Ухвала суду № 32663314, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2013 р. м. Київ К/9991/10910/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівПасічник С.С., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з Долинської міжрайонної державної податкової інспекції середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року, яку залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, оскільки судами порушено норми процесуального права, зокрема статтю 17 КАС України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте, з такими висновками погодитись неможливо.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

В позовній заяві ОСОБА_4 порушує питання про стягнення з Долинської міжрайонної державної податкової інспекції середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з публічної служби.

Отже, відшкодування публічному службовцю заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, пов'язано з невиплатою заробітної плати. Позивач просить поновити право, порушене бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, тобто вирішити публічно-правовий спір.

Таким чином, даний спір за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України як справа адміністративної юрисдикції підлягає розгляду адміністративним судом.

Відповідно до частини першої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді С.С. Пасічник Ю.К. Черпак