданих в постійне користування Донецькому державному автотранспортному підприємству 11404 (землі промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення міської ради) по вул. Щорса,108 у Київському районі м. Донецька, за актом приймання-передачі (п.1.)(а.с.29-33).

Договір оренди земельної ділянки укладено до 21.12.2010р. По закінченні терміну договору Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін за умови, що він письмово проінформує про це Орендодавця не пізніше, ніж за три місяці до його закінчення (п.6.).

Відповідно п. 12 Договору земельна ділянка передається в оренду для експлуатації частини існуючої адміністративної будівлі по АДРЕСА_1.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу та зареєстрований у Донецькій міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис №040614600018 від 20.02.2006р.

Згідно Додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 07.02.2012р., укладеної між Донецькою міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (Орендар), остання прийняла в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136900:00:027:0076) для експлуатації частини існуючої адміністративної будівлі, яка знаходиться на території Київського району АДРЕСА_1, загальною площею 0,0327 га (а.с.35).

Договір укладено до 21.12.2015р. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.7).

Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради №80/3 від 20.02.2008р. дозволено ФОП ОСОБА_7 проектування для реконструкції частини будівлі контори (літ. Б-1), площею 131,2 кв.м., що належить їй на праві власності, під чотирьохповерхову будівлю торгівельно - адміністративного центру на раніш відведеній території по АДРЕСА_1, а також реконструкцію означеної будівлі після виконання п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. даного рішення (а.с.39).

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2008 року позивач звернувся до Єдиного дозвільного центру для видачі технічних умов на водопостачання та водовідведення.

У червні 2008 року від Єдиного дозвільного центру до КП «Донецькміськводоканал» надійшла супровідна картка №2509/08 від 23.06.2008 року, в якій було зазначено, що позивачу необхідно надати технічні умови на водопостачання та водовідведення проектованого 4-х поверхового адмінбудинку.

КП "Донецькміськводоканал" листом від 08.07.2008р. за вих.№08/4281 видав технічні умови на водопостачання та водовідведення від міських мереж, проте вказані технічні умови на думку позивача, не відповідали законодавству.

Посилаючись на неможливість отримання водопостачання за вказаними технічними умовами, позивач звертався до відповідача щодо їх корегування, внаслідок чого останній листом №08/7462 від 25.11.2008р. повідомив позивача, що для зміни технічних умов ФОП ОСОБА_7 необхідно звернутися до адміністрації ТОВ "Авторемдон" для отримання технічних умов на відключення адмінбудівлі від мереж.

ТОВ "Авторемдон" листом №10 від 06.02.2009р. запропонувало позивачу технічні умови на водопостачання частини будівлі, що реконструюється.

Позивач листом №8 від 23.02.2009р. звернувся до відповідача з проханням переглянути технічні умови, видані в 2008 році.

25.02.2009р. відповідач листом №08/1078 надав відповідь позивачу "Про корегування технічних умов №08/4281 від 08.07.2008р. на водопостачання та водовідведення 4-х поверхової адмінбудівлі по вул.Щорса,108 у Київському районі, що проектується" та надав технічні умови, строком їх дії на 3 роки (а.с.5).

03.01.2013 р. позивач звернувся до КП "Донецькміськводоканал" з проханням продовжити строк дії Технічних умов за №08/1078 від 25.02.2009р. на водопостачання та водовідведення чотирьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1 м. Донецька.

Листом від 04.01.2013 року №08/44 відповідач запропонував позивачу надати перелік документів для отримання нових Технічних умов на водопостачання та водовідведення чотирьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1, так як строк дії Технічних умов за №08/1078 від 25.02.2009р. закінчився та є недійсним (а.с.11).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 вважає, що відсутні підстави для відмови у продовженні строку дії Технічних умов за №08/1078 від 25.02.2009р., у зв'язку з чим заявлено даний позов.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Згідно з ч.1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 4-1 ГПК України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Реалізуючі передбачене ст.55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи даний спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Предметом позову у даній справі є зобов'язання КП "Донецькміськводоканал" продовжити строк дії Технічних умов за №08/1078 від 25.02.2009р. на водопостачання та водовідведення чотирьохповерхової будівлі по АДРЕСА_1.

Рішенням суду має вирішуватись питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.

Порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Судова колегія вважає, що позивач не довів, яким чином його права або законні інтереси порушені відповідачем на момент звернення до суду з даним позовом, адже метою судового процесу є саме захист порушених та оспорюваних прав та інтересів особи.

Отже, виходячи із приписів ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, та враховуючи відсутність факту вчинення відповідачем дій, які порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, з Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України N 190 від 27.06.2008р., вбачається, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання та водовідведення, а також особливих умов.

На момент видачі Технічних умов №08/1078 від 25.02.2009р., подовження дії яких є предметом спору у даній справі, порядок видачі даних документів регулювався Порядком надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1999р. № 2328, яка втратила чинність згідно з постановою КМУ від 20.05.2009р. № 489 (далі - Порядок).

Відповідно до п.5 Порядку встановлено, що архітектурно-планувальне завдання та технічні умови діють протягом нормативного терміну проектування і будівництва об'єкта архітектури, але в будь-якому випадку не менше двох років з дати видачі вихідних даних. Після закінчення терміну дії архітектурно-планувальне завдання підлягає перереєстрації та продовженню в місцевому органі містобудування та архітектури, який його видав, а технічні умови - в організаціях, які їх надали.

Відповідно до п. 18 Порядку у технічних умовах зазначається термін їх дії згідно з нормативними термінами проектування і будівництва об'єкта архітектури. У разі коли будівництво об'єкта архітектури не може бути завершено у визначені терміни, замовник повинен продовжити їх в організації, яка надала технічні умови, до закінчення їх дії. Якщо замовник не звернувся до організації, яка надала технічні умови, з мотивованим проханням щодо їх продовження, ці умови втрачають чинність.

Таким чином, на час звернення з даним позовом до господарського суду Технічні умови №08/1078 від 25.02.2009р. є такими, що втратили чинність. Доказів звернення позивача до уповноважених органів щодо видачі технічних умов згідно установленого законодавством порядку до матеріалів справи не надано.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам не підвідомчі спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо невідповідності законодавству Технічних умов за №08/1078 від 25.02.2009р., оскільки це не стосується предмету спору.

Інші доводи апелянта не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновок місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2013 року немає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2013р. у справі №905/688/13-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2013р. у справі №905/688/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

О.А. Марченко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Донецької обл.