Рішення № 32692780, 23.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.07.2013 Справа № 905/3797/13

за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас», м. Донецьк.

Ціна позову 6045 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Загурська М.О., юрисконсульт, довіреність № в.о. Н-01/2523 від 13.09.2012, Суркова І.Д., старший ревізор вагового господарства, довіреність № Н-01/1877 від 10.07.2013;

від відповідача - Лактіонова О.Г., довіреність від 11.06.2013.

Державне підприємства «Донецька залізниця» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» (далі - відповідач) про стягнення 6045 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.02.2013 зі станції Нижньокринка Донецької залізниці відповідач, згідно накладної №53226320, у вагоні №66228354, відправив вантаж - вугілля кам'яне марки т-тощий, на станцію Новий Світ Донецької залізниці. На станції призначення, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 6045 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що спірний вагон на станції відправлення був прийнятий буз заперечень та зауважень з боку залізниці, вагон № 66228354 перед відправленням був зважений на вагах відправника, його загальна вага становила 91880кг. Спірний вагон перед відправленням зважувався відправником. Крім того, у позивача відсутні докази, що ваги, на яких здійснювалось зважування, не внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

11.02.2013 Публічне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Донбас» (вантажовідправник), зі станції Нижньокринка на станцію Новий Світ, відвантажив на адресу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №53226320 у вагоні №66228354 вантаж - вугілля кам'яне марки т-тощий. При оформленні залізничної накладної №53226320 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 69000кг, тара - 23000кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами відправника. Маса визначена на 150тн. вагонних вагах. Вантаж розміщено та закріплено згідно з ТУ розділ 2 §1-6. (а.с.10).

На станції призначення, залізницею, в порядку ст. 52 Статуту залізниць України (далі - Статут), було здійснено перевірку маси вантажу у вагоні №66228354, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №53226320.

Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено комерційним актом AQ651835/5 від 13.02.2013, де зазначено: «при переважуванні на вагонних 150т вагах вантажовідправника №0301 повірених 20.12.12, приписаних до залізниці за заявкою вантажоодержувача, вантаж вугілля кам'яне марки т-тощий, за відправкою №53226320, вага виявилась: брутто - 86800кг, тара - 23000кг, нетто - 63800кг, що менше документу на 5200кг. Переважування проводилось з зупинкою, без відчеплення вагонів. Вагон у технічному та комерційному стані справний. Люка та двері щільно прилягають, щілини та протікання вагону відсутні. Навантаження у вагоні рівномірне, без виїмок та заглиблень, нижче бортів. Вантаж не маркований. Відмітка у документі відсутня» (а.с.11).

Факт зважування та розходження фактичної маси вантажу з масою вантажу, зазначеної у накладній, також підтверджується випискою з книги переважування за 13.02.2013, відповідно до якої маса вантажу в вагоні № 66228354 менша на 5200кг ніж зазначена у накладній (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до ст.122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній № 53226320 масу вантажу у вагоні №66228354, нарахований штраф відповідачу в розмірі 6045 грн. Судом встановлено, що розмір суми штрафу відповідає вимогам ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

З огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, а також приймаючи до уваги, що фактична маса вантажу виявилась меншою за масу вантажу, яка зазначена в накладній, то суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу до 1 провізної плати.

Доводи відповідача, що ваги, на яких здійснювалось зважування вагону не внесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та, відповідно, позивач не повинен був зважувати вантаж на таких вагах, судом не приймаються, оскільки відповідно до п.3.10 Наказу Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті» від 31.07.2013, № 442, затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 за № 1716/22028 (далі - Інструкція), до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (далі - Держреєстр) заносяться лише типи ЗВВТ, що застосовуються на залізничному транспорті, типи ЗВТ (датчики, вагопроцесори тощо), що застосовуються у складі електронних вагонних ваг, щодо яких виконується модернізація чи дослідна експлуатація.

Пунктом 3.47 Інструкції передбачені випадки коли не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницею, на ЗВВТ. Відсутність відомостей про внесення ЗВТ до Держреєстру не є підставою для відмови в допуску ЗВТ для зважування.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції, на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації.

Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" та ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.

Згідно технічного паспорту ваг, на яких було здійснено зважування вагону, 24.09.2012 було проведено державну повірку зазначених ваг (а.с.30).

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ШУ "Донбас" (83059, Будьонівський р-н, код ЄДРПОУ 00174668) на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема б.68, код ЄДРПОУ 25905191) 1209 грн. штрафу та 1 720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 26 липня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун