Постанова № 32669183, 26.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 року 810/3600/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представників позивача - Ткачової А.В., Кожемяченко А.М.,

розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпол» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

29 січня 2012 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюпол» (ТОВ «Алюпол», товариство) із позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «П» №0003231510 від 31 жовтня 2011 року та форми «Р» №0000611510 від 20 лютого 2012 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 року товариству було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 червня 2013 року такі постанова Київського окружного адміністративного суду та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У позовній заяві товариством «Алюпол» підкреслено, що ним правильно визначено об'єкт оподаткування податком на прибуток, а саме: у податковій декларації за ІІ-й квартал 2011 року включено загальний показник від`ємного значення об`єкта оподаткування за результатами діяльності за 2010 рік та І-й квартал 2011 року; а податковий орган, у свою чергу, неправильно застосував відповідні положення Податкового кодексу України.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами податкового законодавства, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Вказали, що правомірність формування відомостей декларації з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року Інспекцією не заперечується. До того ж, така правомірність встановлена судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Разом із тим, у запереченнях, які містяться в матеріалах справи, зазначено, що позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши її до податкової декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2011 року; показник такого від'ємного значення також включено до декларації за ІІ-й квартал 2011 року. Наголошено, що в умовах дії Податкового кодексу при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ-й квартал 2011 року до складу витрат включається лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання тільки за наслідками І-го кварталу 2011 року.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення у повному обсязі, виходячи із такого.

Як вбачається з Акта №718/15-33283810 від 27 жовтня 2011 року, на підприємстві 25 жовтня 2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток.

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, відповідачем порушено вимоги пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України при складанні податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від 5 серпня 2011 року №9005871095 - неправильно визначено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу, яка підлягає включенню до витрат, другого календарного кварталу 2011 року, а саме: до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) - рядок 06.6 декларації - підприємством включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік. У зв'язку із чим, констатовано завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 12741899 грн. та, відповідно, заниження об'єкта оподаткування на 12741899 грн. із такого податку; а також заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 18488 грн.

На підставі згаданого Акта перевірки, 31 жовтня 2011 року Інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення №0003231510 та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12741899, а також повідомлення-рішення №0000611510 від 20 лютого 2012 року із визначенням грошового зобов'язання за основним платежем 18488 грн. і штрафних санкцій у сумі 1 грн. із цього ж податку.

Як видно зі змісту Акта та оскаржуваних рішень, йдеться про завищення позивачем суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року, що сталося у зв'язку з включенням до цього показника даних про від'ємне значення об'єкта оподаткування, задекларованого ТОВ «Алюпол» за результатами діяльності у I-му кварталі 2011 року з урахуванням збитків, які виникли у позивача за результатами діяльності за попередні податкові періоди.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюпол» є юридичною особою, зареєстроване Бородянською районною державною адміністрацією 28 грудня 2004, перебуває на податковому обліку ДПІ у Бородянському районі з 12 січня 2005 року. Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основним видом його діяльності є виробництво та реалізація готової продукції алюмінієвого профілю.

Так, за даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року ТОВ «Алюпол» задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок 07 декларації) у сумі - 12661515,00 грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі - 12741899,00 грн. (рядок 06.6 декларації за ІІ квартал 2011 року).

Згідно із декларацією з податку на прибуток за І квартал 2011 року товариством задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 12741899,00 грн., що включає в себе показник від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010 рік) у сумі 14492869,00 грн. (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Тобто, у податковій декларації за ІІ квартал 2011 року ТОВ «Алюпол» у складі показника від'ємного значення об'єкта оподаткування відобразило від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року у розмірі 14492869,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності товариства «Алюпол» податковий орган перевірку первинних документів не здійснював, сумнівів щодо законності формування позивачем показника валових витрат та від'ємного значення у попередніх податкових періодах ні під час перевірки, ні під час судового розгляду у 2012 році у ДПІ не виникало.

Однак, з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи, суд витребував у позивача письмове пояснення з приводу економічної суті господарських операцій, що призвели до виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (збитків), копії первинних документів, що підтверджують правомірність формування валових витрат за цими господарськими операціями у попередніх податкових періодах, а також копії податкових декларацій, в яких позивач задекларував ці показники.

ТОВ «Алюпол» на підтвердження правомірності формування від'ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за результатами діяльності за попередні податкові періоди та за І-й квартал 2011 року надало суду витребовувані документи.

Судом досліджено надані позивачем первинні документи (договори, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт/послуг, акти на технічне обслуговування, вантажні митні декларації), податкові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, картки рахунку, податкову звітність тощо за періоди діяльності, у яких виник спірний розмір від'ємного значення, за наслідками чого зроблено висновок, що витрати, понесені товариством, підтверджуються документально і пов'язуються з його господарською діяльністю.

Тобто, віднесення ТОВ «Алюпол» вказаних сум до складу валових витрат, показник яких вплинув на формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у попередніх податкових періодах, здійснено правомірно.

Крім того, правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток товариством «Алюпол» за відповідний період була предметом дослідження судами у порядку адміністративного судочинства, рішення за наслідками такого розгляду містять висновки про правомірність відповідного формування витрат та вступили у законну силу.

Зокрема, вказані обставини встановлені постановами Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року у справі №2а-4961/12/1070 (ухвала апеляційної інстанції - від 7 лютого 2013 року, ухвала Вищого адміністративного суду від 20 травня 2013 року), від 27 жовтня 2011 року у справі №2а-10006/10/1070 (ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2012 року), від 22 листопада 2010 року у справі №2а-548/10/1070 (рішення за результатами апеляційного розгляду від 25 березня 2011 року).

Так, перерахованими судовими рішеннями було встановлено правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування товариством «Алюпол» за періоди: з 1 квітня 2007 року по 31 березня 2008 року, з 1 квітня 2008 року по 30 червня 2010 року, з 1 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року, зокрема і правильність розрахунку та формування відповідних сум від'ємного значення об'єкта оподаткування та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Тому суд, зважаючи на приписи частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства про те, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, враховує відповідні обставини як достовірні.

Надаючи праваову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Як передбачає пункт 1 Розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України - розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

За приписами пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До 1 квітня 2011 року правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування (залишків) наступних податкових періодах регулювалися нормами Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон №334/94-ВР).

Зокрема, згідно із пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Статтею 6 Закону України №334/94-ВР закріплено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Норми цієї статті у 2010 році діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Так, згідно пункту 22.4 Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України від 20 травня 2010 року №2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набрав чинності з 1 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тому від'ємне значення минулих років, зокрема 2010 року, є складовою частиною витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді було передбачене положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

За положеннями пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За змістом пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Наведені вище норми не містять обмежень щодо формування об'єкта оподаткування за ІІ-й квартал 2011 року лише виходячи з результатів господарських операцій, здійснених у першому кварталі 2011 року, та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І-го кварталу 2011 року з 2010 року.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у І-му кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу цього показника з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих за 2010 рік, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за ІІ-й квартал 2011 року.

Такий висновок узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 11 червня 2013 року, якою справу, що розглядається направлено на новий розгляд. Зокрема, звернуто увагу на те, що до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів. Зазначено, що не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці.

Під час судового розгляду встановлено, що податковий орган: не взяв до уваги обставини щодо правомірності формування позивачем валових витрат у минулих податкових періодах; правильності визначення та декларування показника від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік та І-й квартал 2011 року; помилково розтлумачив зміст пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та прийняв незаконне податкове повідомлення-рішення.

У свою чергу, питання правомірності включення позивачем до валових витрат у декларації з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду, у тому числі правильність розрахунку та формування відповідних сум від'ємного значення об'єкта оподаткування, було досліджено та підтверджено у ході судового розгляду.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що у цьому випадку податковий орган не довів правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У випадку, що розглядається судові витрати, понесені позивачем, складаються із сум судового збору сплаченого за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг (у сумі 2146 грн. згідно платіжного доручення №2326 від 24 лютого 2012 року, у сумі 1073 грн. згідно платіжного доручення №2589 від 6 червня 2012 року, у сумі 1502,20 грн. згідно платіжного доручення №2750 від 27 серпня 2012 року).

Тому такі судові витрати щодо сплати судового збору у вказаних сумах підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби від 31 жовтня 2011 року №0003231510.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби від 20 лютого 2012 року №0000611510.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюпол» судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. згідно платіжного доручення №2326 від 24 лютого 2012 року, у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. згідно платіжного доручення №2589 від 6 червня 2012 року, у сумі 1502 (одна тисяча п'ятсот дві) грн. 20 коп. згідно платіжного доручення №2750 від 27 серпня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 липня 2013 р.