Ухвала суду № 3267780, 11.03.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції – суддя Наумова К.Г.

Суддя - доповідач - Яманко В. Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

11 березня 2009 року                                                                                                                                              справа № 2-а-14736/08/0570

зал судового засідання № 3 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26, 3 корпус

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                             Яманко В. Г.

суддів:                                                                                   Геращенко І.В.

при секретарі судового засідання Малашкевич С. А.

 Литвіновій Л. О.за участю представників: від позивача: не з’явився, надане клопотання про розгляд за відсутністю представника,від відповідача: не з’явився, надане клопотання про розгляд за відсутністю представникарозглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу                                            Державної податкової інспекції у місті Сніжному

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від                                                                               10 вересня 2008 року (повний текст постанови складено 15 вересня 2008 р.) 

по адміністративній справі                                     № 2-а-14736/08 (суддя Наумова К.Г.)

за позовом                                                                  Державного підприємства «Сніжнеантрацит» 

до                                                                                Державної податкової інспекції у місті Сніжне

про                                                                              визнання недійсними податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИЛА:

22 липня 2008 року Державне підприємство «Сніжнеантрацит», місто Сніжне, (далі за текстом ДП «Сніжнеантрацит») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. справи 1-2) до Державної податкової інспекції у м. Сніжному(далі за текстом ДПІ) про визнання нечинними податкового повідомлення - рішення від 07 липня 2008 року №0002531540/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 5679 грн. 79 коп. та податкового повідомлення - рішення від 07 липня 2008 року №0002541540/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 58524 грн. 40 коп. на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків сплати податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року (арк. справи 87-91) позовні вимоги ДП «Сніжнеантрацит» задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі (арк. справи 93-95) відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Через канцелярію суду відповідачем було надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Позивач заперечував проти апеляційної скарги та клопотав про розгляд справи за відсутністю представника (арк.. справи 100-101).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, встановила наступне.

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» є суб'єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 35) видано виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради, дата проведення державної реєстрації 2 вересня 2003 року №12781200000000018.

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за лютий 2008 року (арк. справи 52-53), поданої позивачем до ДПІ 20 березня 2008 року, сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації), складає 1176351 грн.

Згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року (арк. справи 57-58), поданої позивачем до ДПІ 21 квітня 2008 року, сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації), складає 1406300 грн.

За наслідками невиїзної документальної перевірки позивача з питання своєчасності сплати податків і зборів ДПІ складено акт №502/15-31906124 від 01 липня 2008 року «Про результати проведення невиїзної документальної перевірки Державного підприємства «Сніжнеантрацит» з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість, нарахованих за період з 31 березня 2008 року по 30 квітня 2008 року та сплачених за період з 7 травня 2008 року по 30 травня 2008 року» (арк. справи 6-7).

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягає у несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань з ПДВ, визначених платником у податкових деклараціях з ПДВ за лютий та березень 2008 року №2453 від 31 березня 2008 року та №4983 від 21 квітня 2008 року відповідно. Сума несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2008 року становить 292622 грн. 11 коп., за березень 2008 року - 56797 грн. 99 коп., у загальній сумі 349420 грн. 10 коп. Строк сплати податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2008 року – 31 березня 2008 року, за березень 2008 року – 30 квітня 2008 року

З акту перевірки, розрахунку штрафних санкцій (арк. справи 8), даних облікової картки платника податку (арк. справи 72-77), наявних в матеріалах справи, вбачається наступне.

Податкові зобов'язання з ПДВ за лютий 2008 року у загальній сумі 292622 грн. 11 коп., на думку ДПІ, були погашені наступним чином:

07 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 29613 грн. 01 коп. погашена з затримкою сплати на 37 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №218 від 07 травня 2008 року на суму 30000 грн.;

08 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 49344 грн. 11 коп. погашена з затримкою сплати на 38 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №227 від 08 травня 2008 року на суму 50000 грн.;

12 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 32883 грн. 31 коп. погашена з затримкою сплати на 42 дні шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №229 від 12 травня 2008 року на суму 33333 грн. 33 коп.;

14 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 25970 грн. 26 коп. погашена з затримкою сплати на 44 дні шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №232 від 14 травня 2008 року на суму 26333 грн. 33 коп.;

15 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 42725 грн. 45 коп. погашена з затримкою сплати на 45 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №233 від 15 травня 2008 року на суму 43333 грн. 33 коп.;

16 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 6382 грн. 86 коп. погашена з затримкою сплати на 46 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №234 від 16 травня 2008 року на суму 6467 грн. 77 коп.;

16 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 14340 грн. 62 коп. погашена з затримкою сплати на 46 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №235 від 16 травня 2008 року на суму 14532 грн. 23 коп.;

20 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 1221 грн. погашена з затримкою сплати на 50 днів шляхом надання підприємством до ДПІ уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійно виправлених помилок за січень 2008 року від 20 травня 2008 року;

20 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 1003 грн. погашена з затримкою сплати на 50 днів шляхом надання підприємством до ДПІ уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійно виправлених помилок за лютий 2008 року від 20 травня 2008 року;

21 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 25798 грн. 13 коп. погашена з затримкою сплати на 51 день шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №248 від 21 травня 2008 року на суму 26148 грн. 30 коп.;

21 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 3800 грн. 27 коп. погашена з затримкою сплати на 51 день шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №901 від 21 травня 2008 року на суму 3851 грн. 70 коп.;

23 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 49317 грн. 17 коп. погашена з затримкою сплати на 53 дні шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №255 від 23 травня 2008 року на суму 50000 грн.;

27 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 10222 грн. 92 коп. погашена з затримкою сплати на 57 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №934 від 27 травня 2008 року на суму 12739 грн. 33 коп.

Податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2008 року у загальній сумі 56797 грн. 99 коп., на думку ДПІ, були погашені наступним чином:

28 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 27151 грн. 32 коп. погашена з затримкою сплати на 28 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №264 від 28 травня 2008 року на суму 71487 грн. 34 коп.;

28 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 667 грн. 38 коп. погашена з затримкою сплати на 28 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №265 від 28 травня 2008 року на суму 679 грн, 33 коп.;

30 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 3624.грн. 23 коп. погашена з затримкою сплати на 30 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №983 від 30 травня 2008 року на суму 3689 грн. 16 коп.;

30 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 2139 грн. 13 коп. погашена з затримкою сплати на 30 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №982 від 30 травня 2008 року на суму 2177 грн. 50 коп.;

30 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 6843 грн. 82 коп. погашена з затримкою сплати на 30 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №84/1 від 30 травня 2008 року на суму 6966 грн. 67 коп.;

30 травня 2008 року - заборгованість з ПДВ у розмірі 16372 грн. 11 коп. погашена з затримкою сплати на 30 днів шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням №266 від 30 травня 2008 року на суму 16666 грн. 67 коп.  

На підставі акту №502/15-31906124 від 01 липня 2008 року ДПІ були прийняті:

- податкове повідомлення - рішення від 7 липня 2008 року №0002541540/0 (арк. справи 5), яким до позивача на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосована фінансова санкція у сумі 58524 грн. 40 коп. за порушення строків сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2008 року на 57 календарних днів у сумі 292622 грн. 11 коп. у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- податкове повідомлення - рішення від 7 липня 2008 року №0002531540/0, яким до позивача на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосована фінансова санкція у сумі 5679 грн. 79 коп. за порушення строків сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ за березень 2008 року на 30 календарних днів у сумі 56797 грн. 99 коп. у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі якого застосовані фінансові санкції, встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у визначених цим підпунктом розмірах.

Колегія суддів зазначає, що згідно договору про розстрочення податкового боргу №2/24 від 30 березні 2006 року (арк. справи 55) та рішення ДПІ про розстрочення податкового боргу №2/24 від 30 березня 2006 року (арк. справи 54) відповідачем було надано позивачеві розстрочення сплати податкового боргу з ПДВ на загальну суму 5040290 грн. 42 коп. терміном з 30 березня 2006 року по 30 березня 2016 року.

Відповідно до договору про розстрочення податкового боргу №14/24 від 29 травня 2007 року (арк. справи 19-20) та рішення ДПІ про розстрочення податкового боргу №14/24 від 29 травня 2007 року (арк. справи 18) відповідачем було надано позивачеві розстрочення сплати податкового боргу з ПДВ на загальну суму 13704197 грн. 53 коп. терміном з 25 травня 2007 року по 25 травня 2022 року.

Згідно договору про розстрочення податкового боргу №1/24 від 9 січня 2008 року (арк. справи 24) та рішення ДПІ про розстрочення податкового боргу №1/24 від 9 січня 2008 року відповідачем було надано позивачеві розстрочення сплати податкового боргу з ПДВ на загальну суму 2999305 грн. 27 коп. терміном з 9 січня 2008 року по 25 січня 2018 року.

Згідно договору про розстрочення податкового боргу №68/24-113 від 25 квітня 2008 року (арк. справи 50) та рішення ДШ про розстрочення податкового боргу №68/24-113 від 25 квітня 2008 року (арк. справи 49) відповідачем було надано позивачеві розстрочення сплати податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 1442419 грн. терміном з 25 квітня 2008 року по 15 грудня 2008 року.

Платіжними дорученнями №235 від 16 травня 2008 року на суму 14532 грн. 23 коп. (арк. справи 11), № 901 від 21 травня 2008 року на суму 3851 грн. 70 коп. (арк. справи 12) з призначенням платежу «погашення розстроченої заборгованості з ПДВ згідно рішення №1/24 від 09.01.2008 р.» позивачем було сплачено частку розстроченої суми податкового боргу з ПДВ за рішенням ДПІ про розстрочення податкового боргу №1/24 від 09 січня 2008 року.

Платіжними дорученнями №232 від 14 травня 2008 року на суму 26333 грн. 33 коп. (арк. справи 10), №233 від 15 травня 2008 року на суму 43333 грн. 33 коп. (арк. справи 11), №234 від 16 травня 2008 року на суму 6467 грн. 77 коп. (арк. справи 13) з призначенням платежу «погашення розстроченої заборгованості з ПДВ згідно рішення №14/24 від 29.05.2007р.» позивачем було сплачено частку розстроченої суми податкового боргу з ПДВ за рішенням ДПІ про розстрочення податкового боргу №14/24 від 29 травня 2007 року.

Платіжними дорученнями №934 від 27 травня 2008 року на суму 12739 грн. 33 коп. (арк. справи 14), №264 від 28.05.2008р. на суму 71487 грн. 34 коп. (арк. справи 15) з призначенням платежу «погашення заборгованості з ПДВ згідно рішення №68/24-113 від 25.04.2008р.» позивачем було сплачено частку розстроченої суми податкових зобов'язань з ПДВ за рішенням ДПІ про розстрочення податкового боргу №68/24-113 від 25 квітня 2008 року.

Платіжними дорученнями №265 від 28 травня 2008 року на суму 679 грн. 33 коп. (арк. справи 15), №84/1 від 30 травня 2008 року на суму 6966 грн. 67 коп. (арк. справи 17), №983 від 30 травня 2008 року на суму 3689 грн. 16 коп. (арк. справи 16), №266 від 30 травня 2008 року на суму 16666 грн. 67 коп. (арк. справи 17), №982 від 30 травня 2008 року на суму 2177 грн. 50 коп. (арк. справи 16) з призначенням платежу «реструктуризація з ПДВ, рішення №2/24 від 30.03.2006р.» позивачем було сплачено частку розстроченої суми податкового боргу з ПДВ за рішенням ДПІ про розстрочення податкового боргу №2/24 від 30 березня 2006 року.

Платіжними дорученнями №227 від 8 травня 2008 року на суму 50000 грн. (арк. справи 9), №218 від 7 травня 2008 року на суму 30000 грн. (арк. справи 9), №229 від 12 травня 2008 року на суму 33333 грн. 33 коп. (арк. справи 10), №255 від 23 травня 2008 року на суму 50000 грн. (арк. справи 12), №248 від 21 травня 2008 року на суму 26148 грн. 30 коп. (арк. справи 13) з призначенням платежу «плановий платіж з ПДВ за травень 2008р. від реалізації вугілля» позивачем було сплачено податкові зобов'язання з ПДВ за звітний період - травень 2008 року.

Отже, матеріалами справи встановлюється, що ДПІ при зарахуванні платежів у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий та березень 2008 року було змінено призначення платежів, які було зазначено платником податку у платіжних документах.

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається ДПІ як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми ПДВ у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

З наведеного вбачається, що ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. Ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція також не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України”від 20.05.99 року № 679-ХІVНаціональний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками. З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу  України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України  держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що дії податкового органу щодо зарахування платежів у рахунок погашення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий та березень 2008 року шляхом змінення призначення платежів, визначених платником податку у платіжних документах, є неправомірними, отже, застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 63759 грн. 39 коп. є незаконним.

Посилання відповідача на те, що ДП «Сніжнеантрацит» не мало права вибору черговості погашення своїх податкових зобов'язань, оскільки його активи знаходились у податковій заставі, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом. Перебування активів платника податків у податковій заставі не позбавляє такого платника права вибору черговості погашення своїх податкових зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданим до ДПІ 20 травня 2008 року (арк. справи 78) до податкової декларації з ПДВ за січень 2008 року, позивач зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету, на 1221 грн.; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданим до ДШ 20 травня 2008 року (арк. справи 79) до податкової декларації з ПДВ за лютий 2008 року, позивач зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету, на 1003 грн.

Зазначене зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, на думку ДПІ, є погашенням податкового боргу та зумовило застосування фінансових санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу у сумі 444 грн. 80 коп.

Відповідач помилково ототожнює подані уточнюючі розрахунки про зменшення суми податкових зобов'язань зі сплатою цих зобов'язань, що суперечить вимогам підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за яким  джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Декларації містять дані про нараховані податкові зобов’язання за звітний період, а не про сплачені податки за цей же період.

Відповідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» також встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами статті 8 Закону України «Про систему оподаткування» порядок зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України.

Згідно статті 50 Бюджетного кодексу України, якою встановлений порядок виконання Державного бюджету України за доходами, визначено, що податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно підпункту 3.1 пункту 3 Порядку виконання державного бюджету за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 р. N 131, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 р. за N 67/5258, платники податків (юридичні та фізичні особи) сплачують податки і збори (обов'язкові платежі) у безготівковій або готівковій формах; платежі здійснюються платниками через установи банків, у яких вони обслуговуються, через установи Державного комітету зв'язку України, установи Ощадного банку за місцезнаходженням платника.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що сплатою платником податку податкових зобов'язань вважається саме перерахування на казначейський рахунок державного бюджету відповідної суми податку.

Аналіз підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» свідчить про те, що фінансові санкції на підставі даного підпункту застосовуються саме за умови сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Отже, у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата узгодженої суми податкового зобов'язання не прирівнюється ані до зменшення суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету, у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок, ані до зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що зменшення суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, неможна вважати сплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, оскільки таке зменшення взагалі було зумовлене виключенням сум ПДВ, які не мали бути віднесені платником до суми податкового зобов'язання та не підлягали сплаті до бюджету.

До того ж, Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу.

Із аналізу норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. В свою чергу, серед розглядуваних порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов’язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону, тобто, чинним законодавством України не передбачено застосування заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення.

На підставі викладеного, дії податкового органу щодо погашення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2008 року за рахунок сум, на які уточнюючими розрахунками платником було зменшено суми податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з самостійно виявленими помилками, є неправомірними, отже застосування до позивача фінансових санкцій за порушення строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 444 грн. 80 коп. є незаконними. 

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення - рішення від 7 липня 2008 року №0002531540/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 5679 грн. 79 коп. та податкове повідомлення - рішення від 7 липня 2008 року №0002541540/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 58524 грн. 40 коп. не можуть вважатися обґрунтованими та правильно  визнані судом першої інстанції  недійсними.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального право, що є підставою для залишення її без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у місті Сніжному на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року у справі № 2-а-14736/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2008 року у справі № 2-а-14736/08 за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до державної податкової інспекції у місті Сніжному про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п’ять днів складання ухвали у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 11 березня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 12 березня 2009 року

Головуючий:                                                                                                                                                                      В.Г.Яманко

Судді                                                                                                                                                                                   І.В.Геращенко

                                                                                                                                                                                                                С.А.Малашкевич