ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" липня 2013 р. м. Київ К-29722/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
за участю секретаря Мартиненко І.В.
представника позивача Мельникової В.В.
представника відповідача Коляди І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Управління майном» закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд»
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2009
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010
у справі № 2а-8202/09/2570
за позовом Дочірнього підприємства «Управління майном» закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд»
до Державної податкової інспекції у місті Чернігові
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010, у задоволенні позову відмовлено повністю.
ДП «Управління майном» ЗАТ «Чернігівоблбуд» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: ст..ст. 6, 7, 9, 1, 79, 86, 159, 163, 195 Кодексу адміністративного судочинства України, наголошуючи на тому, що суди не взяли до уваги надані позивачем докази, які містяться в матеріалах кримінальної справи, про те, що фактично кошти не є такими, що надішли до каси підприємства, оскільки передавались директору підприємства для зберігання в схованці у службовому кабінеті та вдома, а квитанції до прибуткових касових ордерів, видані покупцям, фактично є розписками.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Підставою для застосування до позивача за рішенням від 01.10.2008 № 0010002323 штрафних санкцій в сумі 2150000 грн. відповідно до вимог ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 слугували висновки перевірки, викладені в акті від 16.09.2008 № 116/23/32946791, про порушення вимог п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637. Порушення полягало у тому, що позивач не оприбуткував в касі підприємства готівку, отриману за продані основні фонди ПП ОСОБА_4 та ПП «Світанок», в сумі 60000 грн. 01.02.2008, в сумі 40000 грн. 09.04.2008, в сумі 170000 грн.10.07.2008, в сумі 130000 грн. 28.07.2008 та в сумі 10000 грн. 11.07.2008, в сумі 10000 грн. 14.07.2008, в сумі 10003 грн. 15.07.2008 за проданий комплекс нежитлових приміщень покупцеві - ПП «Світанок».
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини на підставі безпосередньо досліджених належних доказів та надали правову оцінку встановленим обставинам.
Оприбуткування готівки визначено п. 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України як проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до абз. 1-3 п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Положення усі надходження і видача готівки в національній валюті підприємства відображаються у касовій книзі.
Відповідно до п. 3.3 Положення приймання готівки в касу підприємства проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємством готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.
Виходячи з того, що законодавством під «оприбуткуванням готівки» у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів, то не здійснення відповідних записів у у касовій книзі в день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки».
Факт надходження до каси підприємства готівки достовірно встановлено судами на підставі квитанцій до прибуткових касових ордерів, виданих покупцям основних фондів, які були надані до перевірки прокуратурою Чернігівської області. Проте позивачем не було здійснено обліку такої готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів у день одержання.
Посилання позивача на те, що такі кошти є хабарем і до каси підприємства не вносились спростовується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, згідно із якою директор підприємства вказував, що всі отримані кошти, крім вилучених працівниками міліції 120000 грн., в подальшому були оприбутковані в бухгалтерському обліку підприємства і використані на поточні потреби.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Управління майном» закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.04.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
Судове рішення № 32688827, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 22.07.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № к-29722/10-с. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: