Рішення № 32684457, 26.07.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/691/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у лютому 2013 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання жилого будинку зі спорудами об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на 1/2 (одну другу) частку домоволодіння та його поділ.

ОСОБА_3 також просила стягнути з ОСОБА_4 1/2 (одну другу) частку вартості автомобіля марки MERCEDES-BENZ 316CDI SPR фургон, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позовні вимоги мотивовані істотним збільшенням за час шлюбу у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат жилого будинку зі спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, належного відповідачу ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 16.03.1999 року.

Автомобіль марки MERCEDES-BENZ є спільною сумісною власністю, який було придбано у 2008 року та зареєстровано на відповідача.

ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 підтримали позов, уточнивши під час судового розгляду справи позовні вимоги в частині поділу придбаного у період шлюбу автомобіля, який ОСОБА_3 просила присудити їй із стягненням на користь відповідача грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності.

Позивачкою було зазначено, що жилий будинок неодноразово ремонтувався. Був повністю відремонтований дах, замінені стропила, шифер. Ззовні будинок додатково оштукатурений. Проведений ремонт внутрішніх приміщень будинку: зроблена дворівнева стеля з гіпсокартону, проведена нова електропроводка, шість вікон замінені на металопластикові, замінені п'ять міжкімнатних дверей. В будинок проведено водопостачання, каналізацію, опалення, обладнана ванна кімната. На ремонт будинку протягом листопада 2009 р. - січня 2010 р. було витрачено близько 100 000, 00 грн.

Також було здійснено ремонт літньої кухні: оштукатурено і утеплено стіни, замінені вхідні двері та три вікна на металопластикові, встановлений електричний котел опалення, зроблені підвісна стеля та дерев'яна підлога. По всьому приміщенню проведена електропроводка. Вартість ремонту літньої кухні становила близько 20 000,00 грн.

На території домоволодіння збудовано капітальний гараж літер «Н» на два вантажні автомобіля. На будівництво гаражу витрачено біля 40 000,00 грн. Поряд з гаражем та будинком зроблений навіс літер «М», забетоновано двір. На вказані роботи та придбання матеріалів витрачено близько 17 000,00 грн.

ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги визнали частково.

Відповідач ОСОБА_4 у суді зазначив, що ремонт домоволодіння було проведено неодноразово, але в меншому обсязі та значно меншої вартості, ніж про це вказано позивачкою. На ремонт жилого будинку було витрачено коштів приблизно 30 000,00 грн., а на ремонт літньої кухні - 8 000,00 грн. Будівництво гаражу було завершено ним після розірвання шлюбу, у березні 2011 року. Усього на будівництво гаражу було витрачено приблизно 8 000,00 грн. Таку ж суму було витрачено і на облаштування двору. Ремонт жилого будинку та господарських споруд здійснювався здебільше його власними силами.

Відповідач та його представник зазначили про те, що домоволодіння є особистою власністю ОСОБА_4, та не підлягає поділу як спільне майно подружжя.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині присудження їй придбаного під час шлюбу автомобіля марки MERCEDES-BENZ визнали, відповідач погодився на отримання грошової компенсації в розмірі 53 394 грн. 78 коп. замість його частки у праві спільної сумісної власності на вказаний автомобіль.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою, третьою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 08 грудня 1990 року по 15 вересня 2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно з законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути квартири, жилі й садові будинки, транспортні засоби, грошові кошти, тощо.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 23, 24 своєї постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Не належить до спільної сумісної власності відповідно до статті 57 СК України майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування.

Судом встановлено, що цілий жилий будинок з будівлями, розташований по АДРЕСА_1, було отримано відповідачем ОСОБА_4 в період шлюбу на підставі договору дарування від батька ОСОБА_5, посвідченого 16 березня 1999 року державним нотаріусом Красногвардійської державної нотаріальної контори АР Крим, зареєстрованого в реєстрі за № 798. Право власності на вказаний будинок відповідача було зареєстровано Джанкойським МБРТІ 21 березня 1999 року.

Згідно зі статтею 62 СК України майно, яке належало одному з подружжя, може бути визнано за рішенням суду об'єктом спільної сумісної власності подружжя з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Відповідно до висновку експерта № 23 від 20.05.2013 року проведеної у справі будівельно-технічної експертизи (а.с.61-88), загальна ринкова вартість домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, на дату оцінки (20.05.2013) становить 211 631 грн.

Встановити ринкову вартість зазначеного домоволодіння на дату укладання договору дарування (16.03.1999) не виявилось можливим у зв'язку з відсутністю будь-якої інформації про ринок продажу приватних домоволодінь на вказану дату по Красногвардійському району.

Інвентаризаційна оцінка будинку станом на 03 лютого 1999 року відповідно до Зведеного акту вартості будівель та споруд складала 15 371 грн.

При дослідженні та співставленні даних інвентарної справи БТІ домоволодіння АДРЕСА_1 на дату реєстрації 03 лютого 1999 року та на дату реєстрації 10 березня 2011 року, а також за результатами проведеного експертом огляду, встановлено незмінність основних конструктивних елементів основної частини жилого будинку літер «А»; виконані роботи з будівництва навісу літер «М», гаражу літер «Н»; виконаний внутрішній ремонт приміщень будинку, літньої кухні літер «К».

Таким чином фактично виконані будівельні роботи в житловому будинку АДРЕСА_1 з поліпшенням умов проживання.

На фактично виконані будівельні роботи проектно-кошторисна документація не складалась, договори підряду на виконання робіт не укладались.

Вартість ремонтно-будівельних робіт, у тому числі вартість будівельних матеріалів, які були використані у домоволодінні АДРЕСА_1 при його впорядкуванні, згідно з висновком експерта становить 70 105 грн.

Зважаючи на те, що житловий будинок було набуто відповідачем ОСОБА_4 за час шлюбу на підставі договору дарування, позивачка ОСОБА_3 брала участь не в будівництві житлового будинку, а лише в затратах на його ремонт, вона вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на його облаштування, в разі доведення, що такі затрати на ремонт з її сторони перевищували покладений на неї статтею 156 Житлового кодексу обов'язок. Однак таких позовних вимог заявлено не було.

Перебуваючи у шлюбі, у 2008 році сторони придбали автомобіль марки MERCEDES-BENZ 316CDI SPR фургон, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 26.02.2008 року ВРЕР м. Джанкоя на ім'я чоловіка ОСОБА_4

Зважаючи на те, що вищевказаний автомобіль був придбаний під час шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_3, він є об'єктом права їх спільної сумісної власності.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, мають застосовуватися положення частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 24 від 20.05.2013 року, проведеної на підставі ухвали суду за клопотанням позивачки, ринкова вартість (на дату оцінки) автомобіля марки MERCEDES-BENZ 316CDI SPR фургон, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 106 789 грн. 57 коп. (а.с.54-60).

Зважаючи на те, що автомобіль є неподільною річчю, він присуджується одному з подружжя, інше не визначено домовленістю між сторонами.

В межах заявлених позовних вимог автомобіль, який є предметом поділу, слід присудити позивачці. На користь відповідача ОСОБА_4 слід стягнути грошову компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 53 394 грн. 78 коп.

ОСОБА_3 попередньо була внесена вказана грошова сума на депозитний рахунок суду, а відповідач ОСОБА_4 погодився на отримання грошової компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль.

Згідно з частиною третьою статті 372 ЦК України у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачка ОСОБА_3 просила виділити їй 1/2 частку з майна, яке є спільною сумісною власністю, на загальну суму 159 210,28 грн. (1/2 від 318 420,57 грн., з яких вартість домоволодіння становить 211 631 грн., вартість автомобіля 106 789,57 грн.).

Судовий збір, який підлягав сплаті при зверненні з позовом до суду, становить 1 592,10 грн.

ОСОБА_3 було сплачено судовий збір в сумі 240,00 грн. (а.с.1).

Таким чином, з позивачки ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 352,10 грн. (1 592,10 грн. - 240,00 грн.).

На користь позивачки ОСОБА_3 з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню половина судових витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням автотоварознавчої експертизи, в розмірі 557 грн. 35 коп. (1/2 від 1 114,70 грн., де 114,70 грн. судовий збір за забезпечення доказів, 1 000 грн. вартість експертизи).

З відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 533 грн. 95 коп. (1% від суми отриманої ним грошової компенсації).

В іншій частині позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає у зв'язку з необгрунтованістю заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 57, 60-62, 69-71 СК України, 368, 372 ЦК України, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Присудити на праві приватної власності ОСОБА_3 автомобіль марки MERCEDES-BENZ 316CDI SPR фургон, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, вартістю 106 789 грн. 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІІН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 (ІІН НОМЕР_3) грошову компенсацію в розмірі 53 394 грн. 78 коп. (П'ятдесят три тисячі триста дев'яносто чотири гривні 78 копійок) замість його частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль марки MERCEDES-BENZ 316CDI SPR фургон, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, перерахувавши вказану суму відповідачу ОСОБА_4 з депозитного рахунку Красногвардійського районного суду № 37319012000604 отримувач Територіальне управління державної судової адміністрації в АР Крим, ЄДРПОУ 26273942, МФО 824026 банк отримувача ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь.

Припинити право спільної власності на вказаний автомобіль ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІІН НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3 (ІІН НОМЕР_2) 557 грн. 35 коп. (П'ятсот п'ятдесят сім гривень 35 копійок) компенсації понесених нею судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІІН НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 1 352 грн. 10 коп. (Одна тисяча триста п'ятдесят дві гривні 10 копійок) на рахунок № 31218206700130 УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим 22030001, ЄДРПОУ 37668678, МФО 824026, банк ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь (Красногвардійський районний суд, код ЄДРПОУ 02897193, пункт № 1.1).

Стягнути з ОСОБА_4 (ІІН НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 533 грн. 95 коп. (П'ятсот тридцять три гривні 95 копійок) на рахунок № 31218206700130 УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим 22030001, ЄДРПОУ 37668678, МФО 824026, банк ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь (Красногвардійський районний суд, код ЄДРПОУ 02897193, пункт № 1.1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя С.М. Проскурня