Ухвала суду № 3267716, 02.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-298/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“02” лютого 2009року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Брайка А.І., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2007 року,

у справі № 2а-1160/07(22а-3455/07)

за позовом Державного підприємства „Сніжнеантрацит“ (надалі ДП „Сніжнеантрацит“)

до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області (надалі ДПІ у м. Сніжному Донецької області)

про нечинним податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

У липні 2007р. позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ДПІ у м.Сніжному Донецької області від 22.06.2007р. №0001151540/0 про зобовязання сплатити штраф в розмірі 50% в сумі 24627,24грн. за затримку на 445 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 49254,46грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом всупереч вказівкам і платіжним дорученням про призначення платежу, зараховано кошти в рахунок боргу, минулих періодів і самостійно визначено кількість днів прострочки, оскільки позивачем проводилась сплата поточного податку у 2007 році, про що свідчать платіжні доручення. Позивач заперечує право податкового органу змінювати призначення платежу та направляти суми сплачених податкових зобовязань за конкретний податковий період в рахунок погашення несплаченого податкового боргу за попередні податкові періоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2007р.,позовна заява ДП „Сніжнеантрацит“ задоволена частково: податкове повідомлення рішення від 22.06.2007р. №0001151540/0, визнано недійсним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50% від суми 31666,67грн.. В задоволені іншої частини позовної заяви відмовлено.Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача на відшкодування судових витрат 2,17грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що оскільки Законом України „Про державну податкову службу в Україні“ та Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях, платників податків, відповідач неправомірно спрямував кошти, сплачені позивачем, в рахунок погашення податкового боргу, що виник в минулих періодах. Однак, судами встановлено, що позивачем було сплачено збір за забруднення навколишнього природного середовища у поточному періоді за рахунок реалізованих активів податкової застави, які, згідно погоджених умов, мали бути направлені виключно на погашення заборгованості податкового боргу, що стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у м. Сніжному Донецької області звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та відмовити у задоволенні позовних вимог щодо нарахування штрафних санкцій у розмірі 8793,90грн..

В касаційній скарзі, не погоджуючись із судовими рішеннями в частині задоволення позовних вимог, скаржник зазначає, що, оскільки у позивача рахувався податковий борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, податкова інспекція правомірно, відповідно до положень п.7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ направила сплачені позивачем кошти в порядку черговості виникнення такого боргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Податковим органом було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за період з 30.06.2005р. по 13.06.2007р., про що складений акт від 18.06.2007р. № 469/15-31906124.

За результатами перевірки встановлено, що в порушення вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ підприємство несвоєчасно сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання, зокрема, по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 492254,46грн.. Як зазначено в акті перевірки, оплата податкового боргу здійснена платіжними дорученнями: від 26.01.2007р. №93, від 09.02.2007р. №155, від 20.03.2007р. №333, від 27.03.2007р. №365, від 24.04.2007р. №527, від 26.04.2007р. №550, від 26.04.2007р. №559, від 11.05.2007р. №615. Станом на 26.01.2007р. за даними податкового органу у позивача існував податковий борг в сумі 603800,00грн., станом на 01.06.2007р. - в сумі 716995,00грн.. Крім того, встановлено, що платіжними дорученнями №93 від 26.01.2007р. на суму 10000,00грн. та №155 від 09.02.2007р. на суму 9968,00грн. підприємством було сплачено збір за забруднення навколишнього природного середовища за рахунок реалізованих активів податкової застави. При чому, погодження на реалізацію застосаленого майна було отримано для погашення податкового боргу, що відображено у згоді №1231/10/24-012 від 30.10.2006р. та №1629/10/24-012 від 28.12.2006р..

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у відповідних розмірах.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобовязань відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.

Щодо застосування фінансових санкцій у звязку з погашенням податкового боргу шляхом реалізації активів ДП „Сніжнеантрацит“ та направлення коштів в рахунок сплати таких сум, колегія суддів вважає, що попередні судові інстанції дійшли правомірного висновку про відмову в задоволені позовної заяви в цій частині.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у звязку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області залишити без задоволення.

ПостановуДонецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2007року в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сніжному Донецької області від 22.06.2007р. №0001151540/0та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.