Рішення № 32689369, 30.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" липня 2013 р. Справа № 918/1025/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 991,51 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" (яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго") (надалі-позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі-відповідач) про стягнення 1 188,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

25.09.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 455 про постачання електричної енергії (надалі-договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 7,5 кВт, а споживча оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

Відповідно до підп. 2.3.3. п. 2.3. договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок зняття показів обліку електричної енергії та розрахунків».

Позивач свої зобов'язання з продажу електричної енергії виконав, однак відповідач оплату вартості спожитої електричної енергії не провів, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 1 188,36 грн.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 509, 526, 530, 714 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 275 ГК України, розділом 6 Правил користування електричною енергією, ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» тощо.

Ухвалою суду від 11.07.2013 року порушено провадження, розгляд справи призначено на 23.07.2013 року.

Ухвалою суду від 23.07.2013 року розгляд справи відкладено на 30.07.2013 року.

24.07.2013 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній повідомив суд, 06.04.2011 року відповідачу припинено постачання електроенергії, що стверджується нарядом на відключення, а також просив суд зменшити розмір позовних вимог з 1 188,36 грн. до 1 116,43 грн.

30.07.2013 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог з 1 188,36 грн. до 991,51 грн.

Суд, розглянувши заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, вважає, що останія підлягають задоволенню, оскільки подані в порядку та в строки, визначені ст. 22 ГПК України, не суперечать законодавству та не порушують чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, вимог не заперечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір № 455 про постачання електричної енергії (надалі-договір), за яким постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 7,5 кВт, а споживча оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору.

За п. 10.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 року. Договір вважається продовженим щорічно на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено перо припинення його дії або перегляд його умов.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів того, що одна із сторін заявила про припинення договору, відтак останній вважається продовженим.

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.

Як встановлено судом, у порядку підп. 6.1.3. п. 6.1. відповідачу припинено електропостачання, про що свідчить наряд на відключення 06.04.2011 року.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором енергопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

За умовами пункту 2.2. договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності (додаток № 3 "Перелік об'єктів і точок обліку Споживача" та додаток № 3.1 "Перелік об'єктів і точок обліку субспоживачів, що споживають електроенергію від споживача").

Споживач, у свою чергу, зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок, які передбачені додатками до цього договору; повідомляти та погоджувати всі зміни стосовно нормального режиму роботи підприємства; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків"; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 8 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 3 додатку № 4 до договору на постачання електричної енергії розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника з рахунка споживача.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 16 числа кожного місяця о 00-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) постачальником. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони, та надає постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

За умовами п. 8.1 договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 4 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, та 10 операційних днів з дня отримання рахунку для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію (п. 8.5. Договору).

Згідно з п. 4 додатку № 4 до договору відповідно до визначеної згідно з п. 5 додатку величини коштів за фактично спожиту електричну енергію постачальник виписує споживачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунку.

Відповідно до підп. 6.11. п. 6 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Рахунки на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника електричної енергії, поштовим зв'язком, кур'єром, факсимільним зв'язком, електронною поштою, через персональну сторінку споживача на web-сайті постачальника електричної енергії або іншим способом з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії.

Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 275 ГК України.)

Згідно з підп. 8.1. п. 8 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України;

Відповідно до п.п. 2 п. 10.2. Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

На виконання умов договору постачальник здійснив постачання електричної енергії споживачу, а також неодноразово направляв відповідачеві рахунки для оплати вартості спожитої електроенергії. Зокрема, позивач направив відповідачу претензію № 105-08/03 від 07.02.2012 року, до якої долучив рахунок за активну електроенергію № 9675777750 від 17.01.2012 року на суму 991,51 грн.

Однак відповідач оплату за спожиту електроенергію в обсязі та строки, визначені умовами договору, не провів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів внесення оплати за спожиту електричну енергію у встановлений договором строк та у повному обсязі за вказаний позивачем період, не надав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що оскільки 1 720,50 грн. є мінімальним розміром судового збору, що підлягає сплаті у будь-якому випадку до Державного бюджету за подання позовної заяви майнового характеру, відтак суд не вбачає підстав для повернення позивачу судового збору в частині суми, на яку зменшено розмір позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «АЕС Рівнеобленерго» (вул. Кн. Володимира,71, м. Рівне, 33000, код ЄДРПОУ 05424874) 991,51 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 720,50 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 30.07.2013 року.

Суддя Андрійчук О.В.