Ухвала суду № 32693045, 25.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"25" липня 2013 р. Справа № 7/041-11

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції

на бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі № 7/041-11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»

третя особа Пасльон Леонід Леонідович

про стягнення 3 185 353,42 грн.

Суддя Антонова В.М.

за участю представників учасників провадження:

від позивача:Зайцева І.В. - представник за довіреністю № 127 від 01.02.2012 року;від відповідача:Галя Є.С. - представник за довіреністю б/н від 03.08.2012 року;від 3-ї особи: від ДВС: не з'явились; не з'явились.

секретар судового засідання: Шапаренко С.С.

Обставини справи:

06.06.2013 року Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до господарського суду Київської області зі скаргою №140-10-1-00/232 від 03.06.2013 року (вх. №69) на бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

В зазначеній скарзі скаржник просить суд визнати з 02.11.2012 року протиправною бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, що проявилася у невинесенні постанови про зупинення виконавчого провадження №28076178 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №7/041-11 від 19.07.2011 року про стягнення заборгованості з ТОВ «Трансфорт Експедиція» на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2013 року розгляд скарги призначено на 25.07.2013 року.

25.06.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція» надійшли заперечення б/н від 25.06.2013 року (вх. № 13996) на скаргу, в яких відповідач заперечує проти задоволення скарги в повному обсязі, зокрема, виходячи з того, що управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області не може бути зобов'язаним на здійснення тих дій, які згідно з Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

У судове засідання 25.07.2013 року представники позивача (скаржника) та відповідача з'явилися.

У судовому засіданні 25.07.2013 року скаржник підтримав вимоги, викладенні у скарзі, вважаючи їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення скарги, з підстав викладених у запереченнях на скаргу.

Представники третьої особи та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, які у відповідності до ч. 1 ст. 69 належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання 25.07.2013 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників стягувача (позивача) та боржника (відповідача), суд вважає, що вимоги скаржника є неправомірними та визнаються такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Київської області від 26.05.2011 року (суддя Антонова В.М.) у справі №7/041-11 позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція» про стягнення 3 185 353,42 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція» (07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Заводська, 23,код ЄДРПОУ 20025232) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 2 269 109 (два мільйона двісті шістдесят дев'ять тисяч сто дев'ять) грн. 70 коп. заборгованості по кредиту, 670 613 (шістсот сімдесят тисяч шістсот тринадцять) грн. 27 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 102 966 (сто дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 42 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 28 445 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 19 коп. пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом та судові витрати: 24 275 (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 48 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 32 559,21 грн. заборгованості по кредиту припинено.

19.07.2011 року на виконання рішення господарського суду Київської області від 26.05.-31.05.2011 року у справі № 7/041-11, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року, господарським судом Київської області було видано наказ.

01.08.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Київській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №28076178 з виконання наказу від 19.07.2012 року у справі №7/041-11.

Згідно ч. 1-2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

За змістом частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» і частини першої статті 122-1 ГПК розгляду господарським судом підлягають ті скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, які подано прокурором або сторонами виконавчого провадження (стягувачем чи боржником), відкритого на підставі виданого господарським судом виконавчого документа; скарги ж, подані іншими, крім зазначених, особами розгляду в господарських судах не підлягають.

Розглянувши подану стягувачем скаргу на бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області судом встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2012 року порушено провадження у справі №Б3/080-12 про банкрутство ТОВ «Трансфорт-Експедиція» та, відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів

Як вбачається з матеріалів поданої скарги, 01.11.2012 року до Головного управління юстиції у Київській області надійшла заява арбітражного керуючого Перепелиці В.В. від 23.10.2012 року про зупинення виконавчого провадження за всіма виконавчими документами щодо ТОВ «Трасфорт-Експедиція» у зв'язку з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування своєї скарги, скаржник (стягувач) зазначає, що в порушення вимог п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та незважаючи на обов'язковість виконання вимоги арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про зупинення виконавчого провадження, управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області вказана заява була залишена без розгляду.

При цьому, як вбачається з доданих до скарги матеріалів, 08.11.2012 року начальником управління державної виконавчої служби ГУЮ у Київській області Зарубенком І.В. підготовлено супровідний лист на адресу ВДВС Бородянського ГУЮ у Київській області за вих. №789-2-20 щодо розгляду та прийняття рішення за вказаною заявою про зупинення виконавчого провадження.

Господарський суд зазначає, що ч. 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Одночасно, частинами 1-2 ст. 4-5 ГПК України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 1) визначає, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частино 2 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом, здійснює державний виконавець. У той же час відповідно до положень статті 121-2 ГПК представляти в судах державну виконавчу службу мають органи, зазначені у статті 3 названого Закону (п. 9.6 Постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року №9).

Згідно п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом,є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Наказом від 10.04.2012 № 549/5 затверджено Положення про управління державної виконавчої служби головних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, згідно якого не передбачено, повноважень управління державної виконавчої служби на винесення постанови про зупинення виконавчого провадження.

В свою чергу, Законом України «Про виконавче провадження» чітко визначено, що саме державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.

Отже, з системного аналізу наведених норм вбачається, що в управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області не було правових підстав для прийняття постанови про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», на що посилається позивач у поданій скарзі.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача (стягувача) про визнання бездіяльності управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області неправомірною є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної скарги.

Як роз'яснено в п. 9.13. Постанови пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року №9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Скаргу №140-10-1-00/232 від 03.06.2013 року (вх. №69 від 06.06.2013 року) Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції на бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відхилити.

Суддя В.М. Антонова