Ухвала суду № 32688796, 22.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2013 р. м. Київ К-24767/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Мартиненко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010

у справі № 2-а-37621/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Енергія»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010, позов задоволено повністю. Скасовано податкові повдіомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова від 31.03.2009 № 0000202320/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 210000 грн., від 31.03.2009 № 0000212320/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 227500 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТК «Енергія» судові витрати в сумі 3,40 грн.

ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення за податковим повідомленням-рішенням від 31.01.2009 № 0000212320/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 227500 грн., в т.ч. 175000 грн. основного платежу та 52500 грн. штрафних санкцій, та за податковим повідомленням-рішенням від 31.03.2009 № 0000202320/0 податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 210000 грн., в т.ч. 140000 грн. основного платежу та 70000 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки, викладені від 18.03.2009 № 1202/232/32565073, про порушення позивачем вимог п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за період з 01.10.2007 по 30.06.2008 за господарськими операціями з придбання у ПП «Вівальді» послуг з узгодження робочого проекту, узаконювання об'єктів будівництва.

Податковий орган вважає, що валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем за результатами вчинення правочинів, які, в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними, оскільки не були спрямовані на настання реальних правових наслідків. Така позиція податкового органу обґрунтована обставинами щодо відсутності у ПП «Вівальді» необхідних умов для здійснення основного виду діяльності, трудових ресурсів, основних фондів та обладнання, здійснення підписів на первинних документах від імені директора ПП «Вівальді» іншою особою, відсутності актів приймання продукції, товарно-транспортних накладних, обігових відомостей по матеріальних рахунках.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат, а платником податку на додану вартість - податкового кредиту з такого податку за операціями з придбання товарів (послуг) необхідно застосовувати положення п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими регламентувався порядок визначення валових витрат та податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин та якого платник податків (покупець) зобов'язаний був дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування валових витрат та податкового кредиту могло бути визнано неправомірним.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання робіт та послуг, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог вказаних норм Законів, підстави для позбавлення його права на валові витрати та податковий кредит відсутні.

Актом перевірки та судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законів, яке б позбавляло його права на валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

В результаті дослідження питання щодо фактичного придбання позивачем товарів та послуг судами попередніх інстанцій встановлено, що такі операції мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які відповідають дійсності.

Порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування валових витрат та податкового кредиту.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу неправомірну діяльність контрагента.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло