Рішення № 32691360, 24.07.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2539/13-ц

Номер провадження 2/404/1403/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді - Панфілової А.В.

при секретарі - Тендюк К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит» в особі філії «Придніпровське регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за Кредитним договором № 1/KVN8-07-08 від 04 липня 2008 року, в розмірі 1 944 246.87 грн. (один мільйон дев'ятсот сорок чотири тисячі двісті сорок шість) гривень 87 копійок, у тому числі: строкова заборгованість по кредиту - 36 901,92 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту - 15 453,00 доларів США, строкова заборгованість по процентам - 1 047,10 доларів США, прострочена заборгованість по процентам - 33 555,11 доларів США, пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 1 249 198,53 грн., що у гривневому еквіваленті становить: строкова заборгованість по кредиту - 294 957,05 грн. прострочена заборгованість по кредиту - 123 515,83 грн., строкова заборгованість по процентам - 8 369,47 грн., прострочена заборгованість по процентам - 268 205,99 грн., пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 1 249 198,53 грн. (станом на 12.03.2013 p.), звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Придніпровське регіональне товариство» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» права продажу від свого імені будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, а саме, квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 68.67 кв.м. і житлову площу 40,3 кв.м.

Визначити початкову ціну предмета іпотеки- квартири під номером 41, що знаходиться в будинку під номером АДРЕСА_1, для подальшої реалізації у розмірі 275000 грн.

Надати Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії

«Придніпровське регіональне товариство» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в тому числі, але не обмежуючись: надання Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу квартири АДРЕСА_1; право підпису договору купівлі - продажу, квартири АДРЕСА_1, в якості продавця; право на отримання дублікату правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1, у відповідних установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки (в т.ч. технічний паспорт); право Банку отримати в органах Державного реєстру прав, нотаріуса Витяг з Державного реєстру речових прав на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1; право Банку на отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1; подавати від імені іпотекодавця в органи Державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від імені іпотекодавця, які пов'язанні з оформленням права власності; право Банку здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки, який підлягає зверненню стягненню за цим рішенням:

З метою вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки, на період до його реалізації, передати його в управління публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Придніпровське регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до вимог ст. 34, 39 Закону України «Про іпотеку».

Виселити, визнати такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1, та зняти з реєстраційного обліку усіх зареєстрованих мешканців, у тому числі, але не обмежуючись, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер ДРФО НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та в обґрунтування зазначила, що 04 липня 2008 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено Кредитний договір № 1/KVN8-07-08 від 04 липня 2008 року .

Відповідно до пунктів 2.1, 3.2 Кредитного договору, Банк надав Позичальнику на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 54 500,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 18 % річних, а Позичальник зобов'язується повністю повернути Кредитні ресурси в строк до 4 липня 2023 року, шляхом щомісячного зарахування відповідної суми на позичковий рахунок, у складі щомісячного платежу по погашенню кредитних коштів та процентів за користування кредитними ресурсами відповідно Додатку № 1.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 04 липня 2008 року між відповідачем ОСОБА_2 та банком було укладено іпотечний договір № 1/KVN8-3 від 04 липня 2008 року, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 2028 .

Згідно з іпотечним договором ОСОБА_2 виступив іпотекодавцем за Кредитним договором, за умовами якого він же отримав кредит 54 500,00 доларів США, та передав в іпотеку банку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, яка має загальну площу 68,67 кв.м. і житлову площу 40,3 кв.м..

Відповідно до п. 4 іпотечного договору, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 11.01.2000 p., посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу.

За змістом п. 5.1 Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є застава нерухомості 3-х кімнатна квартира, загальною площею 68,67кв.м., житловою площею 40,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 іпотечного договору предмет іпотеки передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором, процентів за користування Кредитними ресурсами, комісійної винагороди, неустойки, як за Кредитним договором, так і за Іпотечним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за Кредитним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Позичальником зобов'язання по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними не виконано, як це передбачено умовами Кредитного договору.

Дата виникнення порушення зобов'язань за Кредитним договором у частині сплати кредиту -10 грудня 2008 року, відсотків -17 грудня 2008 року.

У зв'язку із неналежним виконанням Позичальником своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за Кредитним договором, 31.03.2010 року Банк був змушений звернутися із відповідним позовом до суду.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29.09.2010 року по справі № 2-5305/10, з позичальника та відповідача ОСОБА_3 стягнуто солідарно заборгованість за Кредитним договором, у розмірі 645 572,14 грн. та судові витрати у розмірі 1 820 грн.

Банком неодноразово (15.01.2009 p., 19.02.2009 p., 27.03.2009 p., 14.08.2009 p.) Відповідачу-1 направлялися письмові вимоги про погашення кредитної заборгованості, які залишені останнім без задоволення.

01.02.2013 року Банком була направлена рекомендованим листом з повідомленням Позичальнику - ОСОБА_2, який одночасно є і Іпотекодавцем, вимога, в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», про погашення у місячний строк кредитної заборгованості та повідомлено про початок процедури звернення стягнення на заставне майно, у разі невиконання вимоги про сплату боргу.

Проте будь-яких дій, направлених не погашення заборгованості Позичальником (Іпотекодавцем) не здійснено, кредитна заборгованість не погашена.

Згідно Довідки від 28.05.2012 р. вих. № 798, виданої «Об'єднанням житлово - будівельних кооперативів», у квартирі, що є предметом іпотеки, зареєстровані та проживають: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - власник, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 - син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - син.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково в частині наявної заборгованості по кредиту , щодо тіла кредиту та відсотків. Відповідачі зазначили, що запер0435ують проти нарахованої заборгованості по пені та проти звернення стягнення на майно і виселення їх та їх малолітніх дітей.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

04 липня 2008 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» було укладено Кредитний договір № 1/KVN8-07-08 від 04 липня 2008 року (а. с. 13-14).

Відповідно до пунктів 2.1, 3.2 Кредитного договору, Банк надав Позичальнику на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності Кредитні ресурси в сумі 54 500,00 доларів США з оплатою по процентній ставці 18 % річних, а Позичальник зобов'язався повністю повернути Кредитні ресурси в строк до 4 липня 2023 року, шляхом щомісячного зарахування відповідної суми на позичковий рахунок, у складі щомісячного платежу по погашенню кредитних коштів та процентів за користування кредитними ресурсами відповідно Додатку № 1.

Згідно п. 3.1 Кредитного договору видача кредитних ресурсів за цим Договором проводиться на підставі письмової заяви Позичальника, за погодженням з Банком.

На виконання пунктів 2.1 та 3.1 Кредитного договору, 04 липня 2008 року Банком було видано Позичальнику 54 500,0 доларів США.

Отже, свої зобов'язання Банк виконав належним чином.

Згідно з вимогами п. 4.2 Кредитного договору, нарахування відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту їх списання із позичкового рахунку Позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 4.5 Кредитного договору, датою сплати відсотків є день зарахування коштів на рахунок, визначений у п. 4.3 цього договору.

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню із розрахунку 1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

На підставі вище наведених умов Кредитного договору, через неповернення кредитних коштів та несплату відсотків за їх користування, Банк продовжував проводити нарахування відсотків за користування кредитними коштами та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання.

На забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором 04 липня 2008 року між Відповідачем ОСОБА_2 та Банком було укладено Іпотечний договір № 1/KVN8-3 від 04 липня 2008 року, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, зареєстрованим в реєстрі за № 2028 (а. с. 17-18).

Згідно з Іпотечним договором, Відповідач-ОСОБА_2 виступив Іпотекодавцем за Кредитним договором, за умовами якого він же отримав кредит 54 500,00 доларів СІНА, та передав в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, яка має загальну площу 68,67 кв.м. і житлову площу 40,3 кв.м. ().

Відповідно до п. 4 Іпотечного договору, Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 11.01.2000 p., посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу.

За змістом п. 5.1 Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є застава нерухомості 3-х кімнатна квартира, загальною площею 68,67кв.м., житловою площею 40,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 Іпотечного договору Предмет іпотеки передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором, процентів за користування Кредитними ресурсами, комісійної винагороди, неустойки, як за Кредитним договором, так і за Іпотечним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за Кредитним договором, відшкодування витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Пунктом 16 Іпотечного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором.

Станом на час розгляду справи позичальником зобов'язання по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними не виконано, як це передбачено умовами Кредитного договору.

Дата виникнення порушення зобов'язань за Кредитним договором у частині сплати кредиту -10 грудня 2008 року, відсотків -17 грудня 2008 року.

У зв'язку із неналежним виконанням Позичальником своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за Кредитним договором, 31.03.2010 року Банк був змушений звернутися із відповідним позовом до суду.

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29.09.2010 року по справі № 2-5305/10 (а. с. 27), з Позичальника та відповідача-ОСОБА_3 стягнуто солідарно заборгованість за Кредитним договором, у розмірі 645 572,14 грн. та судові витрати у розмірі 1 820 грн.

Згідно вимог ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, не підлягають доказуванню обставини, встановлені судовим рішенням щодо існування кредитних зобов'язань між Позичальником та Банком, порушення кредитних зобов'язань з боку Позичальника та існування заборгованості за Кредитним договором, розмір якої встановлений судовим рішенням.

Вирішивши спірні правовідносини в межах заявлених вимог і спірних періодів виплат, суд своїм рішенням Кредитний договір не розривав, а отже, договірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем-ОСОБА_2 за Кредитними договорами не припинились. Разом із цим, зобов'язання не виконані, заборгованість не погашена.

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням своїх обов'язків Позичальником, загальна сума заборгованості за Кредитним договором (станом на 12.03.2013 р.) становить 1 944 246,87 грн„ у тому числі: Сума строкової заборгованості по кредиту - 36 901,92 доларів США, Сума простроченої заборгованості по кредиту - 15 453,00 доларів США, Сума строкової заборгованості по процентам - 1 047,10 доларів США, Сума простроченої заборгованості по процентам -33555,11 доларів США, що за офіційним курсом гривні відносно до долару США, встановленим Національним Банком України (7,9930 грн. за 1 долар США на момент звернення до суду з даним позовом), еквівалентно: Сума строкової заборгованості по кредиту - 294 957,05 грн.,

Сума простроченої заборгованості по кредиту - 123 515,83 грн., Сума строкової заборгованості по процентам - 8 369,47 грн., Сума простроченої заборгованості по процентам - 268 205,99 грн.

Щодо пені за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 1 249 198,53 грн., суд дійшов висновку щодо визначення її в розмірі 157497,70грн., визначеному відповідно до рішення Кіровського трайонного суду м. Кіровограда від 29.09.10 року ( а.с. 150).

Отже, оскільки Позичальником свої зобов'язання за Кредитним договором не виконані, Іпотечний договір є чинним і свою дію не припинив.

Відтак, Іпотекодержатель (Банк) має право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна, шляхом звернення стягнення на нього.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до вимог ст.ст. 546,548 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики.

Як встановлено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, згідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями ст. 572 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про заставу», ч. 6 ст. З Закону України «Про іпотеку», кредитор (іпотекодержатель, заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (іпотекодавець, заставодавець) забезпеченого заставою (іпотекою) зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Крім того, ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» та ст. 20 Закону України «Про заставу», у разі порушення іпотекодавцем (заставодавцем) обов'язків, встановлених іпотечним договором (договором застави), іпотекодержатель (заставодержатель) має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (застави).

Аналогічні положення чинного законодавства позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було погоджено в п. 7.4.З. Іпотечного договору, а саме: «Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених Іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані.

Крім цього, п. 7.4.8. Іпотечного договору передбачено право Іпотекодержателя на дострокове звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі неналежного виконання Іпотекодавцем будь-яких умов Основного зобов'язання, у тому числі, але не обмежуючись переліченими нижче, у разі несвоєчасної чи неповної сплати платежів, несвоєчасного повернення суми Основного зобов'язання , в т.ч. кредиту, процентів, комісійної винагороди, неустойки. Право звернення стягнення на Предмет іпотеки Іпотекодержатель набуває також, якщо Іпотекодержатель, відповідно до п. 3.4 Основного зобов'язання (Кредитного договору), заявить Іпотекодавцю вимогу повернути кредит та сплатити проценти, комісійну винагороду до настання строку, зазначеного у п.3.2 Основного зобов'язання (Кредитного договору), а Іпотекодавець не виконає зазначене зобов'язання.

Пунктом 10 Іпотечного договору встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на розсуд Іпотекодержателя: або за рішенням суду, або у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, або Іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору: шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», або шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до вимог ст. ст. 589, 590 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про заставу» та ст. 33 Закону України «Про іпотеку», (іпотекодержатель) заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Банком неодноразово (15.01.2009 p., 19.02.2009 p., 27.03.2009 p., 14.08.2009 p.) Відповідачу-1 направлялися письмові вимоги про погашення кредитної заборгованості, які залишені останнім без задоволення.

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмові вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності , суд дійшов висновку щодо задоволення позову повністю.

01.02.2013 року Банком була направлена рекомендованим листом з повідомленням Позичальнику - ОСОБА_2, який одночасно є і Іпотекодавцем, вимога, в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», про погашення у місячний строк кредитної заборгованості та повідомлено про початок процедури звернення стягнення на заставне майно, у разі невиконання вимоги про сплату боргу.

Проте будь-яких дій, направлених не погашення заборгованості Позичальником (Іпотекодавцем) не здійснено, кредитна заборгованість не погашена.

Приписами ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві на підставі рішення суду.

Відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку», реалізація майна за рішенням суду може проводитися шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», тобто Іпотекодержателем від свого імені.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Частиною 10 ст. 38 названого Закону передбачено, що договір купівлі - продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Таким чином, за рахунок предмету іпотеки, належного Іпотекодавцю, Позивач має право шляхом подання позовної заяви до суду та отримання рішення на його користь, задовольнити свої вимоги, які виникають із Кредитного договору, оскільки, Позичальником належним чином не виконуються умови названого Кредитного договору, а саме, в частині повернення основної суми боргу, сплати відсотків за користування кредитними коштами та пені.

Відповідно до Довідки від 28.05.2012 р. вих. № 798, виданої «Об'єднанням житлово - будівельних кооперативів», у квартирі, що є предметом іпотеки, зареєстровані та проживають: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - власник, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружина,ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 - син,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 - син.

Відповідно, до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі: заяви особи; запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи; остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою); свідоцтва про смерть.

Таким чином не підлягає задоволенню вимога про зняття з реєстраційного обліку осіб, як передчасна .

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 109 Житлового кодексу України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленим законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Враховуючи вище зазначені норми діючого законодавства Банком 01.02.2013 р. були направлені рекомендованими листами з повідомленнями вимоги, в порядку ст. 109 Житлового Кодексу України, відповідачам (названим вище громадянам) з пропозицією звільнити протягом місяця предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, та попереджено, що у разі невиконання даної вимоги буде вжито заходів щодо виселення в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Отже, у зв'язку із тим, що відповідачі предмет іпотеки в добровільному порядку не звільнили, звернення стягнення здійснюється на предмет іпотеки, вони підлягають примусовому виселенню на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, є всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості: в розмірі 852546,04грн., у тому числі: строкова заборгованість по кредиту - 36 901,92 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту - 15 453,00 доларів США, строкова заборгованість по процентам - 1 047,10 доларів США, прострочена заборгованість по процентам - 33 555,11 доларів США, пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 157497,70грн. , що у гривневому еквіваленті становить: строкова заборгованість по кредиту - 294 957,05 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 123 515,83 грн., строкова заборгованість по процентам - 8 369,47 грн., прострочена заборгованість по процентам - 268 205,99 грн., пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 157497,70грн., виселення відповідачів, які діють в т.ч. як законні представники своїх малолітніх дітей.

При цьому, вимоги позивача про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням не підлягає задоволенню , оскільки не грунтуються на законі.

При винесенні рішення, суд керується ст.11 ЦПК України, щодо розгляду справи в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно ст.88 ЦПК України суд стягує на користь позивача сплачений судовий збір з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі 3441 грн. в рівних частках по 1720,50грн. з кожного.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, 525, 526, 548, 564, 572, 610-612, 629, 1054 Цивільного кодексу України; ст. 1, ч. 6 ст. З, ст. 7, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст.11, 61, 88, 212-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, задовольнити частково.

В рахунок погашення кредитної заборгованості позичальника ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством «Банк Фінанси та Кредит за Кредитним договором № 1/KVN8-07-08 від 04 липня 2008 року, в розмірі 852546,04грн., у тому числі: строкова заборгованість по кредиту - 36 901,92 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту - 15 453,00 доларів США, строкова заборгованість по процентам - 1 047,10 доларів США, прострочена заборгованість по процентам - 33 555,11 доларів США, пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 157497,70грн. , що у гривневому еквіваленті становить: строкова заборгованість по кредиту - 294 957,05 грн., прострочена заборгованість по кредиту - 123 515,83 грн., строкова заборгованість по процентам - 8 369,47 грн., прострочена заборгованість по процентам - 268 205,99 грн., пеня за прострочення заборгованості по кредиту, відсоткам - 157497,70грн., звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Придніпровське регіональне товариство» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» права продажу від свого імені будь-якій особі - покупцеві предмету іпотеки, а саме, квартири АДРЕСА_1, яка має загальну площу 68.67 кв.м. і житлову площу 40,3 кв.м.

Визначити початкову ціну предмета іпотеки- квартири під номером 41, що знаходиться в будинку під номером АДРЕСА_1, для подальшої реалізації у розмірі 275000 грн.

Надати Публічному акціонерному товариству «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії

«Придніпровське регіональне товариство» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси

та Кредит», в тому числі, але не обмежуючись:

надання Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу квартири АДРЕСА_1;

право підпису договору купівлі - продажу, квартири АДРЕСА_1, в якості продавця;

право на отримання дублікату правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1, у відповідних установах, організаціях, підприємствах, незалежно від форм власності та підпорядкування чи органів нотаріату на предмет іпотеки (в т.ч. технічний паспорт);

право Банку отримати в органах Державного реєстру прав, нотаріуса Витяг з Державного реєстру речових прав на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1;

право Банку на отримання довідки про склад сім'ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1;

подавати від імені іпотекодавця в органи Державної реєстрації прав, нотаріусу документи, необхідні для здійснення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки, згідно отриманих дублікатів правовстановлюючих документів та отримувати останні, а також подавати відповідні заяви, документи та отримувати інші документи від імені іпотекодавця, які пов'язанні з оформленням права власності;

право Банку здійснювати будь-які платежі, що стосуються предмету іпотеки, який підлягає зверненню стягненню за цим рішенням.

З метою вжиття заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки, на період до його реалізації, передати його в управління публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Придніпровське регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відповідно до вимог ст. 34, 39 Закону України «Про іпотеку».

Виселити, з квартири № АДРЕСА_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» 3441 грн. судового збору в рівних частках по 1720,50грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда