Рішення № 32671408, 17.07.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/54/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69600, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2013 Справа № 905/3408/13-908/1789/13

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Хилько Ю.І.

За участю представників: від позивача - Семенець О.О., довіреність б/н від 10.06.2013 р.; від відповідача - Саєнток О.Ю., довіреність б/н від 03.01.2013 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 905/3408/13-908/1789/13

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація» ( 83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 8а, скорочено ПАТ «Будмеханізація»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113, скорочено ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект»);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Публічним акціонерним товариством «Будмеханізація» заявлено позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект» про стягнення заборгованості за договором надання послуг № 62У від 12.07.2012 р. у розмірі 21355,13 грн., з яких 12820,00 грн. - основний борг, 8397,10 грн. - штраф, 138,09 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.05.2013 р. по справі № 905/3408/13 передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект», м. Запоріжжя про стягнення 21355,13 грн. за договором надання послуг № 62У від 12.07.2012 р., з яких 12820,00 грн. - основний борг, 8397,10 грн. - штраф, 138,09 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі 905/3408/13-908/1789/13, присвоєно номер провадження 34/54/13, справу призначено до розгляду на 03.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи відкладено на 17.07.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.07.2012 р. між ПАТ «Будмеханізація» та ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» укладено договір надання послуг № 62У. Відповідно до умов зазначеного договору, позивач зобов'язався надавати послуги з використання будівельної техніки, а відповідач прийняти та оплатити отримані послуги. Таким чином, ПАТ «Будмеханізація» надав ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» послуги, які останній оплатив не в повному обсязі, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 12820 грн. Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 8397,10 грн. штрафу та 138,03 грн. - 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Будмеханізація» посилається на ст. ст. 12, 21 ГПК України, ст. ст. 174, 175, 193 ГК України, ст. ст. 1, 2 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.07.2013 р. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» визнає позовні вимоги частково на суму 13646,59 грн., з яких 12820 грн. - основний борг, 688,56 грн. - штраф (пеня), 138,03 грн. - 3 % річних. Відповідач частково заперечив проти стягнення пені, оскільки позивач при нарахуванні пені не обмежився подвійною обліковою ставкою НБУ, чим порушив норми чинного законодавства України, тому позовні вимоги в частині стягнення пені просив задовольнити частково в сумі 688,56 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.07.2013 р. частково визнав позовні вимоги, з підстав зазначених в відзиві на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 17.07.2013 р. з запереченнями відповідача погодилась та зазначила, що пеня була розрахована відповідачу не з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, в решті позовних вимог просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

За заявою представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2012 р. ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» (замовник) та ПАТ «Будмеханізація» (виконавець) укладено договір надання послуг № 62У (далі - договір).

У відповідності до п. 1.1. договору, в порядку та на умовах даного договору виконавець зобов'язується надати замовнику по його заявці будівельну техніку (далі по тексту - техніка), у справному стані.

Пунктами 1.2., 1.3. договору передбачено, що замовник зобов'язується використовувати за призначенням надану техніку та сплачувати послуги техніки. Місцем надання послуг по даному договору є: Кураховська ТЕС, м. Курахово Донецької обл. (далі по тексту - об'єкт).

Крім послуг техніки на об'єкти замовником оплачується перебазування техніки з місця стоянки техніки за адресою м.Донецьк (далі по тексту - стоянка) - на об'єкт, та після надання всіх обумовлених сторонами послуг - перебазування техніки назад з об'єкту на стоянку за показниками спідометра (п. 1.4. договору).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

На виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу послуги по роботі екскаватора-навантажувача на загальну суму 17820 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № УМ5-000177, однак відповідач дані послуги оплатив частково на суму 5000 грн., в результаті чого у нього утворилась заборгованість на суму 12820 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли з договору про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договору, загальна сума наданих виконавцем послуг встановлюється виходячи з розрахунку загального часу надання послуг, вартість вказується в рахунку-фактурі, виставленому виконавцем замовнику. До початку надання послуг замовник перераховує попередню плату в розмірі вказаному в рахунку-фактурі, що виставляється виконавцем.

Остаточний розрахунок за надані послуги здійснюється замовником в національній валюті України, щомісячно до 3-го числа, наступного за звітним, на підставі актів надання послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, або в інших формах, які не суперечать діючому законодавству України (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. договору, факт надання послуг підтверджується відповідним актом надання послуг, складеним на підставі первинної документації - змінних рапортів або подорожніх листів. Акт надання послуг підписується уповноваженими особами сторін та скріплюється печатками сторін.

Як передбачено п. 3.1.5. договору, замовник зобов'язаний своєчасно приймати надані послуги, шляхом підписання актів наданих послуг, а також вчасно здійснювати оплату за надані технікою послуги.

Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УМ5-000177 від 10.12.2012 р. відповідачем прийнято від позивача послуги на суму 17820 грн. Вказаний акт підписано представниками та скріплено печатками сторін.

Отже, відповідач мав оплатити прийняті послуги до 03.01.2013 р.

ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» 14.02.2013 р. частково сплатило суму боргу у розмірі 5000 грн., про що свідчить банківська виписка (а.с. 45).

Таким чином, до моменту звернення позивача із даним позовом та на дату слухання справи відповідач оплату послуг в повному обсязі не здійснив, в результаті чого у нього залишилась несплаченою сума боргу у розмірі 12820 грн., яку ТОВ «Запорізький тепло-енерго проект» визнало повністю.

З огляду на викладене, позовну вимогу про стягнення 12820 грн. за надані послуги згідно договору надання послуг № 62У від 12.07.2012 р. слід задовольнити в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 138,03 грн. 3% річних за період: з 04.01.2013 р. по 14.05.2013 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що дана вимога позивача законна, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 8397,10 грн. штрафу за період: з 04.01.2013 р. по 14.05.2013 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.2. договору, який передбачає, що в разі прострочки оплати відповідно п. 2.3. договору замовник сплачує виконавцю наступний штраф в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на зміст п. 5.2. договору, суд оцінює заявлену вимогу про стягнення 8397,10 грн., як вимогу про стягнення пені.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що правильною сумою нарахування пені є 690,17 грн. Суд при перевірці розрахунку пені обмежувався подвійною обліковою ставкою НБУ. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 690,17 грн. В іншій частині стягнення пені, вимога позивача задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову, за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову в частині стягнення 12820 грн. - основного боргу, 688,56 грн. - пені, 138,03 грн. - 3 % річних не суперечить законодавству, не порушує права та інтереси інших осіб.

Таким чином, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький тепло-енерго проект» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 113, ідентифікаційний код юридичної особи: 37167460) на користь Публічного акціонерного товариства «Будмеханізація» (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 8а, ідентифікаційний код юридичної особи: 01237738) 12820 (дванадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. основного боргу, 690 (шістсот дев'яносто) грн. 17 коп. штрафних санкцій, 138 (сто тридцять вісім) грн. 03 коп. 3 % річних, 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 58 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.07.2013 р.

Суддя А.О. Науменко