Рішення № 32685865, 24.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2013 р. Справа № 5015/6422/11

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія «Ельпласт-Україна", с.Нове Село Городоцького району Львівської області

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Агротранспорт", м. Городок Львівської області

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт+», м.Городок Львівської області

про: стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/02/08 від 29.08.2008 року в розмірі 6 673 292,00 , згідно Заяви від 12.07.2013 р про зменшення позовних вимог.

Головуючий суддя: Кітаєва С.Б.

Суддя: Ділай У.І.

Суддя: Кидисюк Р.А.

При секретарі: Мак Х.Б.

Представники:

від позивача: Голуб В.А. - довіреність №056 від 16.01.2013 р.

від відповідача 1: Данілін С.В. - довіреність б/н від 01.04.2013 року.

від відповідачів 2,3 : не з'явились.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", від імені якого діє Львівське відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк", м. Львів, до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Україна", м. Городок Львівської області , до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Агротранспорт", м. Городок Львівської області, до відповідача -3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт+», м.Городок Львівської області про стягнення заборгованості по Кредитному договору № 14/02/08 від 29.08.2008 року в розмірі 6 679 537,10 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2011 року порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду на 22.11.2011 року. Ухвалою від 22.11.2011 року розгляд справи відкладався на 21.12.2011 року. Ухвалою від 21.12.2011 року розгляд справи зупинено до моменту державної реєстрації юридичної особи ТзОВ "Компанія Ельпласт-Україна" та залучення її правонаступником.

На адресу Господарського суду Львівської області 30.05.2013 року за вх.№19691/13 по справі №5015/6422/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", від імені якого діє Львівське відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк", м. Львів, до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельпласт-Львів", м. Городок Львівської області, до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Агротранспорт", м. Городок Львівської області,до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт+», м.Городок Львівської області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/02/08 від 29.08.2008 року в розмірі 6 679 537,10 грн. надійшла копія витягу з ЄДРПОУ, з якого вбачалось, що ТОВ "Компанія "Ельпласт-Україна" є правонаступником відповідача- 1 по справі та зареєстрована 27.03.2013 року.

Ухвалою суду від 07.06.2013 року провадження по справі поновлено і призначено до розгляду на 17.06.2013 року. Ухвалою суду від 17.06.2013 року розгляд справи відкладено на 26.06.2013 р , з підстав наведених в ухвалі, а строки розгляду справи продовжено на п»ятнадцять днів. Розгляд справи відкладався на 11.07.2013 року ухвалою від 26.06.2013 р.

З підстав, наведених в ухвалі від 26.06.2013 року, суд призначив колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів. У зв»язку з призначенням колегіального розгляду справи у складі трьох суддів за розпорядженням керівника апарату суду і у відповідності до пунктів 3.1.7,3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів господарського суду Львівської області від 14.11.2012 року призначено автоматичний розподіл членів колегії суддів у справі №5015/6422/11, внаслідок якого членами колегії по розгляду справи визначено суддів Ділай У.І. та Кидисюк Р.А.

Відповідно до вимог ст.25 ГПК України в разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб»єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття,приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов»язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов»язкові для нього так само , як вони були обов»язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Розглянувши клопотання представника ТзОВ «Ельпласт-Львів» та подані ним документи, ухвалою від 11.07.2013 року суд здійснив заміну відповідача-1 у справі №5015/6422/11, а саме, товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Заводська,4, код ЄДРПОУ 23957545) його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ельпласт-Україна» (81573, Львівська область, Городоцький район, село Нове Село; ідентифікаційний код 38636558), оскільки на підставі статуту ТзОВ «Компанія «Ельпласт-Україна», виписки з ЄДР про реєстрацію ТзОВ «Компанія «Ельпласт-Україна» та розподільчого балансу станом на 04.03.2013р. вбачалось, що 27.03.2013 року завершено реорганізацію ТзОВ «Ельпласт-Львів», внаслідок чого у відповідності до ст.109 ЦК України, ТзОВ «Компанія «Ельпласт-Україна» в порядку виділу передано активи та пасиви згідно розподільчого балансу, згідно якого ТзОВ «Компанія «Ельпласт-Україна» є правонаступником ТзОВ «Ельпласт-Львів» за зобов»язаннями , які виникли внаслідок виконання кредитного договору №14/02/08 від 29.08.2009 року.

Розглянувши заяви Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м.Київ, про заміну позивача правонаступником на підставі вимог ст.25 ГПК України, суд встановив, що між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 29.11.2011 року укладено договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги. Відповідно до цього договору відбулось відступлення права вимоги ПАТ «Кредобанк» до відповідача-1 за кредитним договором №14/02/08 від 29.08.2008 р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції». Згідно п.2.2 цього договору він набуває чинності з моменту підписання Акту прийому-передачі Портфеля Заборгованостей, згідно Додатку №2 до Договору на підтвердження зазначеного приймання-передачі. Цей акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за Портфелем Заборгованостей відповідно до умов Договору. Такий Акт підписаний сторонами договору факторингу 14 грудня 2011 року.

Із врахуванням зазначеного, ухвалою від 11.07.2013р. господарський суд замінив позивача у справі №5015/6422/11 , а саме Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (79024, м.Львів, вул.Сахарова,78, код ЄДРПОУ 098078762) його правонаступником: Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (04053, м.Київ, вул.Артема,52-а офіс 147, ЄДРПОУ 37356981).

У пункті 3.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №3, від 17 жовтня 2012 року №10) вказано таке: «Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов»язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення».

Відповідно до п.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 « Про судове рішення» ( із змінами та доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №10), - про зміну предмета або підстав позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви.

24.07.2013р за вх.№29512/13 у канцелярію суду від позивача поступило клопотання про долучення доказів по справі, серед яких і Заява від 12.07.2013 р про зменшення позовних вимог.

24.07.2013 року від відповідача-1, ТЗОВ «Компанія «Ельпласт-Україна» поступила заява б/н від 24.07.2013 року, у якій відповідач-1 із сумою заборгованості за заявою ТзОВ «Фінансова Компанія «Приватні інвестиції» від 12.07.2013 року згідний, зменшені позовні вимоги визнає (заява відповідача-1 зареєстрована в суді 24.07.2013 року за вх.№29515/13).

В судове засідання явку повноважних представників забезпечили позивач та відповідач-1.

Судом роз»яснено представникам позивача та відповідача-1 права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України. Заяви про відвід колегії судів (чи будь-кому із членів колегії суддів) від сторін не поступали.

Зменшені, згідно заяви від 12.07.2013 року позовні вимоги представник позивача підтримав, просить звадоволити. Згідно Заяви про зменшення позовних вимог від 12.07.2013 року позивач просить стягнути на його користь з ТзОВ «Компанія «Ельпласт-Україна» :

-5 741 644,24 гривні строкової заборгованості по кредиту;

-250 000 гривень простроченої заборгованості по кредиту;

-565 870,70 гривень прострочених відсотків за користування кредитними коштами;

-83 425,32 грн. строкової заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами;

-3 000,00 гривень простроченої заборгованості по комісії за управління кредитом;

-19 306,91 гривень пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування коштами;

- 9 934,01 гривень пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту;

-110,82 гривень пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, а в сукупності -6 673 292,00 гривень заборгованості, а також :-25 500,00 гривень державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Окрім того, у зазначеній Заяві позивач повідомляє, що відмовляється від позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Агротранспорт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт+», у зв»язку з чим перелічених осіб просить виключити з числа відповідачів по даній справі, а в частині позовних вимог до цих осіб припинити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім того, подану представником позивача 25.06.2013 року заяву про зменшення позовних вимог від 20.06.2013 року позивач просить залишити без розгляду (заява від 20.06.2013 р про зменшення позовних вимог зареєстрована в суді 25.06.2013р за вх.№24314/13).

Представник відповідача-1 в судовому засіданні підтвердив, що отримав заяву позивача від 12.07.2013 року про зменшення позовних вимог разом із доданими до цієї заяви уточненими розрахунками пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами , пені по простроченій заборгованості по тілу кредиту та пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом; повідомляє , що із сумою боргу відповідач-1 згоден, позовні вимоги за Заявою позивача від 12.07.2013 р про зменшення позовних вимог,- визнає.

Заява позивача від 12.07.2013 року про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду і, із врахуванням прийнятих судом змін за заявою (в бік зменшення) кількісних показників у яких виражалась позовна вимога, має місце нова ціна позову - 6 673 292,00 гривень , виходячи з якої й підлягає вирішенню спір у даній справі.

Окрім того, у судовому засіданні представник відповідача-1 в усній формі інформував суд про те, що не вбачає потреби у задоволенні клопотання від 26.06.2013 р про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі, у зв»язку із зменшенням позивачем позовних вимог за заявою від 12.07.2013 року. В письмовій формі відмова від клопотання не поступила. ( клопотання про призначення судової експертизи поступило до господарського суду 26.06.2012 р , в додаток до відзиву на позовну заяву, який зареєстрований за вх.№24803/13).

В судовому засіданні суд приступив до розгляду справи по суті із врахуванням заяви позивача від 12.07.2013 р про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено сторонам можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами , за поданою позивачем заявою від 12.07.2013 року про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 24.07.2013 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов з урахуванням уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно заяви позивача від 12.07.2013 року, підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 549, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов»язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Між ПАТ «Кредобанк» (до перереєстрації Відкритим Акціонерним Товариством «Кредобанк»), та ТзОВ «Ельпласт-Львів» 29 серпня 2008 року укладено Кредитний договір № 14/02/08 з додатками. У подальшому сторонами Кредитного договору укладались Додаткові договори до нього. Відповідно до умов Кредитного договору з додатками та додатковими угодами Банк зобов»язувався надати Відповідачу кредит у сумі 6 131 644,24 гривень. Згідно з п. 2.1. Кредитного договору призначенням кредиту є поповнення обігових коштів, а саме придбання сировини, матеріалів та оплата витрат, пов»язаних з господарською діяльністю підприємства, в т.ч. виплата відрядних, заробітної плати, прирівняних до неї платежів ; погашення кредиторської заборгованості ТзОВ «Ельпласт+» перед Самбірською філією ВАТ «Кредобанк» згідно договору кредитної лінії №18 від 13.06.2007 року та кредитного договору №30 від 18.10.2007року; погашення відсотків по кредитних договорах №14/02/08 від 29.08.2009 року, №18 від 13.06.2007р. та №31 від 18.10.2007р. Відповідно до п.2.1.2 кредитного договору №14/02/08 процентна ставка -24,5% річних. Додатковим договором від 10 вересня 2010 р. сторони погодили, що кредит надається з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 20,05% річних, а датою остаточного повернення кредиту є 26 жовтня 2012 року.

06 березня 2009 року між сторонами укладено Додатковий договір до Кредитного договору, яким змінено порядок розрахунків за кредитом, умови плати за кредит та черговість погашення заборгованості. Зокрема сторони домовились про те, що Відповідач -1 виконує свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті комісій та інших, передбачених договором, платежів шляхом перерахування у безготівковій формі на позичковий рахунок. Нарахування комісій відбувається у порядку, передбаченому Обліковою політикою Банку. 08 квітня 2010 року та 10 вересня 2010 року укладено додаткові договори, які передбачали порядок вирішення спорів, при виконанні сторонами зобов'язання за Кредитним договором, а також обмеження Відповідача-1 щодо реорганізації, відчуження заставленого майна, розподілу прибутків з іншими особами та можливості виступати поручителем за іншим зобов'язанням. Додатковим договором від 08 квітня 2010 р., зокрема передбачено, що будь-який спір, що виникає з цього договору або у зв»язку з ним, підлягає на розгляд і остаточне вирішення до постійно діючого Третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті. Однак, позивач наполягає на розгляді спору щодо стягнення заборгованостей та пені за кредитним договором № 14/02/08 від 29 серпня 2008 р. у господарському суді, а відповідач-1 не висловив заперечень щодо розгляду справи Господарським судом Львівської області, зменшені позовні вимоги визнав. За наведених обставин, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі у зв»язку з здійсненим сторонами третейським застереженням та позбавлення сторін, встановленого ст. 55 Конституції України, права на захист судом їхніх прав і свобод.

Прийняті на себе зобов»язання по кредитному договору Банк виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти у сумі і в порядку, передбачених п.2.1.6 Кредитного договору, що підтверджується меморіальними ордерами № 1207281 від 10 вересня 2010 року (перераховано 670138,90 гривень); меморіальним ордером № 1207264 від 10 вересня 2010 року (перераховано 154 175,34 гривень), платіжним дорученням № 1 від 02 вересня 2008 року (перераховано 2 119 275,00 гривень); платіжним дорученням № 2 від 02 вересня 2008 року (перераховано 2 730 725,00 гривень); платіжним дорученням №3 від 03 вересня 2001 року (перераховано 150 000,00 гривень); меморіальним ордером № 1207263 від 10 вереси 2010 року (перераховано 307 330,00 гривень), та не заперечувалось позичальником; визнається відповідачем-1 у справі.

Відповідно до п.5.1. Кредитного договору Відповідач-1 зобов»язувався повернути кредит у повному обсязі в порядку і в терміни, визначені договором, та сплатити проценти за користування кредитом. Повернення суми кредиту мало здійснюватися щомісячно частинами, встановленими Графіком погашення заборгованості, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця користування кредитом. Проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню щомісячно за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році). Нарахування комісій відбувається відповідно до строків, передбачених Обліковою політикою Банку. Позичальник сплачує проценти щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця за який нараховано проценти (п. 4.4. Кредитного договору). Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 25.08.2011 року позичальник коштів не сплатив у повному обсязі строкову заборгованість по кредиту та відсотки за користування кредитом, строк сплати яких настав, у зв»язку з чим порушив передбачене ч. 1 ст. 1048 ЦК України право Банку на отримання згаданих платежів. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов Кредитного договору Банк в разі несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів, про що письмово повідомляє Позичальника. Відповідна вимога за № 27-8677/11 від 26 липня 2011 р. надіслана Банком на адресу позичальника за кредитним договором та отримана ним 29.07.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення 29.07.2011 р. рекомендованого поштового відправлення. Відповідна вимога про дострокове повернення кредиту, а також заборгованостей, які виникли на підставі кредитного договору, надсилалась на адресу позичальника коштів й новим кредитором - ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», після укладення договору факторингу (вимога № 577). У цій вимозі відповідача одночасно повідомлялось про укладення 29.11.2011 р. договору факторингу, за яким Банк уступив новому кредитору право вимоги всіх грошових зобов»язань за Кредитним договором №14/02/08 від 29.08.2008 р. У матеріалах справи відсутні та відповідачем-1 на вимоги суду не були подані докази, які б свідчили про сплату відповідачем -1 чи ТОВ «Ельпласт-Львів» на користь Банку чи на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 5 741 644,24 гривень строкової заборгованості покредиту, що розрахована станом на 25.08.2011 р., а також розрахованих на цю дату: 250 000 гривень простроченої заборгованості по кредиту; 565 870,70 гривень прострочених відсотків за користування кредитними коштами; 83 425,32 гривень строковї заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами. Відтак, зазначені суми підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача у справі.

Крім цього, відповідно до підпункту 4.1. Кредитного договору відповідач зобов»язувався сплачувати комісії, встановлені тарифами Банку. Позивач стверджує і вказані доводи позивача не спростовані ні позичальником коштів, ні Відповідачем-1 у справі, що станом на 25.08.2011 р. прострочена заборгованість по комісії за управління кредитом становить 3 000,00 грн. Ця заборгованість також підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Позовні вимоги щодо стягнення пені, згідно розрахунку, що доданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12.07.2013 року, підлягають задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до п. 7.1. кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором (повернення Кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Відповідач на вимогу Банку сплачує пеню за зобов»язаннями у гривні - в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки за весь час простроки. У зв'язку з невиконанням Відповідачем-1 зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків за його користування, комісії , згідно уточнених розрахунків (доданих до заяви від 12.07.2013р) станом на 25.08.2011 року позивачем нараховано відповідачу-1 19306,91 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування коштами; 9 934,01 гривень пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту; 110,82 гривень пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом. Відповідач-1 , ознайомившись з уточненими розрахунками пені, які додані до Заяви від 12.07.2013 року про зменшення розміру позовних вимог, визнав позовні вимоги щодо пені в уточнених позивачем розмірах.

Із врахуванням вищенаведеного, зменшені заявою від 12.07.2013 року позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором №14/02/08 від 29 серпня 2008 року підлягають до задоволення повністю, в сумі 6 673 292,00 гривень.

У заяві від 12.07.2013 року про зменшення розміру позовних вимог позивач заявив про відмову від позову в частині вимог до відповідачів 2 і 3 ; просить виключити з числа відповідачів по даній справі ТзОВ "Фірма "Агротранспорт", та ТзОВ «Ельпласт+», відповідачем по справі залишити ТзОВ "Компанія "Ельпласт-Україна", а в частині позовних вимог до ТзОВ "Фірма "Агротранспорт" та ТзОВ «Ельпласт+» припинити провадження на підставі п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб.

У заяві від 24.07.2013 р ( вх.№29515/13) відповідач-1 уточнені (зменшені) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" визнав повністю .

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача-1 від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач-1 не подав докази погашення боргу в повному обсязі, уточнені (зменшені) позовні вимоги визнав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, а у суду відсутні підстави вважати, що дії відповідача-1 щодо визнання позову суперечать законодавству або порушують права і охоронювані інтереси інших осіб.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог , а відповідач-1 позовні вимоги визнав, не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія «Ельпласт-Україна", с. Нове Село Городоцького району Львівської області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/02/08 від 29.08.2008 року в частині стягнення -5 741 644,24 гривні строкової заборгованості по кредиту;250 000 гривень простроченої заборгованості по кредиту;565 870,70 гривень прострочених відсотків за користування кредитними коштами;83 425,32 грн. строкової заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами;3 000,00 гривень простроченої заборгованості по комісії за управління кредитом;19 306,91 гривень пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування коштами; 9 934,01 гривень пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту;110,82 гривень пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, а в сукупності -6 673 292,00 гривень заборгованості , є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Також, суд відхиляє клопотання відповідача-1 про призначення судової будівельно-технічної експертизи, метою якої було встановлення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, оскільки, згідно поданої позивачем заяви від 12.07.2013 року про зменшення позовних вимог, предметом спору є стягнення з відповідача-1:

-5 741 644,24 гривні строкової заборгованості по кредиту;

-250 000 гривень простроченої заборгованості по кредиту;

-565 870,70 гривень прострочених відсотків за користування кредитними коштами;

-83 425,32 грн. строкової заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами;

-3 000,00 гривень простроченої заборгованості по комісії за управління кредитом;

-19 306,91 гривень пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування коштами;

- 9 934,01 гривень пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту;

-110,82 гривень пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, а в сукупності -6 673 292,00 гривень заборгованості , а також судових витрат по справі.

Судові витрати, відповідно до ст.ст.25, 49 ГПК України покладаються на відповідача-1.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 78, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Зменшені Заявою від 12.07.2013 року позовні вимоги - задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія «Ельпласт-Україна" (81573, Львівська обл., Городоцький район, с Нове село, ідент. код 38636558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, офіс 147, ідент. код 37356981) загальну заборгованість у сумі 6 673 292,00 гривень ( шість мільйони шістсот сімдесят три тисячі двісті дев»яносто дві) грн. , що складається із:

-5 741 644,24 гривні строкової заборгованості по кредиту;

-250 000 гривень простроченої заборгованості по кредиту;

-565 870,70 гривень прострочених відсотків за користування кредитними коштами;

-83 425,32 грн. строкової заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами;

-3 000,00 гривень простроченої заборгованості по комісії за управління кредитом;

-19 306,91 гривень пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування коштами;

- 9 934,01 гривень пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту;

-110,82 гривень пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія «Ельпласт-Україна" (81573, Львівська обл., Городоцький район, с Нове село, ідент. код 38636558) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, офіс 147, ідент. код 37356981) суму державного мита в розмірі 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

4. В решті позовних вимог - провадження припинити.

5. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.07.2013 року

Головуючий суддя Кітаєва С.Б.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Кидисюк Р.А.