Постанова № 32662595, 24.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року Справа № 5009/3812/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013у справі№5009/3812/12 господарського суду Запорізької областіза позовомУправління комунальної власності Бердянської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4проусунення перешкод у користуванні майном в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився; - відповідача повідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі №5009/3812/12 (судді: Марченко О.А., Радіонова О.О., Татенко В.М.) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 (надалі відповідач/скаржник) відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Запорізької області від 23.01.2013; апеляційну скаргу з доданими документами повернуто скаржнику.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного господарського суду, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду, в якій просить ухвалу апеляційної інстанції скасувати і справу передати до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористалися своїм правом бути присутніми у судовому засіданні.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті судового рішення у даній справі, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з п. 8 частини 3 статті 129 Конституції України одним з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відмовляючи у відновленні пропущеного процесуального строку, Донецький апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що за змістом ст. 53 ГПК України процесуальні строки можуть бути відновлені за наявності поважних причин пропуску такого строку та обґрунтування цих причин належними доказами, в той час як скаржником таких причин наведено не було, а причини, які були наведені не були визнані поважними.

При цьому, суд апеляційної інстанції послався на наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення відповідачу (скаржнику) процесуальних документів місцевого господарського суду, зокрема, про призначення справи до розгляду, про відкладення, та про отримання рішення суду, а саме: поштові повідомлення від 16.10.2012, від 14.12.2012 та від 28.01.2013, яке, як встановив суд попередньої інстанції, свідчить про отримання відповідачем рішення місцевого господарського суду від 23.01.2013. Надану ж відповідачем довідку центру поштового зв'язку від 16.04.2013 №04/10-430, в якій йдеться про те, що лист №6900100487068 (номер співпадає з номером штрихкоду на поштовому повідомленні про особисте вручення ОСОБА_4 поштового відправлення, а саме: рішення господарського суду Запорізької області від 23.01.2013) особисто листоношею ОСОБА_4 не вручався, а був вкладений до пристосованої споруди під доставку пошти, що не забезпечує схоронність вкладення, судом апеляційної інстанції відхилено з тих підстав, що відповідач був обізнаний про наявність даної судової справи та міг поцікавитися результатом її вирішення.

В той же час, суд апеляційної інстанції не надав оцінки довідці центру поштового зв'язку від 16.04.2013 №04/10-430, яка була надана скаржнику відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270. До того ж, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що ані позивач, ані його представник не приймали участі у судовому засіданні, яке мало місце 23.01.2013 і в якому було прийнято оскаржуване відповідачем до суду апеляційної інстанції рішення, що підтверджується, зокрема, наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням разом з ухвалою місцевого господарського суду від 04.01.2013 про відкладення розгляду даної справи на 23.01.2013 з відміткою поштового відділення на зворотному боці конверту: "По даному адресу не проживает. 10.01.2013", так само як і не звернув уваги на адресу ФОП ОСОБА_4, зазначену місцевим господарським судом на конверті, в якому була відправлена вказана ухвала, та в сукупності із іншими документами, представленими відповідачем до суду апеляційної інстанції, не зробив висновку, чи не була позбавлена сторона права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку та чи дійсно, саме ФОП ОСОБА_4 отримував рішення місцевого господарського суду 28.01.2013.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку; у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Водночас, відмовляючи у відновленні процесуального строку, суд апеляційної інстанції не забезпечив всебічний підхід до розгляду наведених скаржником причин в обґрунтування підстав пропуску процесуального строку, та не надав оцінку всім документам, які як містяться в матеріалах справи, так і тим, що були представлені відповідачем до суду, та передчасно зробив висновок про недоведеність скаржником причин пропуску ним процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, наслідком чого є можливе обмеження суб'єкта оскарження у здійсненні прав, передбачених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України.

За таких обставин, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі №5009/3812/12 підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі №5009/3812/12 скасувати і справу направити до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до апеляційного провадження.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

В.І. Картере