Рішення № 32667117, 30.07.2013, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 1013/10244/2012

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я,

при секретарі Адаменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що 30.07.2007 р. між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», було укладено договір кредиту в іноземній валюті № 52/2007USD згідно якого відповідач отримала кошти в розмірі 350 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних, щомісячної комісії за кредитне обслуговування в розмірі 0,25 % залишку заборгованості, строком до 29.07.2022 р.

Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконала і станом на 08.08.2012 р. заборгованість за кредитним договором становить 2 123 532,86 доларів США та 188 449,57 грн., з яких: залишок по кредиту - 250 000,16 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту - 89 593,19 доларів США, за нарахованими процентами - 152 964,17 доларів США, по щомісячній комісії - 188 449,57 грн., по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 603 249,02 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів - 1 027 736,32 доларів США.

Вказує, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 30.07.2007 р.

Відповідачам неодноразово надсилалися вимоги про порушення зобов'язання та повідомлення-вимоги з проханням погасити суму боргу, однак, до цього часу вимоги позивача не виконані, жодних пояснень та відповідей про причини невиконання умов кредитного договору не надано.

Просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованості в розмірі 2 123 532,86 доларів США, що в еквіваленті в національній валюті - 1 696 727,55 грн., та 188 449,57 грн., а всього - 17 155 477,12 грн. і судові витрати по справі у розмірі 3 219,00 грн.

В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 17 155 477,12 грн. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив обставини наведені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не сповістили.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав позов частково, не заперечував проти стягнення суми боргу за кредитним договором в розмірі 4 12 381,85 грн., але просив суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені та зменшити розмір пені до 3 000 000,00 грн. Крім того, зазначав, що борг не може бути стягнено з відповідача ОСОБА_2, тому що банк його не повідомляв про зміну договору додатковою угодою від 15.10.2008 р.

Суд, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту в іноземній валюті від 30.07.07 № 52/2007USD (а.с. 11-12).

Згідно з протоколом від 25.09.07 № 1 (а.с. 67-68) та рішенням загальних зборів акціонерів від 30.10.09 № 4/2009 відбулася реорганізація товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк» в Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк», що підтверджується витягом із статуту (а.с. 69-72), свідоцтвом про держану реєстрацію і довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 65-66).

Відповідно до умов договору кредиту позивачем було надано ОСОБА_1 кредит в сумі 350 000,00 доларів США із розрахунку 12,5 % річних строком до 29.07.2022 р., комісійною винагородою 0,25% на місяць від залишку кредиту зі сплатою згідно додатку № 1 графіку погашення (а.с. 13-15).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит, про що свідчить заява на видачу готівки від 30.07.07 № 06 (а.с. 22).

31.07.2007 р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду, відповідно до якої відповідач зобов'язалась щомісяця до 5 числа сплачувати проценти за користування кредитом (а.с. 18), а 15.10.2008 р. позивач та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 2 (а.с. 20), якою було встановлено новий розмір процентної ставки за користування кредитними коштами - 14,5 % річних.

Однак, відповідач свої зобов'язання по кредитному договору щодо повернення кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитом не виконала, в результаті чого згідно з розрахунком заборгованості (а.с. 8-9) вона має борг по кредиту - 250 000,16 доларів США (еквівалент в національній валюті - 1 998 251,28 грн.), прострочена заборгованість по кредиту 89 583,19 доларів США (еквівалент в національній валюті - 716 038,44 грн.), прострочена заборгованість по нарахованим процентам - 152 964,17 доларів США (еквівалент в національній валюті - 1 222 642,61 грн.), прострочена заборгованість по комісії за кредитне обслуговування - 188 449,57 грн., а всього - 4 125 381,90 грн.

Також судом встановлено, що відповідачам неодноразово надсилали вимоги про порушення зобов'язання за договором кредиту, а також повідомлення-вимоги з розрахунками заборгованості ( а.с. 31-63).

Відносини між сторонами, що є предметом спору, врегульовуються Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України).

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання за договором має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту та сплати відсотків за користування коштами, в зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 4 125 381,90 грн., суд стягує цю суму на користь позивача.

Частиною 1 статті 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між нею, позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки (а.с. 26), пунктами 2.1.3, 1.2 якого передбачено, що ОСОБА_2 відповідає перед позивачем як солідарний боржник у повному обсязі.

Виходячи з наведеного та встановлених обставин, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість по кредитному договору в розмірі 4 125 381,90 грн.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 кредитного договору за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів, а також за несвоєчасну сплату комісії за розрахункове обслуговування по кредиту відповідач сплачує пеню в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день прострочення.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с 8-9) позивачем нарахована пеня в розмірі 13 036 465,83 грн. за період з 05.01.2009 р. по 08.08.2012 р.

Враховуючи, що представник відповідача заявив клопотання про застосування наслідків пропуску річного строку позовної давності до вимог про стягнення пені, суд відмовляє позивачу у стягненні на його користь пені за період з 05.01.2009 р. по 28.08.2011 р. (дату звернення з позовом до суду).

Згідно розрахунку пені (а.с. 145) розмір пені за період з 05.08.2011 р. по 05.08.2012 р. становить 6 159 961,17 грн.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконувала належним чином зобов'язання по кредитному договору є підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача пені. Однак, розмір пені за невиконання кредитного договору перевищує розмір збитків, завданих позивачу, а тому суд на підставі ст. 551 ЦК України зменшує розмір пені до 4 000 000,00 грн.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що заборгованість і пеня не підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2, враховуючи, що порука припинилась у зв'язку з тим, що йому не було повідомлено про укладення додаткової угоди від 15.10.08 № 2.

Відповідно до п. 4.3 договору поруки сторони домовились, що порука не припиняється у разі зміни договору кредиту. Тому неповідомлення ОСОБА_2 про укладення додаткової угоди не є підставою для припинення поруки.

В зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, пропорційно заявленим вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 543, 546, 553, 559, 1046-1050 ЦК України, ст.ст. 15, 30, 60, 62, 209, 215 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за договором кредиту від 30.07.07 № 52/2007USD та пеню в розмірі 8 125 381,90 грн. (вісім мільйонів сто двадцять п'ять тисяч триста вісімдесят одна гривня 90 коп.), а також судові витрати по справі в розмірі 3 219,00 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 00 коп.).

Рішення в повному обсязі буде виготовлено до 04.08.2013 р.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні під час проголошення рішення, - з дня отримання його копії.

Суддя: В. Я. Линник