Ухвала суду № 32688407, 29.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 р.Справа № 816/245/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Приходько О.Я.

представника відповідача Орлової М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2013р. по справі № 816/245/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі за текстом - ПАТ «Укрнафта», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005372301 від 20.09.2012 року та № 0046472301 від 07.12.2012 року, винесені Нафтогазовидобувному управлінню «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта».

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2013р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0046472301 від 07.12.2012 року. В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 120, п. 314.1 ст. 314, п. 315.1 ст. 315, п. 317.1, п. 317.2 ст. 317 Податкового кодексу України, ст.ст. 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 129 Конституції України.

ДПІ у м. Полтаві зазначає, що Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» занижено збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ (далі за текстом - збір) на загальну суму 36898354,61грн. та обґрунтовує дане порушення тим, що податкові зобов'язання зі збору виникають у випадках безпосереднього використання видобутого газу на власні потреби або його передачі будь-якому іншому відокремленому підрозділу, з відповідним відображенням обігу природного газу в бухгалтерському обліку таких відокремлених підрозділів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 28.05.2012 року по 04.09.2012 року ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта", код ЄДРПОУ 22525915, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.09.2012 року № 2627/22-2/22525915 (а.с. 10-118, т.1), яким встановлено порушення п. 314.1 ст. 314 Податкового кодексу України, а саме: заниження збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ на загальну суму 36898354,61 грн., в тому числі по періодах: квітень 2011 року в розмірі 2489003,36 грн., травень 2011 року в розмірі 2624122,48 грн., червень 2011 року в розмірі 2489426,37 грн., липень 2011 року в розмірі 2827338,89 грн, серпень 2011 року в розмірі 2672156,54 грн., вересень 2011 року в розмірі 3017532,22 грн., жовтень 2011 року в розмірі 3505737,57 грн., листопад 2011 року в розмірі 3414430,94 грн., грудень 2011 року в розмірі 3522143,25 грн., січень 2012 року в розмірі 3287190,5 грн., лютий 2012 року в розмірі 3472448,71 грн., березень 2012 року в розмірі 3576823,78 грн.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення № 0005372301 від 20.09.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання із збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ в сумі 4422383921грн. (в т.ч. за основним платежем - 36898354,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7325484,6 грн.).

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби у Полтавській області від 05.12.2012 року № 3069/10/10-215 (а.с. 130-133, т. 1) вищевказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визначення штрафної санкції - 2 грн, а в іншій частині - залишено без змін, внаслідок чого ДПІ у м. Полтаві 07.12.2012 року винесене нове податкове повідомлення-рішення № 0046472301 про збільшення суми грошового зобов`язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності в розмірі 44223837,21 грн. (в т.ч. за основним платежем - 36898354,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 7325482,6 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що НГВУ «Полтаванафтогаз» не є платником збору, оскільки внутрішньогосподарське переміщення не є поставкою природного газу, не передбачає переходу права власності на нього і не породжує, не змінює і не припиняє будь-яких прав та обов'язків, а філії та їх структурні підрозділи не є особами, які можуть укладати договори та, відповідно, виступати як постачальник і споживач.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» діє на підставі Положення про Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз», затвердженого наглядовою радою ПАТ «Укрнафта» 28.12.2011 року (а.с.3-13, т.2) та згідно п. 1.2. вказаного Положення є філією (структурним підрозділом) останнього. Місцезнаходження філії - м. Полтава, вул. Монастирська, 12.

Відповідно до п.2.1. Положення про НГВУ "Полтаванафтогаз" головною метою НГВУ є, зокрема, видобуток нафти з конденсатом й газу, забезпечення споживачів продуктами переробки нафти й газу, виготовлення іншої продукції, що забезпечує потреби ринку енергоресурсів тощо.

Цехами № 1 - 4 НГВУ «Полтаванафтогаз» здійснювалось видобування природного газу, який в подальшому, за актами прийому-передачі природного газу (внутрішньо-господарського переміщення) (а.с. 183-194, т.1), передавався структурному підрозділу НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» - Управлінню з виробництва аміаку (місцезнаходження якого - м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1).

Відповідно до 2.1. Положення управління з виробництва аміаку (УВА), затвердженого в.о. начальника НГВУ «Полтаванафтогаз» 21.03.2011 року (а.с. 135-140, т.1), головним завданням УВА є виробництво хімічної продукції, а саме: аміаку, азотоводневої суміші, двоокису вуглецю, підвищення ефективності та якості виробництва за рахунок застосування нової техніки і прогресивної технології.

Транспортування вказаного природного газу здійснювалось за допомогою газорозподільних організацій (ПАТ «Дніпропетровськгаз» НАК «Нафтогаз України» та Криворіжським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів ДК «Укртрансгаз» УМГ «Харківтрансгаз») та підтверджується актами про виконання робіт з транспортування природного газу по магістральних газопроводах, що встановлено та не заперечувалось відповідачем.

УВА НГВУ «Полтаванафтогаз» використовує отриманий природний газ для виробництва хімічної продукції, а саме: аміаку, азотводневої суміші, двоокису вуглецю, в цеху, що орендований у ПАТ «Дніпроазот» на підставі договору оренди майна № 665/10-4 від 01.07.2010 року, укладеного між ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Дніпроазот».

Таким чином, НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» здійснює використання видобутого газу на власні потреби, в межах структурного підрозділу (філії) ПАТ «Укрнафта», що підтверджується витягами з виробничо-технічних звітів (а.с.195-199, т.1, а.с. 47-49, 56-59, т.2).

ДПІ у м. Полтаві, з посиланням на положення ст.ст. 314-316 Податкового кодексу України, зроблено висновок, що при передачі природного газу НГВУ "Полтаванафтогаз" його структурному підрозділу - Управлінню з виробництва аміаку, а також при використанні природного газу на власні потреби виникають податкові зобов'язання зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ та зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати збору виникають та виконуються у випадках коли нафтогазовидобувний (газовидобувний) відокремлений підрозділ передає для споживання (використання) на власні потреби іншому відокремленому підрозділу, з відповідним відображенням обігу природного газу в документах бухгалтерському обліку таких відокремлених підрозділів. Власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, у тому числі його відокремлені підрозділи, як платники збору при визначенні податкових зобов'язань зі збору повинні враховувати обсяги газу власного видобутку, використаного на власні потреби та граничний рівень цін на природний газ на відповідний період, що в установленому законодавством порядку затверджений для промислових споживачів, до яких і належать газовидобувні підприємства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 314.1 ст. 314 Податкового кодексу України платниками збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Пунктом 315.1 ст. 315 цього Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування збором є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Згідно п. 317.1 ст. 317 Податкового кодексу України споживачами є такі категорії: населення, бюджетні установи, підприємства комунальної теплоенергетики, теплові електростанції, електроцентралі та котельні суб'єктів господарювання, в тому числі блочні (модульні) котельні, інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які використовують природний газ для виробництва товарів та надання послуг, на інші власні потреби.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» від 08.07.2010 року №2467-VI (далі за текстом - Закон № 2467) газовидобувне підприємство - суб'єкт господарювання, що відповідно до спеціального дозволу на користування надрами видобуває природний газ на території України і в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про нафту і газ» видобуток природного газу це процес, що полягає в користуванні нафтогазоносними надрами на підставі спеціального дозволу, що видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу, в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі.

З іншого боку, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 2467 постачання природного газу - господарська діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню і полягає в наданні послуг та пов'язана з реалізацією природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Пункт 1.13 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначає, що постачальник природного газу за регульованим тарифом - суб'єкт господарської діяльності, який згідно з умовами відповідної ліцензії постачає природний газ безпосередньо споживачам на визначеній території за тарифами, які підлягають державному регулюванню.

Відповідно до п. 9 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2001 року №1729, постачальниками природного газу можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу.

Пунктом 1.5 Порядку створення страхового запасу природного газу в натуральній та грошовій формах, затвердженого Наказом Міністерства палива та енергетики України від 05.08.2002 року №469 встановлено, що:

- постачальник природного газу (газопостачальник) це суб'єкт господарської діяльності, який здійснює постачання природного газу споживачам на підставі укладених договорів і отримав відповідну ліцензію НКРЕ;

- газопостачання це послуга, яка передбачає реалізацію природного газу шляхом передачі (транспортування) його споживачам.

Таким чином, газовидобувне підприємство та постачальник природного газу здійснюють різні види діяльності, які потребують отримання різних ліцензій, зокрема, спеціальний дозвіл на користування надрами видається центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та надає право суб'єкту господарювання користуватися надрами, а ліцензія на постачання природного газу видається Національною комісією регулювання електроенергетики та надає право суб'єкту господарювання постачати природний газ споживачам.

Також, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 2467 споживач юридична особа або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ відповідно до договору про постачання природного газу та використовує його як паливо або сировину.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010р. №11 затверджено «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом».

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010р. №10 затверджено «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом».

Пунктом 1.3 вказаних ліцензійних умов встановлено, що газопостачальне підприємство - суб'єкт господарювання, що здійснює постачання природного газу на підставі одержаної ліцензії безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

Аналіз вищезазначених норм вказує, що платником збору є постачальник природного газу - суб'єкт господарювання (юридична особа), який одержав відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим чи нерегульованим тарифом та здійснює таку діяльність відповідно до одержаної ліцензії безпосередньо споживачам - іншим підприємствам та їх відокремленим підрозділам на підставі укладених договорів та підписаних актів прийому-передачі природного газу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 64 Господарського кодексу України виробничі структурні підрозділи (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо), та функціональні структурні підрозділи апарату управління (відділи, служби та ін.) відносяться до структурних підрозділів підприємства, права, обов'язки та функції яких визначаються положеннями про них, що затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Таким чином, НГВУ «Полтаванафтогаз» як філія (структурна одиниця) ПАТ «Укрнафта» не є особою у розумінні Цивільного кодексу України, що може самостійно бути стороною договору. Філії укладають договори лише від імені та в інтересах юридичної особи на підставі довіреності, виданої юридичною особою.

Колегією суддів встановлено та не заперечується сторонами, що передача природного газу здійснювалась всередині філії (структурної одиниці) ПАТ «Укрнафта» (НГВУ "Полтаванафтогаз") між його структурними підрозділами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що НГВУ «Полтаванафтогаз» не є платником збору, оскільки передача від одного структурного підрозділу іншому (внутрішньогосподарське переміщення природного газу) не є постачанням природного газу кінцевому споживачу в розумінні Податкового Кодексу та іншого законодавства України.

Також, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції безпідставність застосування відповідачем у спірному податковому повідомленні-рішення до позивача фінансових санкцій внаслідок порушення п. 317.4 ст. 317 Податкового кодексу України за неподання або несвоєчасне подання платником податкової звітності, оскільки акт перевірки не містить висновків щодо порушення позивачем вказаних норм матеріального права.

Правомірність такого висновку суду першої інстанції також підтверджує встановлений вище факт, що НГВУ «Полтаванафтогаз» в даному випадку не є платником збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що ДПІ у м. Полтаві не доведено факт порушення позивачем вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства та правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012 року № 0046472301.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2013р. по справі № 816/245/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 03.06.2013 р.