Ухвала суду № 32663585, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К/9991/65791/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників позивача Смаль С.М.відповідачане з'явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової службина постановуХерсонського окружного адміністративного суду від 20.04.2012та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012у справі №2-а-430/12/2170за позовомЛіквідатора товариства з обмеженою відповідальністю «Меганафта» Смаль Сергія МиколайовичадоДержавної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби провизнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Меганафта» Смаль Сергій Миколайович у лютому 2012 року звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби № 0002952301 від 26.08.2011 та № 0002962301 від 26.08.2011.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.04.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне:

- постановою Господарського суду Херсонської області від 04.11.2010 року у справі № 17/150-Б-10 ТОВ «Меганафта» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначено ліквідатором Смаль С.М. В газеті «Урядовий кур'єр» від 11.11.2010 було надруковане оголошення про визнання судом ТОВ «Меганафта» банкрутом та початок ліквідаційної процедури;

- 30.03.2011 ДПІ у м. Херсоні був прийнятий наказ № 810 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Меганафта» (згідно з заявою про припинення в термін з 31.03.2011) тривалістю 10 робочих днів. Направлення на перевірку пред'явлено ліквідатору Смаль С.М., який надав частково первинні документи товариства та докази вилучення частини документів слідчими органами. Фактично перевірка відбувалась 31 березня, 01, 05, 15, 19-21, 26-28 квітня 2011 року;

- ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.06.2011 у справі № 17/150-Б-10 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, юридичну особу ТОВ «Меганафта» ліквідовано, виключено з ЄДРПОУ, провадження у справі про банкрутство припинено;

- 06.06.2011 на підставі зазначеної ухвали господарського суду ТОВ «Меганафта» було виключено із Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ, стан юридичної особи цього товариства припинено, про що ДПІ у м. Херсоні було повідомлено 08.06.2011 ліквідатором ТОВ «Меганафта»;

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.06.2011 у справі № 17/150-Б-10 (про затвердження звіту та ліквідаційного балансу, ліквідацію підприємства) було скасовано, провадження по справі припинено;

- постановою Вищого господарського суду України від 13.10.2011 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 17/150-Б-10 скасовано та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.06.11 року залишено без змін.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки ТОВ «Меганафта», проведеної у березні-квітні 2011 року, Державною податковою інспекцією у м. Херсоні був складений акт № 2825/23-3/32022093 від 03.08.2011, в якому зафіксовані порушення платником податку податкового законодавства, зокрема, заниження податку на прибуток на суму 8 260 220,00 грн., заниження податку на додану вартість на суму 2 212 846,23 грн., та ненадання до податкової інспекції розрахунку комунального податку за 4-й квартал 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні 26.08.2011 були прийняті:

1) податкове повідомлення-рішення № 0002962301, яким ТОВ «Меганафта» збільшено суму грошового зобов'язання по комунальному податку на 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

2) податкове повідомлення-рішення № 0002952301, яким ТОВ «Меганафта» визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 8 724 881,73 грн. (з яких: 8 260 220,54 грн. - основний платіж та 464 661,19 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що після скасування судом апеляційної інстанції ухвали Господарського суду Херсонської області від 02.06.2011 у справі № 17/150-Б-10 ТОВ «Меганафта» не було включено до ЄДР та не було поновлено в статусі юридичної особи.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, як такі, що винесені за відсутності суб'єкта відповідальності - платника податків.

Судова колегія вважає вірними такі висновки судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

За змістом ч.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст.59 Господарського кодексу України, ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цих Кодексів.

Виходячи із приписів ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення такої особи, тобто, саме з моменту втрати юридичною особою цивільної правоздатності юридична особа є такою, що припинилася.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Положеннями ст.67 Податкового кодексу України передбачено, що повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для зняття цієї юридичної особи з обліку в органах державної податкової служби.

Отже, припинення юридичної особи тягне за собою припинення платника податків та його податкових обов'язків.

За таких обставин прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є неправомірними, як такі, що винесені за відсутності суб'єкта відповідальності-платника податків.

Проте, суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо розгляду заявленого позову по суті, з огляду на наступне.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст.2, п.1 ч.1 ст.17 КАС України).

У відповідності до пунктів 6, 8 ст.3 КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах, а позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень (ч.2 ст.50 КАС України).

Перелік осіб, за якими у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України визнається адміністративна процесуальна правоздатність (здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві), міститься у ст.48 КАС України. До цього переліку включені, зокрема, підприємства, установи, організації (юридичні особи).

З наведеного слідує, що юридична особа з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення цієї юридичної особи втрачає адміністративну процесуальну правоздатність та не може бути позивачем в адміністративному процесі.

Отже, беручи до уваги встановлений судом першої інстанції факт внесення 06.06.2011 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Меганафта», підстав для розгляду по суті позову, поданого до адміністративного суду ліквідатором цієї юридичної особи у лютому 2012 року, у суду першої інстанції не було.

Вказана обставина також була залишена поза увагою судом апеляційної інстанції.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо необхідності розгляду заявленого позову по суті, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За наведених обставин та з урахуванням усього вищевикладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових рішення та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.157, ст.ст. 160, 220, 221, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.04.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 скасувати.

3. Провадження у справі закрити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний