Ухвала суду № 3267208, 05.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-11339/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Карася О.В., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Усенко Є.А.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника Богданова О.В.,

представника Зотової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Могилів Подільської обєднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року

та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року

у справі№ 11/362-05

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Хлібодар»

до Могилів Подільської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2005 року ВАТ «Хлібодар» звернулось до суду з позовом до Могилів Подільської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0000862301/0 від 07 червня 2005 року.

Під час розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення Могилів Подільської ОДПІ № 0000862301/0 від 07 червня 2005 року.

Постановою господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення рішення Могилів Подільської ОДПІ № 0000862301/0 від 07 червня 2005 року.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року постанову господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Могилів Подільська ОДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ВАТ «Хлібодар», посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій в повній мірі досліджені обставини справи та судові рішення прийняті з дотриманням норма матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування рішень відсутні, просить касаційну скаргу Могилів Подільської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Могилів Подільська ОДПІ провела комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ «Хлібодар» за період з 01 липня 2003 рок по 01 січня 2005 року, за результатами якої було складено акт № 69/23-111/00375728 від 06 червня 2005 року.

В акті перевірки було встановлено, що в порушення п. 7.35 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, в період, що був предметом перевірки, ВАТ «Хлібодар» при наявності податкового боргу здійснювало витрачання готівки з виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банку) на виплати, що повязані з оплатою праці, без наявності екстрених (невідкладних) на те обставин, всього на 103475, 31 грн.

07 червня 2005 року Могилів Подільська ОДПІ на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000862301/0, яким згідно підпунктом «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і відповідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», п. 7.35 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, ВАТ «Хлібодар» визначила суму податкового зобовязання за платежем: фінансові санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки в розмірі 103475, 31 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що оспорюване податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем безпідставно.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

В п. 2.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року № 72, яке діяло в період, що перевірявся, були передбачені обмеження для підприємств, що мають податковий борг, щодо здійснення виплат, що повязані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

На час проведення перевірки набрала чинності Постанова Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», в якій вже не було передбачено норми, згідно з якою підприємства, що мали податкову заборгованість, могли здійснювати виплати, що повязані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості, виключно за рахунок коштів, отриманих в установах банків.

Згідно п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обовязковими платежами).

В той же час, ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» передбачає застосування штрафних санкцій за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що повязані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості.

Цей Указ Президента України спрямований на вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективного контролю за додержанням субєктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання норм з регулювання обігу готівки.

Спеціальним Законом, що регулює питання сплати податкового зобовязання та погашення податкового боргу платників податків, є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в підпункті «г» підпункту 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 якого передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Висновком судово бухгалтерської експертизи № Е-2011 від 10 жовтня 2006 року Вінницького відділення Київського науково дослідницького інституту судових експертиз, яка була проведена в рамках цієї справи, визначено, що сума 48881, 82 грн. - це виплати, повязані з погашенням оплати праці за період понад один календарний місяць, сума 48294, 41 грн. це виплати заробітної плати за минулий календарний місяць, щодо суми 6300, 34 грн., по якій експертом не встановлено період, за який проводилась виплата, то позивачем було надано розшифровку проведення виплат, яка свідчить про те, що сума 6300, 34 грн. є також виплатою заборгованості по оплаті праці.

Крім того, слід зазначити, що відповідач в акті перевірки та в оспорюваному податковому повідомленні рішенні посилався на порушення позивачем п. 7.35 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке не діяло в період спірних правовідносин та не регламентує діяльність підприємства, а лише визначає процедуру проведення перевірки дотримання вимог введення касових операцій у національній валюті в Україні.

Неправомірним також визнається визначення відповідачем штрафних санкцій на підставі абзацу четвертого ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» податковим зобовязанням в податковому повідомленні рішенні, оскільки відповідно до положень п. 1.2, п. 1.9 ст. 1, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в податковому повідомленні рішенні може визначатись платнику податку лише сума податкового зобовязання, яка в себе включає зобовязання по сплаті податків і зборів (обовязкових платежів), вичерпний перелік яких визначено у ст. 14 та ст. 15 Закону України «Про систему оподаткування», та штрафні санкції, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а фінансові санкції, передбачені Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», не відносяться до податків і зборів (обовязкових платежів) і до штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Могилів Подільської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Могилів Подільської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову господарського суду Вінницької області від 29 листопада 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Л.І. Бившева

Судді: ______ О.В. Карась

______ Н.Є. Маринчак

______ М.О. Федоров

_______ Є.А. Усенко