Рішення № 32689990, 08.07.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 р. Справа № 917/1053/13

За позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області, 36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 32а

до Державної служби з лікарських засобів у Полтавській області, 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, 2

про стягнення 4627,26 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Катренко І.М.

від відповідача: Петренко О.А.

Представники після перерви:

від позивача: Катренко І.М.

від відповідача: не з'явився

Розгляд справи продовжується після перерв, оголошених відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях від 25.06.2013 року та 02.07.2013 року.

В судовому засіданні 08.07.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 4627,26 грн. заборгованості за договором № ЦТО/94/13 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 12.04.2013 року в т.ч. 2832,96 грн. основного боргу, 1699,78 грн. штрафу та 94,52 грн. пені.

25.06.2013 року до суду надійшло письмове пояснення (а.с. 21) в якому позивач повідомив суд про погашення основної заборгованості відповідачем в повному обсязі на підтвердження чого надав до суду копію банківської виписки (а.с. 22).

Від позивача на адресу суду надійшли заяви (а.с. 27, 45) в яких позивач просить стягнути з відповідача 283,30 грн. штрафу та 47,19 грн. пені. Отже, вказані заяви є заявами про зменшення позовних вимог.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач має право, зокрема, на зменшення позовних вимог.

Подані позивачем заяви про зменшення позовних вимог приймаються до розгляду, у зв'язку з чим судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 3163,45 грн. заборгованості за договором № ЦТО/94/13 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 12.04.2013 року в т.ч. 2832,96 грн. основного боргу, 283,30 грн. штрафу та 47,19 грн. пені.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить підпис представника відповідача у протоколі судового засідання (а.с. 44), але у надісланому до суду відзиві на позовну заяву (а.с. 31-32) повідомляє про погашення суми боргу перед позивачем, на підтвердження чого надав платіжні доручення від 29.05.2013 року (а.с.37-41) та просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (позивач, охорона) та Державною службою з лікарських засобів у Полтавській області (відповідач, замовник) був укладений договір № ЦТО/94/13 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 12.04.2013 року (а.с. 6-7) згідно якого охорона зобов'язується здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті, а замовник своєчасно здійснювати оплату по цьому договору (п.п. 2.1. та 5.1.10 договору)

Згідно п. 13.1. договору № ЦТО/94/13 на централізовану охорону майна на об'єкті підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України від 12.04.2013 року (далі - договір) термін дії цього договору 1 рік починаючи з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

Відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. договору охорона зобов'язана здійснювати охорону майна замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті у дні і години, вказані у дислокації (додаток № 1 до договору) (а.с. 8).

На виконання умов договору позивач виконав свої обов'язки в повному обсязі, що підтверджується актами виконаних робіт (а.с. 13)

П. 3.2. договору передбачено, що вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додаток № 1 та № 2 до договору), (а.с. 8). Перший платіж по договору у сумі вартості послуг "Охорона" за перший місяць охорони здійснюється замовником впродовж 2 банківських днів після підписанням сторонами договору. Усі наступні платежі здійснюються не пізніше 20 числа кожного місяця за цей місяць.

В порушення умов укладеного договору відповідач за надані позивачем послуги в повному обсязі не розрахувався внаслідок чого сума його заборгованості перед позивачем склала 2832,96 грн., у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 9/1-940/3м від 12.04.2013 року (а.с. 14) з вимогою про сплату заборгованості. На претензію надійшла відповідь (а.с. 15) у якій відповідач повідомляє про недостатність державного фінансування та відсутність коштів на єдиному казначейському рахунку, що і стало приводом для звернення до суду з цим позовом.

Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 283,30 грн. штрафу та 47,19 грн. пені за період з 17.04.2013 року по 28.05.2013 року (по кожному місяцю окремо).

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахувався з позивачем за надані послуги в повному обсязі.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 04.06.2013 року, про що свідчить відтиск вхідного штемпеля канцелярії суду на позовній заяві (а.с. 2). Відтак суму заборгованості за договором в розмірі 2832,96 грн. було погашено відповідачем до моменту подання позову до суду, що в силу положень ст. ст. 598, 599 ЦК України є підставою для припинення зобов'язань, тобто на момент звернення до суду з позовом спір між сторонами фактично був відсутній.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення основної заборгованості зважаючи на їх безпідставність.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.2. та 8.3. договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по договору замовних сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період, за який нараховується пеня) від суму простроченої плати за кожний день прострочення платежів у межах трирічного строку позовної давності. У разі порушення замовником зобов'язань він сплачує охороні (крім пені) погоджену сторонами неустойку (штраф) у розмірі 10 % від суму невиконаного своєчасно зобов'язання.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем суми пені, та перевіривши нарахування штрафу суд дійшов висновку, що позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене клопотання відповідача зазначене в відзові на позовну заяву про припинення провадження по справі не підлягає задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної служби з лікарських засобів у Полтавській області (38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, 2, код ЄДРПОУ 36902962) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Полтавській області (36014, м. Полтава, вул. Зигіна, 32а, код ЄДРПОУ 08596989) - 47,19 грн. пені, 283,30 грн. штрафу, 179,74 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити

Суддя Гетя Н.Г.