Рішення № 32670472, 25.07.2013, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 0707/755/2012

№ 2/303/59/13

Рядок стат. звіту - 44

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2013 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Гутій О.В., при секретарі Сливка В.В., з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5, представника відповідача Кольчинської селищної ради ОСОБА_7, представника третьої особи ПАТ «ОТП Банк» Гичка Б.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачево цивільну справу за позовом прокурора Мукачівського району в інтересах ОСОБА_9 до ОСОБА_4, Кольчинської селищної ради, співвідповідача ОСОБА_10, треті особи Міськрайонне управління державного комітету земельних ресурсів в м. Мукачево та Мукачівському районі, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Мукачівського району звернувся до суду в інтересах ОСОБА_9 з позовом до ОСОБА_4, Кольчинської селищної ради, третя особа Міськрайонне управління державного комітету земельних ресурсів в м. Мукачево та Мукачівському районі про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЗК № 001551 від 05.09.1996 року, виданого ОСОБА_4

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням виконавчого комітету Кольчинської селищної ради народних депутатів № 43 від 28.08.1990 року перед виконавчим комітетом Мукачівської районної ради народних депутатів поставлено клопотання про надання ОСОБА_4 дозволу на будівництво в смт. Кольчино на присадибній ділянці її батька та зареєстровано за нею 0,07 га. Рішенням виконавчого комітету Мукачівської районної ради № 215 від 10.10.1990 року ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 на виділеній земельній ділянці вищевказаним рішенням виконавчого комітету Кольчинської селищної ради народних депутатів та видано «паспорт на забудову садиби». Разом з тим, рішень про вилучення земельних ділянок від ОСОБА_11 не приймалося або щодо припинення права користування ОСОБА_11 не приймалося, рішенням виконавчого комітету Кольчинської селищної ради народних депутатів № 43 від 28.08.1990 року не вирішувалось питання про передачу у користування ОСОБА_4 земельної ділянки, а лише надано дозвіл на будівництво житлового будинку на земельній ділянці, що перебувала у користуванні ОСОБА_11 і таке було прийнято із порушенням вищевказаних норм тогочасного земельного законодавства. За таких умов, на думку позивача, рішення виконавчого комітету Мукачівської районної ради № 215 від 10.10.1990 року суперечить вимогам земельного законодавства, що діяло на той момент, оскільки фактично земельна ділянка у користування ОСОБА_4 не передавалася, не відведена в натуру, документи, які засвідчили право користування ОСОБА_4 не були оформлені.

Рішенням 25 сесії 21 скликання Кольчинської селищної ради народних депутатів від 14.12.1993 року «Про приватизацію земельної ділянки» приватизовано земельну ділянку площею 0,07 га ОСОБА_4 в АДРЕСА_1.

На підставі цього рішення 05.09.1996 року ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 001551, площею 0,07 га для обслуговування будинку.

Проведеною перевіркою прокуратурою Мукачівського району встановлено, що всупереч вимогам ст. 17 Земельного кодексу України від 01.12.1990 року рішення про надання згоди на передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4 Кольчинською селищною радою не приймалося, проект відведення земельної ділянки не розроблявся, що вказує на незаконність державного акту на право власності на землю. ОСОБА_4 в порушення вимог тогочасного земельного законодавства приступила до використання земельної ділянки без виготовлення відповідних кадастрових документів та до видачі їй державного акту на право власності, що призвело до порушення прав суміжних землекористувачів, а саме ОСОБА_9

В подальшому представник ОСОБА_9 ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги та просить суд, крім вищенаведеного, зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_10 знести (розібрати) самовільно встановлену огорожу на земельній ділянці ОСОБА_9, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на землю серії ІІІ - ЗК № 003455 від 15.11.1999 року та звільнити земельну ділянку ОСОБА_9, яка розташована в АДРЕСА_1 від огорожі, будівельних та інших матеріалів, будівель та споруд.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24 грудня 2012 року до участі у справі залучено ОСОБА_10 в якості співвідповідача.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року до участі у справі залучено Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» в якості третьої особи.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24 липня 2013 року замінено третю особу ЗАТ «ОТП Банк» на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

В судовому засіданні представники позивача змінений позов підтримали з наведених вище підстав, просили його задоволити.

Представники відповідачів змінений позов не визнали, вважають його безпідставним, у його задоволенні просять відмовити.

Представник третьої особи ПАТ «ОТП Банк» проти задоволення позову заперечив, про що подав письмові заперечення.

Позивач ОСОБА_9 та представник третьої особи Міськрайонного управління державного комітету земельних ресурсів в м. Мукачево та Мукачівському районі в судове засідання не з'явилися, повідомлялися про час і місце розгляду справи належним чином, проте подали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи № 1-20/09, матеріали цивільної справи № 2-10/2002, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 10,11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна з сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а обставини справи, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Мукачівської районної ради № 215 від 10.10.1990 року ОСОБА_4 надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 на виділеній земельній ділянці рішенням виконавчого комітету Кольчинської селищної ради народних депутатів від 28.08.1990 року № 43 та видано «паспорт на забудову садиби» (а.с. 12-13).

Рішенням 25 сесії 21 скликання Кольчинської селищної ради народних депутатів від 14.12.1993 року «Про приватизацію земельної ділянки» приватизовано земельну ділянку площею 0,07 га ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 (а.с. 10).

На підставі цього рішення 05.09.1996 року ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 001551, площею 0,07 га для обслуговування будинку (а.с. 18).

Відповідно до ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно із вимогами ст.ст. 71, 75, 80 ЦК України (1963 року) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки; позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін; закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

З матеріалів справи вбачається, що про існування оскаржуваного державного акту позивач ОСОБА_9 довідався в 1996 році, про що свідчать матеріали цивільної справи № 2-10/2002.

Таким чином, позовна вимога про визнання державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 001551 від 05.08.1996 року, подана з пропуском строку і позивач не ставив питання про його поновлення, а тому в її задоволенні слід відмовити за цією підставою.

Посилання відповідача ОСОБА_4 та її представника про наявність ухвали суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, постановленої з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не може бути прийнято судом до уваги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 2-10/2002 ОСОБА_9 дійсно звертався 04.11.1996 року до Мукачівського районного суду з позовом до Кольчинської селищної ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання державного акту на землю недійсним. Однак як підставу позову позивач зазначав, що ОСОБА_4 було видано оскаржуваний державний акт без вилучення від нього земельної ділянки у встановленому порядку та без його згоди. За таких обставин, оскільки підстава у позовів різна,то відсутні підстави для застосування ст. 205 ч. 1 п. 2 ЦПК України.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_10 знести (розібрати) самовільно встановлену огорожу на земельній ділянці ОСОБА_9, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на землю серії ІІІ - ЗК № 003455 від 15.11.1999 року та звільнити земельну ділянку ОСОБА_9, яка розташована в АДРЕСА_1 від огорожі, будівельних та інших матеріалів, будівель та споруд, то суд приходить до такого висновку.

Всупереч вимогам ст.ст. 10,11, 15 ЦПК України позивачем не було належними доказами доведено, що саме відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_10 самовільно встановили вищевказану огорожу, що така огорожа розташована на земельній ділянці позивача, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги також слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11, 15, 60, 61, 88, 209, 215-218 ЦПК України, ст. 71, 75, 80 ЦК України (1963 року), ст.ст. 15,16,321,376,386,391,394, ч. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 року), суд,-

Р І Ш И В :

У задоволенні позову прокурора Мукачівського району в інтересах ОСОБА_9 до ОСОБА_4, Кольчинської селищної ради, співвідповідача ОСОБА_10, треті особи Міськрайонне управління державного комітету земельних ресурсів в м. Мукачево та Мукачівському районі, Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуюча О.В.Гутій