Ухвала суду № 32663474, 11.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2013 р. м. Київ К/9991/45018/11

№ К/9991/45018/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим

на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011

у справі № 2а-1090/11/11/0170 Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Талісман»

до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (ДПІ)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 скасовано постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2011 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення від 23.12.2010 № 0000882300 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 106625,00 грн.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2011.

Позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги, вважаючи її безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 13.12.2010 № 152/23/23894253, про порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), а саме: реалізація за готівкові кошти товару без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) (зареєстрованої у встановленому порядку розрахункової книжки) на загальну суму 75878,96 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення № 0000882300 від 23.12.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 106625,00 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з абзацом четвертим ст.2 цього Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1 ст.3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що реєстратор розрахункових операцій має застосовуватись при проведенні розрахункової операції, яка передбачає проведення розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) за місцем продажу товарів (наданні послуг).

Відповідно до пункту 12 статті 9 Закону України Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Як підтверджено дослідженими в судовому процесі доказами, позивач здійснював розрахунки готівкою за продаж товарів (хімічні препарати) в касі підприємства, розташованої за адресою: м. Бахчисарай, вул. Промислова, буд. 3а, з оформленням прибуткових касових ордерів на суми готівки, прийнятої в розрахунок за товар, у той час як відпуск товару покупцям здійснювався в іншому місці - на складі підприємства (м. Сімферополь, Московське шосе,11 км).

Таким чином, оскільки покупці сплачували готівкові кошти у касу товариства, а отримували товар на складі підприємства, позивач мав право не застосовувати РРО згідно з приписом пункту 12 статті 9 Закону № 265/95-ВР.

Судом апеляційної інстанції, на відміну від суду першої інстанції, правильно застосовані вищенаведені правові норми та зроблений юридично правильний висновок про неправомірність оскаржуваного рішення від 23.12.2010 № 0000882300.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписГ.К. Голубєва підписМ.І. Костенко