Рішення № 32687404, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9994/13 16.07.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний»

про стягнення 40 000,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Шолудченко А.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» про стягнення 40 000,00 грн. основного боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за виготовлення та поставку товару за договором № TM11/EZ 159 від 25.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9994/13 та призначено її до розгляду на 18.06.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Суд відклав розгляд справи на 16.07.2013 р..

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

25.11.2011 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» (виконавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» (замовником) було укладено договір поставки №/EZ 159 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник сплачує та приймає, а постачальник поставляє та передає у власність автомобільні ваги моделі HP-80000EZ/3/18А (далі - Обладнання) відповідно до специфікації (Додаток № 1 до цього договору), технічного завдання (надає замовник).

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість цього Договору складає 160 000,00 грн., у тому числі ПДВ 26 666,67 грн. Вартість тверда та не підлягає зміненню під час дії цього Договору за умов виконання замовником передплати протягом 14 кале ндарних днів з дати підписання цього Договору. Інакше постачальник має право змінити вартість цього Договору шляхом підписання додаткової угоди з замовником.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата за цим Договором здійснюється поетапно. Порядок оплати: попередня оплата в розмірі 70% від загальної вартості Договору здійснюється замовником після під писання обома сторонами цього Договору протягом 14 календарних днів. Оплата в розмірі 25% від загальної вартості Договору здійснюється замовником протягом трьох бан ківських днів після повідомлення постачальника про готовність обладнання до відвантаження зі складу постачальника. Оплата в розмірі 5% від загальної вартості Договору здійснюється замовником протягом трьох бан ківських днів після дати виконання шеф-монтажу обладнання (датою завершення шеф-монтажу обладнання врахову вати дату підписання акту виконаних робіт Сторонами).

Згідно з видатковою накладною № РН-00000055 від 23.07.2012 р. замовнику було поставлено обладнання вартістю 152 000,00 грн.

Замовник поставлений товар оплатив частково на суму 112 000,00 грн., залишивши за собою заборгованість 40 000,00 грн.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 40 000,00 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата товару в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 40 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у мiсцi їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на iнформацiйно-технiчне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем на підтвердження надання витрат на правову допомогу надано суду копії договору про ведення справи в суді № 2 від 17.04.2013 р., укладеного між адвокатом Василегою В.М. та ТОВ «ДКЛ», квитанцію № 1 від 17.04.2013 р. на суму 5 000 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4243/10 від 22.07.2010 р.

В силу статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, відповідно до приписів чинного законодавства в порядку ст.ст. 1, 44, ГПК України підлягають стягненню саме витрати на послуги адвоката, що були здійснені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих втрат, крім державного мита, не повинен бути явно завищеним. За таких обставин суд, з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх встановлено); вартість економних транспортних послуг; час, який би міг витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, які склалися в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суду не надано доказів розумності витрат на оплату послуг адвоката за даним позовом в розмірі 5 000,00 грн., а тому виходячи зі співрозмірності витрат на правову допомогу та заявленої суми позову, з відповідача підлягає стягненню 2 000,00 грн. витрат на правову допомогу (5% ціни позову).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» (01001, м. Київ. вул. Михайлівська, 18-В, літ «А», код 37145646) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДКЛ» (02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24, оф. 1, код 32106073) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова