Постанова № 32685967, 23.07.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. Справа № 918/823/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Янчук В.В.

від відповідача - Філіп'єв А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.06.13 р. у справі № 918/823/13

за позовом Nemiroff Intellectual Property Establishment

до Приватне акціонерне товариство "Консюмерс-Скло-Зоря"

про відшкодування(стягнення) збитків за неправомірне використання об'єктів права інтелектуальної власності

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13.06.13р. у справі № 918/823/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Трускавецький В.П., судді: Торчинюк В.Г., Качур А.М.) задоволено заяву Компанії "Nemiroff Intellectual Property Establishment" щодо вжиття заходів до забезпечення позову. Накладено арешт на належні Приватному акціонерному товариству "Консюмерс-Скло-Зоря" грошові кошти в розмірі заявлених позовних вимог - 2 813 239, 00 грн., які знаходяться на рахунках Відповідача:

- № 26008123125061 в КБ "Приватбанк", МФО 305299;

- № 2600315491 в AT "Райфайзенбанк Аваль", МФО 300335;

- №26004000582000 в Філія "КІБ" ПАТ" Креді Агліколь Банк" м. Київ, МФО 300379;

- №26005000582010 в Філія "КІБ" ПАТ" Креді Агліколь Банк" м. Київ, МФО 300379;

- №26005000582850 в Філія "КІБ" ПАТ" Креді Агліколь Банк" м. Київ, МФО 300379;

- №26007000582580 в Філія " КІБ" ПАТ" Креді Агліколь Банк" м. Київ, МФО 300379;

- №26007000582900 в Філія "КІБ" ПАТ" Креді Агліколь Банк" м. Київ, МФО 300379;

- №26048000582000 в Філія "КІБ" ПАТ" Креді Агліколь Банк" м. Київ, МФО 300379;

- №26003071296546 в AT "Укрексімбанк", МФО 322313;

- №26008021296546 в AT "Укрексімбанк", МФО 322313;

- №26009022896516 в AT "Укрексімбанк", МФО 322313;

- №260310128966546 в AT "Укрексімбанк", МФО 322313;

- №26127021296546 в AT "Укрексімбанк", МФО 322313;

- №260048213 в РОД AT "Райфайзенбанк Аваль" м. Рівне, МФО 333227;

- №205010165317 в Ф-я AT "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539;

- №2600001265317 в Ф-я AT "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539;

- №2600001652317 в Ф-я AT "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539;

- №26000165317 в Ф-я AT "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539;

- №26010265317 в Ф-я AT "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539;

- №261030765317 в Ф-я AT "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539;

- №261040865317 в Ф-я AT "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 333539

та/або на інших рахунках Відповідача в банківських установах, які будуть виявлені державним виконавцем у процесі виконання ухвали про забезпечення позову.

Заборонено Приватному акціонерному товариству "Консюмерс-Скло-Зоря" виготовляти, продавати, пропонувати для продажу, будь-яким іншим чином вводити у цивільний обіг продукцію (склотару та пляшки), виготовлену із застосуванням торговельних марок та/або промислових зразків, права на які належать Компанії "Nemiroff Intellectual Property Establishment" відповідно до :

- свідоцтва за міжнародною реєстрацією № 739 116 (Nemiroff);

- свідоцтва на знак для товарів і послуг в Україні № 16270 (Nemiroff);

- свідоцтва за міжнародної реєстрацією № 850 398 (3-D BOTTLE (oval));

- свідоцтва на знак товарів і послуг в Україні № 222373 (D BOTTLE (oval));

- свідоцтва за міжнародною реєстрацією № 924 056 (3-D BOTTLE (round));

- свідоцтва за міжнародною реєстрацією № 1093 456 (3-D BOTTLE (round));

- свідоцтва на знак для товарів і послуг в Україні № 142 901 (3-D BOTTLE (round));

- свідоцтва на знак для товарів і послуг в Україні № 142 902 (3-D BOTTLE (round));

- свідоцтва за міжнародною реєстрацією № 957 318 (3-D BOTTLE (rectangle));

- свідоцтва на знак для товарів і послуг в Україні № 103 344 (3-D BOTTLE (rectangle));

- свідоцтва за міжнародної реєстрацією № 965 886 (N 1872);

- свідоцтва на знак для товарів і послуг в Україні № 106 563 (N 1872);

- рішення про визнання знаку Nemiroff добре відомим;

- патенту 3184 (пляшка);

- патенту 8629 (пляшка);

- патенту 21343 (пляшка);

- патенту 213 44 (пляшка);

- патенту 21345 (пляшка).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач - ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" подало апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав порушення норм процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що на даний час відсутні об'єктивні причини вважати, що в подальшому виконання рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду цього позову, буде утруднене або неможливе. Також зазначає, що арешт коштів може завдати шкоди відповідачу, призвести до неможливості виконувати грошові зобов'язання Товариства перед третіми особами, невиплати заробітної плати та інше. Зазначає, що суд в оскаржуваній ухвалі встановив факт наявності порушення прав інтелектуальної власності позивача, що згідно з п. 3 ст. 84 ГПК України можливе лише в рішенні суду. Також зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим та не підтвердженим наявними у справі матеріалами. Зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази на які посилається суд першої інстанції.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, проти доводів апелянта заперечує. Зокрема, зазначає, що згідно з Формули №1 балансу підприємства відповідача на 31 грудня 2012 року, підприємство володіє грошовими коштами та їх еквівалентами, в національній валюті 2 609 000 грн., у тому числі у касі 1000 грн., а сума позовних вимог складає 2 813 239,00 грн., відтак стверджує, що у відповідача відсутня достатня кількість коштів для виконання рішення по справі. Також зазначає, що єдиний власник прав на об'єкти інтелектуальної власності групи Nemiroff - компанія Nemiroff Intellectual Property Establishment. ДП "УГК "Nemiroff" не має права використовувати об'єкти інтелектуальної власності групи "Nemiroff", оскільки дія ліцензійного договору припинено з 23.01.2012 року, а отже й відсутні права на використання у будь-який спосіб будь-яких торговельних марок групи Nemiroff. Про вищезазначене відповідача було повідомлено листами, на які останній жодним чином не відреагував.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у відзиві заперечення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.06.13р. у справі №918/823/13 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2006 року між Компанією "Nemiroff Intellectual Property Establishment" - позивач, та Компанією "Nemiroff Holdings Limited" було укладено ліцензійний договір № 10022006-V (ліцензійний договір -1), яким надано Ліцензіату (Компанії "Nemiroff Holdings Limited") та його афілійованим компаніям виключне право використовувати Торговельні марки, вказані у додатку №1 до договору. ( а.с. 37)

01.02.2010 року між Компанією "Nemiroff Holdings Limited" та ДП "УГК "Nemiroff" було укладено ліцензійний договір № 01022010-N (ліцензійний договір № 2).

На підставі вищезазначеного договору ДП "УГК "Nemiroff" володіло правом на використання Торговельних марок згідно з додатками, на території, на якій дані Торговельні марки відповідно зареєстровані і можуть використовуватись на підставі ліцензії (п.2.1).

Однак ДП "УГК "Nemiroff" не виконувало умов ліцензійного договору, а саме не сплачувало роялті, не підписувало та не надсилало Компанії "Nemiroff Holdings Limited" акти звітності по виробництву та/або реалізації будь-якої продукції та наданню послуг з використанням торговельних марок протягом декількох місяців у 2011 р. З огляду на це, листом від 19.12.2011р. було повідомлено ДП "УГК "Nemiroff" про необхідність сплати повної суми роялті та попереджено про можливість припинення ліцензійного договору з 23.01.2012р. у разі несплати. ДП "УГК "Nemiroff" вимоги, викладених у листі від 19.12.2011р., не виконало, внаслідок чого ліцензійний договір з 23.01.2012 року припинив свою дію.

Листом від 30.03.2012р. Позивач, як єдиний власник прав на об'єкти інтелектуальної власності групи "Nemiroff" - Компанія "Nemiroff Intellectual Property Establishment" додатково повідомив ДП "УГК "Nemiroff" про припинення ліцензійного договору з 23.01.2012 року, а отже й відсутність прав на використання у будь-який спосіб будь-яких торговельних марок групи "Nemiroff".

Втім, незважаючи на звернення Позивача, станом на 25.04.2012 року не було вжито жодних заходів для припинення виробництва Відповідачем продукції з порушенням прав інтелектуальної власності Позивача.

З матеріалів справи вбачається, що Компанією "Nemiroff Holdings Limited" листом від 24.01.2012р. повідомлено відповідача, про відсутність у ДП "УГК "Nemiroff" прав на використання будь-яких торгових марок "Nemiroff". (а.с. 79)

Позивач листом від 25.04.2012 року звернувся додатково до Відповідача - ПАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" з листом щодо припинення порушення права шляхом виробництва продукції з використанням Торговельних марок. Однак, це звернення Позивача було проігноровано, а порушення його прав - не припинено (копія зазначеного документу додано до позовної заяви).

Підтвердженням того, що Відповідач продовжує порушувати права Позивача на використання Торговельних марок та промислових зразків, зареєстрованих з їх використанням, що належать Позивачу, є наявність у вільному продажу лікеро-горілчаної продукції, розлитої у скляну тару, виготовлену Відповідачем після 23.01.2012р. з використанням Торговельних марок, про що свідчать товарно-транспортні накладні, що додані до позовної заяви та підтверджують факт відвантаження пляшок (склотари) на ДП "УГК "Nemiroff", зокрема:

- видаткова накладна №83358613від15.06.2012р.

- товарно-транспортна накладна від 20.08.2012р.

- видаткова накладна № 83451005 від 20.08.2012р.

- видаткова накладна № 833369178 від 22.06.2012р.

- видаткова накладна № 833369176 від 22.06.2012р.

- товарно-транспортна накладна від 22.06.2012р. № АВ5029АС/АВ2340ХХ

- товарно-транспортна накладна від 22.06.2012р. № АВ7439АІ/06938ТН

- видаткова накладна № 83369176 від 22.06.2012р.

- видаткова накладна № 83369178 від 22.06.2012р.

Таким чином, Позивач, вважаючи, що Відповідач завідомо знаючи про неправомірність своїх дій щодо виготовлення скляної тари з використання торгової марки "Nemiroff" і умисно продовжує таку господарську діяльність, подав на розгляд суду заяву про вжиття судом в порядку встановленому ст.ст. 66, 67 ГПК України заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні Приватному акціонерному товариству "Консюмерс-Скло-Зоря" грошові кошти в розмірі заявлених позовних вимог - 2 813 239, 00 грн., які знаходяться на рахунках Відповідача зазначених в заяві.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Рівненської області заяву Компанії "Nemiroff Intellectual Property Establishment" щодо вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, територіальних громад, юридичних або фізичних осіб.

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Позов відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до абз.абз.1, 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення йому вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондується зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи №918/823/13, предметом позову у цій справі є саме: відшкодування (стягнення) збитків за неправомірне використання об'єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо.

Статтею 9 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, яка є чинною в Україні з 25.12.1991 р. визначено, що на будь-який продукт, що незаконно споряджений товарним знаком чи фірмовим найменуванням, накладається арешт при ввезенні до тих країн Союзу, в яких цей знак чи фірмове найменування мають право на законну охорону. Так само арешт накладається в країні, де було здійснене незаконне маркування, або в країнах, куди був ввезений продукт. Арешт накладається відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни на вимогу прокуратури, чи будь-якого іншого компетентного органу, чи зацікавленої сторони - фізичної або юридичної особи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що процес порушення прав на інтелектуальну власність Позивача є триваючим та призводить до постійного збільшення розміру негативних наслідків у формі виникнення матеріальної шкоди та шкоди діловій репутації. В тому числі, негативні наслідки будуть збільшуватись і за час розгляду даної справи в суді, оскільки Відповідач не припиняє своєї незаконної діяльності. А подальше поширення Відповідачем скляної тари з використанням торгової марки "Nemiroff" та промислових зразків, зареєстрованих з їх використанням, що належать Позивачу на ринок створює передумови для значного утруднення виконання рішення господарського суду по даній справі, оскільки збільшиться об'єм продукції (тобто утруднення за кількістю продукції, яка буде підлягати вилученню із цивільного обороту за рішенням господарського суду), розширяться сфери нелегального виробництва та збуту продукції з інтелектуальною власністю Позивача (тобто утруднення за сферами виконання рішення господарського суду), сформуються передумови для подальшого незаконного використання продукції Відповідача іншими суб'єктами (тобто множинністю суб'єктів).

Враховуючи, те що підставами для вжиття заходів до забезпечення позову позивачем визначено наявність у вільному продажу лікеро-горілчаної продукції, розлитої у скляну тару, виготовлену Відповідачем після 23.01.2012р. з використанням Торговельних марок, що підтверджується, товарно-транспортними накладними, що додані до позовної заяви та підтверджують факт відвантаження пляшок (склотари) на ДП "УГК "Nemiroff", зокрема:

- видаткова накладна №83358613від15.06.2012р.

- товарно-транспортна накладна від 20.08.2012р.

- видаткова накладна № 83451005 від 20.08.2012р.

- видаткова накладна № 833369178 від 22.06.2012р.

- видаткова накладна № 833369176 від 22.06.2012р.

- товарно-транспортна накладна від 22.06.2012р. № АВ5029АС/АВ2340ХХ

- товарно-транспортна накладна від 22.06.2012р. № АВ7439АІ/06938ТН

- видаткова накладна № 83369176 від 22.06.2012р.

- видаткова накладна № 83369178 від 22.06.2012р.,

Суд першої інстанції вірно зазначив, що забезпечення позову обґрунтовано та підкріплено очевидними, достатніми та допустимими доказами, вони є розумними, обґрунтованими і адекватними вимогами заявника щодо забезпечення позову, що забезпечить збереження та дотримання права інтелектуальної власності Позивача, зупинить збільшення негативних наслідків від нелегального виробництва та збуту товарів, які порушують право інтелектуальної власності Позивача.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 13.06.13 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК У країни, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПрАТ "Консюмерс-Скло-Зоря" № 420 від 19.06.2013 р. залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 13.06.13р. у справі № 918/823/13 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.