Рішення № 32662702, 23.07.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/2261/13-ц

Провадження № 2/740/760/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Марченка М.М.

при секретарі - Заколодній Ю.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Сидорова В.І., Святелик В.В., Костирко Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , -

в с т а н о в и в :

27.05.2013 року за вх. № 7330 ОСОБА_5 звернувся в суд з основним позовом, а 01.07.2013 року з уточнюючим позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. В позові ОСОБА_5 зазначає, що з 11 квітня 2007 року по 22 лютого 2010 року він перебував з відповідачем в трудових відносинах, працював на посаді директора лабораторії оптичних технологій. 22 лютого 2010 року згідно наказу № 5-к звільнений з роботи в зв?язку з виходом на пенсію. За період роботи відповідач заборгував йому заробітну плату в розмірі 19825 грн. 27 коп., яка була не виплачена при звільненні. Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У зв?язку з цим він звернувся до Ніжинської міжрайонної прокуратури із заявою, в якій просив сприяти стягненню з відповідача не виплаченої йому заробітної плати при звільненні. 07 червня 2013 року Ніжинським міськрайонним судом виданий судовий наказ про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 19825 грн. 27 коп. Вказаний судовий наказ з червня 2010 року знаходився на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області. Тільки 23 квітня 2013 року зазначена заборгованість йому була виплачена в повному обсязі через державну виконавчу службу Ніжинського міськрайонного управління юстиції. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Середня заробітна плата обчислюється згідно абзацу 1 пункту 8 Порядку

обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року. В розрахунку TOB «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» № 18 від 18.06.2013 року зазначено, що його заробітна плата за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення становить: грудень - 1784,64 грн., відпрацьовано 23 робочі дні; січень - 557,05 грн., відпрацьовано 5 робочих днів. Таким чином, середньоденна його заробітна плата обчислена відповідно до абзацу 1 пункту 8 вищезазначеного Порядку становить 41 грн. 82 коп. (1784,64 грн. +557,05 грн. = 1170,84 грн.: 28 робочих днів = 41,82 грн.). Щодо періоду прострочення TOB «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» виплати йому належних сум при звільненні, то він має бути обрахований з 23 лютого 2010 року з наступного дня після звільнення до 23 квітня 2013 року дня розрахунку. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № 9681/0/14-07/13 від 25 серпня 2009 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік», кількість робочих днів за період з 23 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 року становить 216 днів. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № 9111/0/14-10/13 від 25 серпня 2011 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік», кількість робочих днів за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року становить 250 днів. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № 8515/0/14-11/13 від 23 серпня 2011 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік», кількість робочих днів за період з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року становить 251 днів. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № 9050/0/14-12/13 від 21 серпня 2012 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік», кількість робочих днів за період з 01 січня 2013 року по 23 квітня 2013 року становить 78 днів. Таким чином, період прострочки виплати йому заборгованості з заробітної плати становить 795 робочих днів. Сума заборгованості TOB «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» з виплати йому ОСОБА_5 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має становити 33246,90 грн. (41,82 грн. середньоденного заробітку х 795 робочих днів = 33246 грн. 90 коп.). Відповідно до Закону України „Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2001 року № 159 передбачено, що власник зобов'язаний провести компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців. Відповідач зобов'язаний виплатити йому компенсацію за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати. Розмір компенсації, згідно розрахунку TOB "НЛСП" компенсації втрати частини грошових доходів, становить 3704 грн. 80 коп. Доводи відповідача на поширення дії мораторію на вимоги про виплату TOB «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є такими, що грунтуються на невірному тлумаченні норм матеріального права, враховуючи наступне. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Оскільки між сторонами виник спір із приводу порушення підприємством законодавства про оплату праці з підстав, передбачених ст.ст. 116, 117 КЗпП України, дія положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо мораторію на ці правовідносини не поширюються. Відповідно до ч.І ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» на користь ОСОБА_5: середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 33246 грн. 90 коп., компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 3704 грн. 80 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1200 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 01 лютого 2013 року, уточнені позовні вимоги підтримав, просив їх

задовольнити та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії

скануючих пристроїв», місцезнаходження: 16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вул. Чернігівська № 112 - Б, на користь ОСОБА_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 23 лютого 2010 року по 23 квітня 2013 року в сумі 33246 грн. 90 коп.; компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку порушенням строків їх виплати в сумі 3704 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1200 грн. 00 коп.

Представники відповідача Сидоров В.І., Святелик В.В., Костирко Ю.В. в судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що 09 червня 2011 року господарським судом Чернігівської області винесено ухвалу, якою порушене провадження у справі № 9/1536 про банкрутство ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв», введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Рязанову С.М. Відповідно до вимог ч.4 ст.12 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховується неустойка ( штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, податків і зборів ( обов?язкових платежів). Протягом дії мораторію боржник не може виконати грошові зобов?язання та зобов?язання, щодо сплати податків та зборів обов?язкових платежів, що виникли до введення мораторію, а заходи, що спрямовані на забезпечення виконання цих зобов?язань, не діють. 07.06.2010 року Ніжинським міськрайонним судом було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в розмірі 19825 грн. 27 коп. Вказаний судовий наказ виконаний у повному обсязі, про що винесена постанова державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції. 18 червня 2013 року господарським судом Чернігівської області винесена постанова, якою припинено процедуру розпорядження майном боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» та повноваження арбітражного керуючого Рязанової С.М. як розпорядника майна. Визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» та відкрито ліквідаційну процедуру з наслідками, передбаченими ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Рязанову Світлану Миколаївну. Просять в задоволенні позову ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини грошових доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати - відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи і надані сторонами докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог позивача з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 22 лютого 2010 року був звільнений відповідачем з роботи - директора лабораторії оптичних технологій, згідно наказу № 5-к, в зв?язку з виходом на пенсію ст. 38 КЗпП України (а.с.31). На момент звільнення ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" не провело остаточного розрахунку і не виплатило заробітну плату ОСОБА_5 за період грудень 2008 року - лютий 2010 року в розмірі 19825 грн. 27 коп., що підтверджується довідкою ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» від 22.02.2010 року № 19 ( а.с. 6). Судовим наказом від 07 червня 2010 року Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області стягнуто з ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» на користь ОСОБА_5 19825 грн. 27 коп. заборгованість по заробітній платі ( а.с. 7).

Платіжним дорученням № 3274 від 23 квітня 2013 року відділу ДВС Ніжинського

МРУЮ підтверджується, що ОСОБА_5 перерахований борг по судовому наказу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.06.2013 року в розмірі 19825 грн. 27 коп. ( а.с.13). В постанові про закінчення виконавчого провадження відділу ДВС Ніжинського МРУЮ від 17.05.2013 року зазначено, що з фактичним повним виконанням рішення виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, виданого 07.06.2010 року про стягнення з ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» на користь ОСОБА_5 19825 грн. 27 коп. закінчено ( а.с. 12).

Згідно з ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд, перевіряючи правильність розрахунку середньоденного заробітку позивача на день звільнення, керується абзацем 1 пункту 8 "Порядку обчислення середньої заробітної плати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, яким передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" від 18 червня 2013 року № 18 (а.с. 35) вбачається, що заробітна плата ОСОБА_5 за останні 2 календарні місяці роботи, що передували місяцю звільнення 22 лютого 2010 року становила: грудень 2009 року - 1784.64 грн., січень 2010 року - 557 грн. 05 коп. Фактично відпрацьовано ним у грудні 2009 року 23 робочих дні, у січні 2010 року 5 робочих дні. Таким чином середньоденна заробітна плата позивача становить 41 грн. 82 коп. (1784.64 грн. +557.05 грн. = 1170.84 грн. : 28 робочих днів = 41,82 грн.).

Щодо періоду за який має бути стягнення середнього заробітку за прострочення виплати належних сум при звільненні, то він має бути обрахований з 23 лютого 2010 року з наступного дня після звільнення по 23 квітня 2013 року дня розрахунку, про що зазначає в позовній заяві позивач.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № 9681/0/14-07/13 від 25 серпня 2009 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010 рік», кількість робочих днів за період з 23 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 року становить 216 днів. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № 9111/0/14-10/13 від 25 серпня 2011 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік», кількість робочих днів за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року становить 250 днів. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № 8515/0/14-11/13 від 23 серпня 2011 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік», кількість робочих днів за період з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року становить 251 дня. Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України № 9050/0/14-12/13 від 21 серпня 2012 року «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік», кількість робочих днів за період з 01 січня 2013 року по 23 квітня 2013 року становить 78 днів. Таким чином, період прострочки виплати ОСОБА_5 заборгованості з заробітної плати становить 795 робочих днів.

При звільненні ОСОБА_5 22.02.2010 року відповідачем була нарахована заробітна плата в розмірі 19825 грн. 27 коп., яка була не виплачена, про що відповідач 22.02.2010 року за № 19 видав позивачу довідку про заборгованість заробітної плати в розмірі 19825 грн. 27 коп., спір про її розмір був відсутній. Судовим наказом Ніжинського

міськрайонного суду 07.06.2010 року з відповідача на користь позивача була стягнена заборгованість по заробітній платі в розмірі 19825 грн. 27 коп., вказаний судовий наказ відповідач не оскаржував. Вказаний судовий наказ був звернений до примусового виконання і тільки 23 квітня 2013 року відділом ДВС Ніжинського МРУЮ позивачу була перерахована заборгованість по заробітній платі в розмірі 19825 грн. 27 коп. В зв?язку з тим, що спору про розмір заборгованості позивачу по заробітній платі не було, тому відповідач ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку ТОВ "Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв" має виплатити позивачу ОСОБА_5 становить 33246 грн. 90 коп. (41грн. 82 коп. середньоденного заробітку х 795 робочих днів = 33246 грн. 90 коп.).

Відповідно до ч. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, якими він керувався при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд вказує зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

В листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.09.2013 року № 7-9/0/4-13 зазначено, що у зв?язку з набранням чинності Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначений Закон викладено в новій редакції. Закон набрав чинності 19 січня 2013 року (за винятком окремих його положень). Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» статтю 12 ГПК доповнено пунктом 7, відповідно до якого до підвідомчості господарських судів віднесено справи у спорах, зокрема про стягнення заробітної плати з боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство ( як поновлення на роботі посадових і службових осіб). Відповідно до Закону України від 02 жовтня 2012 року № 5405 - VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов?язань» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» доповнено пунктом 1-1, яким визначено, що положення цього Закону застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Таким чином, вирішуючи питання про визначення юрисдикції ( предметної підсудності ) справи за позовом про стягнення заробітної плати з роботодавця, судам слід враховувати положення пункту 1-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги статті 15 ЦПК, статті 12 ГПК та брати до уваги дату порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо таку ухвалу постановлено після 19 січня 2013 року. Справи про банкрутство боржника, порушені господарськими судами до 19 січня 2013 року, не впливають на визначення юрисдикції справ про стягнення з боржника зарплати і їх слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

За ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення власником або уповноваженим ним органом розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Посилання представників відповідача на те, що на період виникнення спірних правовідносин було порушено провадження у справі про банкрутство підприємства та відкрито ліквідаційну процедуру, що виключає вину відповідача у затримці проведення розрахунку з

ОСОБА_5, є безпідставними. Так, ч.6 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка діяла на час винесення 09 червня 2011 року ухвали господарським судом Чернігівської області про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв» передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За структурою КЗпП України ст.117, якою визначено підстави виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відноситься до розділу VII „Оплата праці" вказаного Кодексу.

Оскільки виплата за затримку розрахунку при звільненні пов'язана із трудовими правовідносинами, тому положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо дії мораторію на спірні правовідносини не поширюються.

Доводи представників відповідача про те, що вимоги позивача ОСОБА_5 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку є безпідставними з огляду на наявність судового рішення про стягнення зазначеної заборгованості, суд не може взяти до уваги, так як стягнення належної до виплати працівникові при звільненні заробітної плати в судовому порядку не є підставою для звільнення роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Розрахунком компенсації втрати грошових доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати позивачу ОСОБА_5, наданим відповідачем ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв», становить 3704 грн. 80 коп. ( а.с. 34 ).

В Законі України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зазначено: Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Стаття 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

В Постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 « Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» зазначено: 2. Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. 4. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. 5. Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. 8. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Розмір компенсації втрати частини грошових доходів позивачу ОСОБА_5 становить 3704 грн. 80 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 1200 грн. за надання правової допомоги з відповідача, так як спір вирішено на користь позивача. Зазначена сума витрат підтверджена квитанцією про її сплату від 01.02.2013 року ( а.с.17), укладеним договором про надання правової допомоги від 01.02.2013 року (а.с. 59) та актом прийому-передачі виконаних робіт (надання правової допомоги) від 24.05.2013 року (а.с.61).

При подачі позову до суду позивача звільнено від сплати судового збору, то на підставі ст.88 ЦПК України відповідно до задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 369 грн. 52 коп.

Керуючись ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», ст. ст. 10, 11, 88, 208, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв», місцезнаходження: 16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вул. Чернігівська № 112 - Б, Код ЄДРПОУ 14220751 на користь ОСОБА_5, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 23 лютого 2010 року по 23 квітня 2013 року в сумі 33246 ( тридцять три тисячі двісті сорок шість) грн. 90 коп., з утриманням при виплаті податку та інших обов'язкових платежів; компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 3704 ( три тисячі сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1200 ( одна тисяча двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв», місцезнаходження: 16600, Чернігівська область, місто Ніжин, вул. Чернігівська № 112 - Б, Код ЄДРПОУ 14220751 на користь держави судовий збір в сумі 369 ( триста шістдесят дев'ять) грн. 52 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя