Постанова № 32670144, 08.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2013 року № 826/6901/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»доІнспекції з питань захисту прав споживачів у місті Києвіпро визнання протиправною та скасування постанови від 10 квітня 2013 року № 000028, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» (далі - ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправною та скасування постанови від 10 квітня 2013 року № 000028.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем штраф нараховано протиправно та всупереч вимогам ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому постанова про накладення стягнень від 10 квітня 2013 року № 000028 є протипранвою та такою, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.

26 червня 2013 року у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» (код ЄДРПОУ 30725116) зареєстроване 09 лютого 2000 року, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 10681200000003403. Місцезнаходження ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 34.

До видів діяльності ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» за КВЕД відносяться: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний), 10.85 Виробництво готової їжі та страв, 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві проведено планову перевірку дотримання ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт від 14 березня 2013 року № 000482 та винесено припис до акту від 14 березня 2013 року № 000482.

Під час перевірки відповідачем було встановлено реалізацію товарів борошно житнє, борошно пшеничне, крупа манна, н/ф охолоджені «курячі крила», н/ф охолоджені м'ясо птиці «тушка курчати бройлера патрана», пшоно шліфоване, що не відповідає вимогам НД: ГОСТ 7022-97, ГОСТ 26791, ГОСТ 7045-90, ДСТУ 46.004-99 через недовагу по масі нетто понад допустимі норми від -2,5% до -4%; ДСТУ 3143-95 за органолептичними показниками з неналежною первинною обробкою, залишки волосовидного пір'я по поверхні тушки, наявність розривів шкіри понад допустимі норми; ГОСТ 572-60 за органолептичними показниками з наявністю домішок іншого виду; відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на партію продукції, отриманої для реалізації - про товар щодо дати виготовлення, інформації про сертифікацію, даних про основні властивості продукції, склад: пункти 7-21 Додатку № 7 до акту від 14 березня 2013 року № 000482.

Вказаним приписом ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» зобов'язано усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки, в термін до 27 березня 2013 року.

10 квітня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у місті Києві винесено постанову № 000028, якою, відповідно до приписів пункту 6 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177, до позивача застосовано штраф у розмірі 3 767, 03 грн.

Незгода з вказаною постановою обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», виходячи з наступного.

Приписи частини другої статті 19 Конституції України визначають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також - визначення механізму їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі - Закон № 1023).

Відповідно до статті 26 вказаного Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема:

- давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;

- накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів або його територіальних органів;

- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Пунктом 2 статті 1 вказаного Закону передбачено, що заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Порядок здійснення планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) передбачений статтею 5 Закону № 877.

Так, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Відповідно до статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (стаття 8 Закону № 877-V).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1177 затверджено Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, яке визначає порядок накладення та стягнення штрафів уповноваженими особами Держстандарту та його органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) з суб'єктів господарської діяльності - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб (їх філій, представництв, відділень) і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 4 вказаного Положення, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується постанова про накладення стягнень передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 10 квітня 2013 року № 000028, якою на позивача накладено штраф за реалізацію товару, що не відповідає вимогам нормативних документів, відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на партію продукції, отриманої для реалізації.

Підставою для прийняття вказаної постанови стала невідповідніть товару, що підлягає реалізації споживачу, вимогам передбачених до нього.

Позивачем в підтвердження своєї позиції та спростування висновків акту перевірки надано довідку розшифровки L - кода компанії Diageo та фотокартки алгокольних напоїв з доказами відповідності вказаній розшифровці, зразки етикеток товарів (салатів, вареників, вареної гречки), сертифікат відповідності концерв - соків в асортименті (сік абрикосовий, сук манго) ГОСТу 656-79 пп. 1.12, ГОСТу 937-91 пп. 1.2.6,1.2.7, ГОСТу 16366-78 пп.1.7, 1.8, МБВ і СН 6.6.1.1.-130-2006, висновок МОЗ України № 05.03.2-02-03/59210 від 20.08.2010 р., висновок державної санітарно-епідемілогічної експертизи від 14.08.2012 р. № 05.03.02-03/81362, що підтверджує відповідність сирів вимогам діючого санітарного законодавства України, декларацію виробника товару молока питного пастеризованого з масовою часткою жиру 2, 5 «Простоквашино», експертиний висновок від 24 січня 2013 року № 0006711/13 на морожену рибу скумбрію, ветеринарне свідоцтво про якість товару.

Однак, суд критично ставиться до наданих документів, оскільки вони не містять доказів належності до продукції, яка була предметом дослідження під час перевірки та висновків, які б спростовували її результати.

Окрім цього, суд також не бере до уваги посилання позивача на відповідність продукції «тушка курчати бройлера патрана» ТУ 15.1/00419880/040/2003, що на його думку спростовує висновок відповідача щодо невідповідність м'яса птиці ДСТУ 3143-95.

Виходячи із загального визначення ДСТУ (державні стандарти України) - це стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом. В той час, ТУ (технічні умови) розробляють самі виробники під свій виробничий процес із вигідних їм умов та затверджують їх в державних органах.

Окрім цього, відповідно ст. 2 до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 р. № 46-93 для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках - галузевих стандартів технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними.

Таким чином, враховуючи вказані визначення та норми законодавства, суд приходить до висновку, що ТУ мають відповідати ДСТУ та не повинні суперечити ним. А отже твердження позивача спростовуються вищенаведеним.

При цьому, суд звертає увагу, що з наданого позивачем акту перевірки від 14 березня 2013 року вбачається, що він отриманий директором позивача Башою І.В., що підтверджується розпискою останнього про його отримання.

Окрім цього, відповідно до вказаного акту, в розділі ІІІ «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акту, що мають місце з боку суб'єкта господарювання» позивачем зазначено «зауважень та заперечень до перевірки не має», що свідчить про те, що на час проведення перевірки та складання акту, позивач погодився з наявними порушеннями.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до переконання, що під час діяльності позивача були допущені порушення, які полягали в реалізації товару, який не відповідає вимогам нормативних документів, відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на партію продукції, отриманої для реалізації, а тому постанова № 000028 від 10 квітня 2013 року про накладення на ПрАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» стягнення у розмірі 3 767, 03 грн. прийнята у відповідності та у межах чинного законодавства.

Окрім цього, суд також зазначає, що приписами частини другої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Так, згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України

Отже, судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України, на які посилається позивач не мають преюдиційного значення для вирішення вказаного спору.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників позивача по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко