Постанова № 32664893, 26.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 р. Справа № 804/7936/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Салюк Л.Ю.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Жаворонкова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Кіровському районі, відповідач), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі від 24.05.2013 року № 0001291702 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму: 30 532,80 грн. - з основного платежу, 7395,14 грн. - із штрафних (фінансових) санкцій 37 926,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ФОП ОСОБА_3 відповідачем було складено акт перевірки № 793/171/НОМЕР_2 від 16.04.2013 року, згідно висновку якого були встановлені порушення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 (далі - Декрет № 13-92) та Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині нікчемності укладених правочинів між позивачем та ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірмою «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс», безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями; не додержання вимог законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та заниження податку від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 30 531,80 грн. 24.05.2013 року ДПІ у Кіровському районі було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001291702, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму: 30 532,80 грн. - з основного платежу, 7395,14 грн. - із штрафних (фінансових) санкцій 37 926,94 грн. Позивач не погоджується з висновками перевірки, зазначаючи, що підтвердженням того, що ФОП ОСОБА_3 реально отримував товар є договори купівлі-продажу, видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення. Підтвердженням того, що отримані товари ФОП ОСОБА_3 були придбані для подальшої їх реалізації МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» є виписані податкові накладні. Викладені в акті перевірки висновки відповідача не враховують первинних документів, наданих позивачем для перевірки, згідно акту передачі документів від 20.03.2013 року як доказу реального виконання зазначених договорів та ґрунтуються виключно на актах перевірок ДПІ контрагентів позивача. ДПІ у Кіровському районі, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, не могла керуватись лише припущеннями щодо фіктивності укладених договорів, її позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави не підкріплені належними доказами чи рішенням суду про визнання їх такими. Таким чином, прийняте на підставі акту перевірки оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надав суду акти перевірок контрагентів позивача ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірми «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс» та зазначив, що перевірками контрагенті позивача було встановлено укладання правочинів, які порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. В результаті чого встановлено недостовірність задекларованих позивачем показників по операціям з ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірмою «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс».

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрований 28.10.2003 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Кіровському районі згідно довідки про взяття на облік платника податків від 31.10.2003 року № 789 та є платником ПДВ згідно свідоцтва від 06.11.2003 року НОМЕР_3 про реєстрацію платника ПДВ.

ДПІ у Кіровському районі проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року. За наслідком перевірки відповідачем 16.04.2013 року складено акт № 793/17/НОМЕР_2, в якому встановлено наступні порушення:

- правочини, укладені між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Ник 7» у червні, липні 2012 року, ТОВ «Спецагроресурс» у серпні-жовтні 2012 року, ТОВ фірмою «Валісей» у грудні 2010 року, ПВКФ «РОЗС» у березні-травні 2012 року, ТОВ «Будгарантсервіс» у квітні 2011 року, відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України є нікчемними та недійсними так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст.ст. 655,665,656 ЦК України, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю в частині оподаткування ПДВ безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями;

- порушення вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, 655 та 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, в результаті чого завищено дохід в 2010 році на 103 310,00 грн., в 2011 році на 23 285,00 грн., в 2012 році на 488 465,00 грн., та завищено витрати в 2010 році на 95 290,00 грн., в 2011 році на 20 950,00 грн., в 2012 році на 439 480,00 грн.;

- порушення вимог ст. 13 Декрету № 13-92 та ст. 177 ПК України, в результаті чого занижено податок від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 30 531,80 грн., в тому числі по періодам: 2010 рік на суму 951,25 грн., 2011 рік на суму 17 586,10 грн., 2012 рік на суму 11 994,45 грн.

24.05.2013 року ДПІ у Кіровському районі на підставі акту №793/17/НОМЕР_2 від 16.04.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0001291702, яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем в сумі 30 531,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7395,14 грн.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПВКФ «РОЗС» (постачальник) було укладено договори купівлі-продажу товарів, робіт та послуг від 12.03.2013 року № 12/03-157, № 12/03-166, № 12/03-165, № 12/03-164, № 12/03-156, № 12/03-158, № 12/03-161, згідно яких постачальник продає, а покупець купує шафи, скрині електричні, рубильники, колодки підключення, ЛБ-18, ЛБ-36, ЛБ-80, шину мідну, світильники, шину алюмінієву. Загальна вартість договорів визначалась згідно п. 2.1 кожного договору. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у березні, квітні, травні 2012 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії накладних, податкових накладних та платіжних доручень.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «НИК 7» (постачальник) було укладено договори купівлі-продажу товарів, робіт та послуг від 11.05.2012 року № 11/05-158, № 11/05-160, № 21/05, № 16/05-250, № 16/05-253, № 11/05-157, № 11/05-162, № 11/05-165, згідно яких постачальник продає, а покупець купує світильники, трансформатори, будівельні матеріали, електроустаткування, апаратуру електричну низьковольтну, шафи, скрині електричні, діелектричні рукавиці, галоші, боти, колодки підключення. Загальна вартість договорів визначалась згідно п. 2.1 кожного договору. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у червні, липні 2012 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії накладних, податкових накладних та платіжних доручень.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Спецагроресурс» (постачальник) було укладено договори купівлі-продажу товарів, робіт та послуг від 14.08.2012 року № 14/08-333, від 05.09.2012 року № 05/09-32, від 13.09.2012 року № 13/09-250, від 24.09.2012 року № 24/09-253, від 17.10.2012 року № 17/10-159, згідно яких постачальник продає, а покупець купує ел.лічильники Дельта, НІК, руберойд РКК-350Б 10М, кабельні муфти, апаратуру електричну, щити освітлювальні ЩО та шафи розподільчи. Загальна вартість договорів визначалась згідно п. 2.1 кожного договору. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у серпні, вересні, жовтні 2012 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії накладних, податкових накладних та платіжних доручень.

Між позивачем (покупець) та ТОВ фірмою «Валісей» (постачальник) було укладено угоди на поставку товару: муфти, світильників, проводів, кабель-каналів, контакторів, плоскогубців, знаків по ел.безпеці, приборів, рукавички діелектричні, стартерів, лічильників дельта, колодок, автоматичних викл., пускачів, наконечників, перемикачів, тенів повітряних обребренних, датчиків температур, дротів, трансформаторів току, шафи. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у грудні 2010 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії накладних, податкових накладних та платіжних доручень.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Будгарантсервіс» (постачальник) було укладено угоди на поставку товару: синтофлексу, стрічок кіперних, шнурів, плівки-електрокартону, лаків, лакотканей, трубок, кабельної муфти, трансформаторів току. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у квітні 2011 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії накладних, податкових накладних та платіжних доручень.

Крім того, судом досліджені надані позивачем та долучені до матеріалів справи копії: договорів поставки товару № 157-12-т від 06.03.2012 року, № 166-12-т від 06.03.2012 року, № 165-12-т від 06.03.2012 року, № 164-12-т від 06.03.2012 року, № 156-12-т від 06.03.2012 року, № 158-12-т від 06.03.2012 року, № 161-12-т від 06.03.2012 року, № 165-12-т від 06.03.2012 року, № 250-12-т від 06.03.2012 року, договору про закупівлю товарів за державні кошти № 253-12-т від 23.05.2012 року, договорів поставки № 162-12-т від 06.03.2012 року, № 333-12-т від 08.08.2012 року, № 159-12-т від 06.03.2012 року, укладених між позивачем (постачальник) та МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» (покупець), накладних, податкових накладних, довіреностей МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» на отримання товару від ФОП ОСОБА_3

З досліджених документів вбачається, що ФОП ОСОБА_3 здійснює діяльність з оптової торгівлі електропобутовими приладами, оптовою торгівлею і посередництвом в оптовій торгівлі, електромонтажними роботами; отриманий від ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірми «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс» товар був поставлений підприємству-покупцю МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі» відповідно до вищезазначених договорів поставки.

Висновок про нікчемність укладених угод з ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірми «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс» зроблено відповідачем на підставі актів від 12.08.2011 року № 1445/233/24232471 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма «Валісей» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року», від 18.07.2011 року № 1125/233/37373588 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Будгарантсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року», від 16.11.2012 року № 5146/22-4/21854963 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» по взаємовідносинам з ПП «Сунатко» за березень, квітень 2012 року», від 13.09.2012 року № 125/224/38112627 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «НИК 7» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за квітень, травень, червень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку», від 07.09.2012 року № 2198/224 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «НИК 7» за липень 2012 року», від 12.10.2012 року № 145/224/38112611 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період липень, серпень 2012 року», від 23.11.2012 року № 1328/224 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період жовтень 2012 року», та від 26.10.2012 року № 179/224/38112611 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період вересень 2012 року».

Відповідно до частин 1 та 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено в ч.2 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частин 1 та 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

На підставі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та ст. 16 ПК України.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, яка укладені між ФОП ОСОБА_3 (покупець) та ТОВ «Ник 7» (продавець), ТОВ «Спецагроресурс» (продавець), ТОВ фірмою «Валісей» (продавець), ПВКФ «РОЗС» (продавець), ТОВ «Будгарантсервіс» (продавець) оформлені належним чином; спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини з поставки позивачу товару виконані сторонами в повному обсязі; ФОП ОСОБА_3 використано товар для продажу підприємству-покупцю МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено безтоварність операції з поставки ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірми «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс» до ФОП ОСОБА_3 товарів, не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на акти від 12.08.2011 року № 1445/233/24232471 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма «Валісей» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року», від 18.07.2011 року № 1125/233/37373588 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Будгарантсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року», від 16.11.2012 року № 5146/22-4/21854963 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКФ «РОЗС» по взаємовідносинам з ПП «Сунатко» за березень, квітень 2012 року», від 13.09.2012 року № 125/224/38112627 «Про результати зустрічної звірки ТОВ «НИК 7» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за квітень, травень, червень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку», від 07.09.2012 року № 2198/224 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «НИК 7» за липень 2012 року», від 12.10.2012 року № 145/224/38112611 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період липень, серпень 2012 року», від 23.11.2012 року № 1328/224 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період жовтень 2012 року», та від 26.10.2012 року № 179/224/38112611 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період вересень 2012 року», оскільки вони не спростовують дійсність укладених між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірмою «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс» правочинів щодо поставки товарів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Згідно п. 177.1 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно п. 177.2 ст. 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.3 ст. 177 ПК України встановлено, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Пунктом 177.5 ст. 177 ПК України визначено, що фізичні особи - підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Відповідно до ст. 13 Декрету № 13-92, який діяв до 01.01.2011 року, згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Статтею 1 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В судовому засіданні представником відповідача не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податкову звітність по операціям з ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірмою «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс».

Таким чином, за наслідком розгляду справи не знайшло підтвердження завищення доходу та витрат у 2010-2012 рр. ФОП ОСОБА_3 по операціям з придбання товару від ТОВ «Ник 7», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ фірмою «Валісей», ПВКФ «РОЗС», ТОВ «Будгарантсервіс», що виключає правомірність визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2013 року № 0001291702 грошових зобов'язань з податку від здійснення підприємницької діяльності та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно квитанції № 32 від 05.06.2013 року в сумі 379,27 грн., підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 24.05.2013 року № 0001291702.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 379 (триста сімдесят дев'ять) гривень 27 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 01 липня 2013 року.

Суддя М.В. Бондар