Ухвала суду № 32684370, 23.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р.Справа № 820/3319/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2013р. по справі № 820/3319/13-а за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області; третя особа - Начальник Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області Демченко Олег Михайлович про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив суд: визнати нечинним та скасувати наказ начальника Головного Управління МВС України в Харківській області № 86 о/с від 06.06.2011 року в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за ст.64 п."є" (за порушення дисципліни); зобов'язати ГУ МВС України в Харківській області поновити на службі в органах внутрішніх справ ОСОБА_1; стягнути з ХМУ ГУ МВС України в Харківській області середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з моменту звільнення по час поновлення на роботі.

Разом з адміністративним позовом позивачем було подано клопотання про поновлення строків на звернення до суду в порядку ст.102 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року адміністративний позов залишено без розгляду, відповідно до ч. 1 ст. 100, ст.155 КАС України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в який позивач просить спірну ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування скарги позивач зазначив, що не оскаржував спірний наказ з підстав очікування остаточного рішення суду касаційної інстанції у справи щодо оскарження наказу № 433 від 21.06.2010 року. Після отримання якого позивач намагався поновитися в органах внутрішніх справ, проте листом від 22.03.2013 року № 40/Т-36 йому в цьому відмовлено, внаслідок чого з урахуванням положень ч.4 ст.99 КАС України ним не пропущено строки звернення до суду за захистом порушеного права.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, позивачем надано заяву про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження, а тому колегія суддів вважає за можливим розглянути справу відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно з ч. 2 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, наказом від 06.06.2011 року № 86 о/с відповідно до положень ст..64 п. "є" (порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України позивача звільнено з посади старшого інспектора з міграційного контролю СГІРФО Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ в запас Збройних Сил України. Вказаний наказ позивач отримав 10.06.2011 року, що підтверджується його особистим підписом на розписці та ним не заперечується.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 433 від 21.06.2010 року майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ. Позивач оскаржив вказаний наказ у судовому порядку та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2010 року його позовні вимоги задоволені: визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 433 від 21.06.2010 в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ (справа 2а-8997/10/2070)

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

06.06.2011 року наказом Начальника ГУМВС України в Харківський області № 86 о/с позивача звільнено з посади старшого інспектора з міграційного контролю СГІРФО Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУ в запас Збройних Сил України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 року по означеній справі скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року та залишено в силі постанову суду першої інстанції по справі 2а-8997/10/2070, якою скасовано наказ № 433 від 21.06.2010 року.

У судовому засіданні позивач, як на підставу визнання поважними підстав пропущення строків звернення до суду посилається на розгляд касаційною інстанцією справи щодо оскарження наказу № 433 від 21.06.2010 року та використання досудового порядку вирішення спору.

З цього приводу суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що спірні правовідносини склались з приводу прийняття рішення про звільнення позивача, оформленого наказом від 06.06.2011 року № 86 о/с.

Відповідно до ч.5 ст.18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу. Отже, наказ № 433 від 21.06.2010 року за своєю суттю є підставою для припинення правовідносин між позивачем та відповідачем, яке оформлено наказом від 06.06.2011 року № 86 о/с, та відповідно вичерпав свою дію фактом його виконання.

Спірний наказ позивач отримав 10.06.2011 року, що підтверджується його особистим підписом на розписці та ним не заперечується, отже право на звернення до адміністративного суду в силу приписів ч.3 ст.99 КАС України мало бути реалізовано ним до 10.07.2011 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012 року скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 року та залишено в силі постанову суду першої інстанції по справі 2а-8997/10/2070, якою визнано незаконним та скасовано наказ № 433 від 21.06.2010 р., який був фактичною підставою для припинення правовідносин між позивачем та відповідачем.

Під час звернення до суду з позовом, позивач не порушував питання щодо скасування наказу від 06.06.2011 року № 86 о/с, так як, рахував його похідним від наказу № 433 яким було встановлено підстави його звільнення.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем поданий рапорт про поновлення його в органах внутрішніх справ та призначення на посаду слідчого СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. Листом від 22.03.2013 року № 40/Т-36 позивачеві відмовлено у поновленні в органах внутрішніх справ та призначення на посаду слідчого СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з підстав відсутності відповідного рішення суду. Відповідне посилання міститься також у листі від 20.11.2012 року за № 90/6279

Матеріалами справи підтверджено, що 18.10.2012 року та 04.01.2013 року позивач звертався на адресу відповідача з заявою (запитом), у яких просив поновити його на посаді та повідомити про стан виконання ухвали ВАС України від 10.07.2012 року. На вказані звернення 20.11.2012 року за № 90/6279 та від 24.01.2013 року за № 40/Т-1, Т-15 надані відповіді, у яких містяться посилання на "поновлення його на посаді", проте зазначає, що резолютивні частини рішень Вищого адміністративного суду та Харківського окружного адміністративного суду у справі 2а-8997/10/2070 не вирішують питання про поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ, тоді як Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, не передбачено обов'язку відповідача на самостійне скасування власних наказів по особовому складу.

Таким чином колегія суддів зазначає, що єдиним способом захисту порушеного права позивача, з урахуванням обставин справи є вирішення питання, щодо скасування наказу від 06.06.2011 року № 86 о/с., який за своєю суттю є пов'язаним з наказом № 433 від 21.06.2010 р.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів, юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи тривалість та результати судового розгляду касаційної скарги позивача у Вищому адміністративному суді України, колегія суддів вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

За таких обставин, оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята без дотриманням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 199, ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 01.10.2012 р. по справі № 820/3319/13-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області, Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області; третя особа - Начальник Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області Демченко Олег Михайлович про скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.