Постанова № 32661497, 04.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року № 810/2490/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» звернулось до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000392200 та стягнути моральну шкоду в сумі 2 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим і протиправним. Спричинення КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» моральної шкоди обґрунтовується порушенням відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів, некоректним та упередженим ставленням посадових осіб податкового органу до представників підприємства, чим принижено їх честь та гідність.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» є юридичною особою, ідентифікаційний код 20598264, як платник податків перебуває на обліку в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ Київської області ДПС.

Посадовими особами Переяслав-Хмельницької ОДПІ Київської області ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» щодо правильності визначення ПДВ при розрахунках з контрагентом ПП «Інжтек» у жовтні 2012 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 05.04.2013 № 185/23-1/20598264 (а.с. 22 - 27), згідно висновків якого встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме - КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» у жовтні 2012 року занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 350,00 грн. у зв'язку з включенням до податкового кредиту суми сплаченого податку вказаної в податковій накладній, отриманій від ПП «Інжтек».

За наслідками адміністративного оскарження висновки Акту перевірки залишені без змін.

На підставі висновків Акту перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ Київської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000392200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 438,00 грн., з яких 350,00 грн. - за основним платежем, та 88,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Як встановлено судом, КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (Покупець) та ПП «Інжтек» (Продавець) укладено договір від 22.10.2012 № 2210, предметом якого було придбання товару, а саме датчика тиску типу РС-0280-0,16ПМа (а.с. 14 - 15).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується наявною в матеріалах справи фотокопією банківської виписки (а.с. 16) на підставі вказаного договору та рахунку від 22.10.2012 № 2210 (а.с. 15).

За наслідками виконання вказаної господарської операції виписано накладну від 22.10.2012 (а.с. 17) та податкову накладну від 22.10.2012 № 16 (а.с. 18).

Зі змісту вказаних бухгалтерських документів слідує, що КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» сплачено за отриманий товар на користь ПП «Інжтек» кошти в сумі 2 100,00 грн., в т.ч. ПДВ - 350,00 грн.

Сплачену в ціні Товару суму ПДВ КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» включено до складу податкового кредиту в жовтні 2012 року.

Згідно акту перевірки суми податкового кредиту позивача відповідають даним декларації з податку на додану вартість та наданими до перевірки первинним бухгалтерським документам.

Висновки відповідача про нікчемність вказаного господарського договору та порушення позивачем вимог податкового законодавства і, як наслідок, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ґрунтуються на обставинах, викладених в акті перевірки, отриманого від ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.01.2013 №17767/22.4-11 про неможливість підтвердження здійснення ПП «Інжтек» господарських відносин із платниками податків у жовтні 2012 року.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Проте, висновки Акту перевірки КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» зроблено лише на підставі інформації, яка не отримана в порядку та у спосіб, передбаченими ПК України або іншими законами, без врахування первинних документів позивача.

Стаття 83 ПК України не надає податковому органу право для складання висновків про порушення платником податків вимог законодавства та застосування до нього санкцій за такі порушення на підставі відомостей, викладених в актах перевірки інших підприємств і постанов про порушення кримінальних справ за ознаками вчинення контрагентами платника податків кримінально караних діянь, оскільки відповідно до пункту 61.3 статті 61 ПК України органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Доказів на підтвердження того, що інформацію про порушення КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» вимог законодавства України у господарських взаємовідносинах з вказаними контрагентами відповідачем було отримано у встановленому ПК України порядку, податковим органом надано не було.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент складення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Відповідно до приписів статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, необхідно довести наявність наміру на вчинення такого порушення.

Податковим органом будь-яких доказів на підтвердження наявності у КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» наміру на вчинення порушення суду не надано.

За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини.

Необхідно зазначити, що у випадку, коли податковим органом отримано відомості про порушення платником податків вимог законодавства, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки від таких дій на інших осіб (Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» як платник податку діяло без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Реальність виконання укладеної між КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» та його контрагентом угоди, за наслідками виконання якої позивачем сформовано суму податкового кредиту, підтверджується вказаними вище первинними бухгалтерськими документами, фотокопії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Як встановлено судом, станом на час здійснення КП Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» господарських операцій із ПП «Інжтек» останнє було належним чином зареєстроване як юридична особа, мало статус платника податку на додану вартість, тому було законодавчо наділене правом на підготовку та оформлення документів фінансової звітності за наслідками здійснених із ними правочинів.

Верховним Судом України 31.01.2011 винесено ухвалу по справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер.

Зобов'язання по сплаті податків також має індивідуальний характер, оскільки відповідно до пп. 16.1.4 п 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Нормами закону не встановлено обов'язку суб'єктів підприємницької діяльності по нагляду за дотриманням їхніми контрагентами вимог законодавства та відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності за дії або бездіяльність його контрагентів - платників податків.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, а висновки податкового органу про нікчемність вказаного правочину є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування даного рішення підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою й своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Такий контроль здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок, за результатами яких у разі виявлення порушення норм чинного законодавства України до платників податків застосовуються штрафні санкції.

Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У випадку коли на думку платника податків рішення податкового органу не відповідає нормам чинного законодавства України, і з метою захисту своїх прав та законних інтересів їм надано про на звернення до суду з вимогою щодо оскарження таких рішень та відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з їх прийняттям.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо: шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

При прийнятті рішення в даній частині позовних вимог суд зазначає, що моральна шкода, заподіяна громадянину або юридичній особі, підлягає відшкодуванню за умови, що дії між протиправними діями та шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина відповідача.

Позивачем не надано суду доказів наявності прямого причинного зв'язку між діями відповідача з прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та завданою моральною шкодою, що виключає можливість задоволення позовних вимог в даній частині.

Згідно частин 1 - 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору в сумі 114,70 грн. (платіжне доручення від 29.04.2013 №507).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають витрати в сумі 17,09 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не надав суду будь-яких доказів понесення судових витрат та не звертався з клопотанням про їх відшкодування, вони стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 122, 124, 157-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 19.04.2013 № 0000392200.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути на користь комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьктепломережа» (ідентифікаційний код 20598264) з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору в розмірі 17 (сімнадцять) грн. 09 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 липня 2013 р.