Ухвала суду № 3267079, 24.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                             № К-3693/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2009р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                        Брайка А. І.,

суддів                                                           Голубєвої Г. К.,

                                                           Карася О. В.,

                                                           Рибченка А. О.,

                                                           Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 13.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007р. у справі № 11/108-А

за позовом Підприємства громадської організації “Київська міська федерація з фізичної культури і спорту глухих “Орхідея”

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Ярмілко В. Л.,

відповідача – Костюк В. А.,

встановив:

      Підприємством громадської організації “Київська міська федерація з фізичної культури і спорту глухих “Орхідея”, з урахуванням послідуючої заяви про уточнення позовних вимог,подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеньДержавної податкової інспекції у Оболонському районі          м. Києва від 07.11.2005р. № 0050422350/0 та від 17.02.2006р. № 0050422350/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень і серпень 2005 року в розмірах 53295 грн. та 94223 грн. відповідно, від 07.11.2005р. № 0000462350/0 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 157861 грн. 40 коп., в т. ч. 110434 грн. основного платежу та 47427 грн. 40 коп. штрафних (фінансових) санкцій, від 17.02.2006р. № 0000462350/2 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 165651 грн., в т. ч. 110434 грн. основного платежу та 55 217 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду міста Києва від 13.10.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007р. у справі № 11/108-А позов задоволено повністю.

      Судові рішення обґрунтовані тим, що вартість реалізованих на користь ТОВ “Шовковий путь” послуг є валовим доходом позивача, а придбання послуг щодо маркетингового дослідження ринку готельних послуг є витратами звітного періоду, які в подальшому були використані в господарській діяльності; позивачем самостійно виправлено помилки в раніше поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість шляхом зазначення уточнених показників в податковій декларації за будь-який наступний податковий період в межах строків давності; в позивача наявні дозволи на користування пільгами по податку на додану вартість по операціях з надання в суборенду торгівельної площі ТВК “Метроград”; за висновками судово-бухгалтерської експертизи завищення суми бюджетного відшкодування та заниження позивачем податкового зобов’язання документально не підтверджуються.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 6.2.8. п. 6.2. ст. 6, пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову та ухвалу – без змін, вважаючи їх законними та винесеними з дотриманням норм законодавства.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали: акт від 28.10.2005р. № 1446-23-8-32044976 про результати позапланової документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та правомірності заявленого бюджетного відшкодування за червень – серпень 2005 року в якому зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування за липень та серпень 2005 року на загальну суму 147518 грн. у зв’язку з неправомірним застосуванням пільги щодо операцій з надання в суборенду торгівельної площі ТВК “Метроград”, а також безпідставність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за надані послуги по проведенню маркетингових досліджень ринку готельних послуг, які не пов’язані з власною господарською діяльністю; рішення про результати розгляду первинної та повторних скарг.

      Крім того, судами встановлено наявність в позивача відповідних дозволів на право користування пільгами з оподаткування згідно пп. 6.2.8. п. 6.2. ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, які видані міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

      Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

      До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється (пп. 5.2.1. п. 5.2., п. 5.11. ст. 5 вказаного Закону).

      Встановивши придбання позивачем послуг з маркетингового дослідження ринку готельних послуг від ТОВ “Золотий берег” та їх реалізацію на користь ТОВ “Шовковий путь”, суди попередніх обґрунтовано з посиланням на п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та статут позивача зазначили про те, що вказані послуги є одним з видів діяльності останнього та підпадають під визначення господарської діяльності.

      З цього випливає, як вірно доведено судами, обґрунтоване згідно вимог пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за надані послуги з маркетингового дослідження ринку готельних послугз підтвердженням відповідними первинними бухгалтерськими документами.

      Відповідно до ст.141 Закону України “Про основи соціального захисту інвалідів в Україні” підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

      Згідно пп. 6.2.8. п. 6.2. ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість” за нульовою ставкою оподатковуються операції поставки товарів (крім підакцизних товарів та тих, що підпадають під визначення 1 – 24 групУКТ ЗЕД) та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу), які безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Перелік зазначених товарів (послуг) щорічно встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням міжвідомчої комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів.

      Отже, встановивши наявність у позивача відповідних дозволів на користування передбаченою вищевказаною нормою пільгою, безпосереднє надання останнім послуг по суборенді торгівельних приміщень в ТВК “Метроград” та його реєстрацію як такого, що має право на користування вказаною пільгою, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали правомірність застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з надання таких послуг.

      За вказаних обставин, зважаючи на перегляд судових рішень в межах касаційної скарги, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 13.10.2006р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2007р. у справі № 11/108-А – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                                    (підпис)                                               Брайко А. І.

Судді                                                            (підпис)                                           Голубєва Г. К.

                                                                       (підпис)                                              Карась О. В.

(підпис)                                        Рибченко А. О.

(підпис)                                         Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 02.03.2009р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                                  Міненко О. М.