Ухвала суду № 3267712, 05.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-9847/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“05” лютого 2009року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Степашка О.І., Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 24 січня 2007р. та ухвалу Одеськогоапеляційного господарського суду від 19 квітня2007р.

у справі № 15/460-06-12307А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Прексім Д” (надалі ТОВ „Прексім Д”)

до Державної податкової інспекції уМалиновському районі м. Одеси (надалі - ДПІ у Малиновському районі м.Одеси)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У листопаді 2006р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №0002722301/0 від 26.04.2006р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі 72636,00 грн.

Постановою господарського суду Одеської області від 24 січня 2007р., залишеною без змін ухвалоюОдеськогоапеляційного господарського суду від 19 квітня2007р.позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №0002722301/0 від 26.04.2006р..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, щосуми податку на додану вартість за червень 2003р., листопад 2003р., січень 2004р., лютий 2004р., березень 2004р. не були відшкодовані позивачу, також завищена сума бюджетного відшкодування в розмірі 145272,03грн., виявлена в ході перевірки, була зменшена в картці особового рахунку позивача у січні 2005р.. Отже, підстави для нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій відсутні, оскільки, у разі, якщо в результаті перевірки зменшується сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, яка не була відшкодована з бюджету, штрафні санкції не застосовуються.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ „Прексім Д” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2003р. по 01.04.2004р. i за її результатами складено акт №12/23-20/25037122 від 14.04.2005р..

Актом перевірки встановлені порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” - до складу податкового кредиту у червні 2003р., січні 2004р., лютому 2004р., березні 2004р. включено податок на додану вартість (надалі ПДВ), сплачений постачальниками товарів на загальну суму 145272,03грн., оскільки вказану суму було включено до складу податкового кредиту по ксерокопіях податкових накладних, отриманих від ТОВ „Нидан-Україна” на суму ПДВ-19232,04грн., від ТОВ „Айкон-Груп” на суму ПДВ-95992,89грн., від ТОВ „Технологія Комфорту” на суму ПДВ-13211,29грн., від ТОВ „Вента” на суму ПДВ-16835,81грн..

На підставі зазначеного акта ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 26.04.2006р. прийняла податкове повідомлення-рішення №0002722301/0 про визначення суми податкового зобовязання - штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в розмірі72636,00грн..

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищевказаного закону (у редакції, яка діяла у перевіряємому періодi), - суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковий декларації.

Згідно п.8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110, у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завишення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобовязання, прихованою від оподаткування. Якщовнаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, i до нього застосовується санкції відповідно до законодавства. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються документально не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документально, незалежновід виду та типу податкової декларації (повна, скорочена). У разі якщо врезультаті перевірки зменшується сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування, яка не була відшкодована з бюджету, штрафні санкції не застосовуються. Як встановлено судами попередніх інстанцій,в картці особового рахунку позивача у січні 2005 року на підставі акта перевірки від 05.01.2005р. №1/23-0115/25037122i уточнюючих розрахунків сума бюджетного відшкодування у розмірі 145272,03грн., що виявлена в ході перевірки, була зменшена. Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі щодо отримання ТОВ „Прексім Д” завищеного бюджетного відшкодування у сумі 145272,00грн., не підтверджені матеріалами справи, а тому попередніми судовими інстанція були правомірно відхилені як безпідставні. Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається. Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 24 січня 2007р. та ухвалу Одеськогоапеляційного господарського суду від 19 квітня2007р.залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.