Ухвала суду № 32659845, 18.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1164/13-а

18.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Омельченка В. А. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О. ) від 19.03.13 у справі № 801/1164/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт курорт" (Фороській узвіз,б.1,смт.Форос,Ялта, Автономна Республіка Крим,98690)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженої відповідальністю "Аеросвіт курорт" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006252301, №0006242301, №0006232301 від 18.12.12р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 у справі № 801/1164/13-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт курорт" - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби, прийняті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт курорт" від 18.12.12р.:

- №0006252301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 7643,00 грн., у тому числі за основним платежем на 6115,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1529,00 грн.;

- №0006242301 про зменшення розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 758,00 грн.;

- №0006232301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6114,00 грн., у тому числі за основним платежем на 4891,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1223,00 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим ДПС проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженої відповідальністю "Аеросвіт курорт" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» за період з 01.11.2009р по 31.03.2012р.

При перевірці встановлено порушення позивачем:

-п.1.3.1, п.1.32 ст.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п.11.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено: заниження податку на прибуток всього у сумі 6115,00грн. - у т.ч. за 4 кв. 2009р. у сумі 5167,00грн., за 1 кв. 2010р. у сумі 948,00грн. ;

-п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено від'ємне значення за березень 2010р. на 758,00грн, та встановлено заниження ПДВ на 4891,00грн., у тому числі: за грудень 2009 року на суму 4133,00грн., та за квітень 2010 року у сумі 758,00грн.

За результатами перевірки складено акт від 30.11.2012р. №2581/22-01/33006418/243.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 18.12.2012р. було винесено податкові повідомлення - рішення:

- №0006252301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 7643,00грн., у тому числі за основним платежем на 6115,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1529,00грн;

- №0006242301 про зменшення позивачу розміру залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 758,00грн.;

- №0006232301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6114,00грн., у тому числі за основним платежем на 4891,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1223,00грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно нарахував позивачеві грошові зобов'язання та штрафні санкції, оскільки помилково дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з його контрагентами та як наслідок, безпідставно виніс податкові повідомлення - рішення щодо позивача, нарахувавши грошові зобов'язання та штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з Акту перевірки за перевіряємий період ТОВ "Аеросвіт курорт" мало взаємовідносини з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджи».

Вищенаведений Акт перевірки містить посилання на акти про неможливість проведення зустрічних звірок з контрагентами-покупцями та постачальниками - КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» за період з 01.11.2009р. по 31.03.2012р. (№36/22/32468182 від 11.04.12р. та №17/22/336693441 від 06.04.12р.) , у яких встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 665, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах здійснених по ланцюгу постачання вищенаведених підприємств до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.09р. по 31.03.12р. Не підтверджено реальність проведених КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» господарських операцій з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Також, у Акті перевірки є посилання на те, що в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджи», діяльність яких була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання.

На підставі вищенаведеного документальною перевіркою ТОВ "Аеросвіт курорт" по взаємовідносинам з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» за період грудень 2009р., березень 2010р. встановлено завищення валових витрат на суму 24459,00грн.

Враховуючи викладене, на думку відповідача, позивачем занижено податок на прибуток всього на суму 6115,00грн.

За період, що підлягав перевірці, по взаємовідносинам з КП «Альянс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» позивачем включено до складу податкового кредиту податкові накладні на суму 4891,00грн., у т.ч. за грудень 2009р. у сумі 4133,00грн. та за квітень 2010р. у сумі 758,40грн.

Враховуючи те, що на думку податкового органу вищенаведені податкові накладні не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку відповідачем зменшено від'ємне значення за березень 2010р. на 785,00грн. та встановлено заниження позивачем ПДВ на загальну суму 4891,00грн.

Згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідачем було встановлено, що позивачу на підставі акту перевірки від 30.09.2010р. №3682/23-1/33006418/247 зменшено суму податкового кредиту за квітень 2010р. на суму 758,4грн. і збільшено суму податкового кредиту за березень на цю суму, у зв'язку із тим, що позивачем невірно була вказана дата податкової накладної ПП «Кримспецтехнолоджи», що відображено у додатку 6 до акту перевірки.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає неспроможним посилання позивача на те, що у березні 2010р. декларація з ПДВ щодо включення ПДВ за контрагентом КП «Альянс» у сумі 785грн. позивачем до податкових органів не подавалася, як на підставу для задоволення позовних вимог. Також матеріалами справи спростовано посилання позивача на те, що акт перевірки від 30.09.2010р. №3682/23-1/33006418/247 не містить жодного висновку щодо неправильності податкового кредиту.

На момент виникнення спірних правовідносин діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996) .

Слід зазначити, що основною господарською діяльністю позивача є діяльність санаторно-курортних закладів ( код виду діяльності 85.11.3).

Згідно до статті 2 Статуту ТОВ «Аеросвіт Курорт», видами діяльності є створення та утримання санаторно-курортних закладів.

Колегія суддів зазначає, що діяльність ТОВ «Аеросвіт Курорт» пов'язана зокрема з орендою будівель санаторного комплексу «Форос», розташованого за адресою: АРК, м.Ялта, смт.Форос, Фороський узвіз, 1, та безпосередньо з організацією санаторного закладу та його обслуговуванням.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємому періоді здійснював споживання води із джерел «Суук-Су» та «Форос-Чокрак», розташованих поблизу санаторію «Форос» на гірських схилах. На зазначені джерела у позивача є відповідні паспорти (паспорт № 395/18 джерела «Суук-Су» та паспорт № 407/20 джерела «Форос-Чокрак»). Як вбачається з паспортів джерел (п.3), експлуатуючою організацією є ТОВ «Аеросвіт Курорт», мета експлуатації - водопостачання санаторію «Форос».

Статтею 17 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» передбачене здійснення спеціального водокористування на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної статті та Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 321, між позивачем та КП «Альянс» було укладено договір надання послуг № бО-УСО/1861 від 15.12.2009 року на здійснення відповідних робіт щодо розробки документації для отримання дозволу (а.с.148).

Вартість послуг за вищенаведеним договором склала 24 800, 00 грн., до складу вартості послуг за договором входило ПДВ у розмірі 4133,33 грн.

У виконання вищенаведеного договору позивачем отримано дозвіл на спецводокористування УР-КРЬІ № 349 від 28.12.2010р. строком дії до 01.11.2013р.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на оборотній стороні аркушу 1, яким затверджено та узгоджено «Гранично допустимий скид речовин у водний об'єкт зі стічними водами» у складі дозвільної документації, містяться відомості про організації, якими розроблено проект гранично допустимого скиду речовин, зокрема, розробка проекту здійснювалася КП «Альянс».

Фактичне виконання робіт за вищенаведеним договором підтверджується Актом приймання - здачі науково-дослідницької роботи від 23.12.2009р. (а.с.91).

Виконані послуги були оплачені у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою від 05.01.2010 року, про що також зазначено у вищенаведеному акті приймання-здачі.

Отже, 23.12.2009 року КП «Альянс» було виписано податкову накладну № 4834 на суму ПДВ 4133, 33 грн., яка була отримана позивачем 08.04.2010 року та включена у податкову декларацію з ПДВ за грудень 2009 року.

Позивач для обслуговування санаторного комплексу «Форос», зокрема, забезпечення опаленням та гарячою водою, експлуатує котельню. Відповідно до балансової довідки (вих.235 від 03.12.12р.) позивач є власником обладнання котельної: котлу із вогнетривким фасадом в комплекті з мазутною горілкою та обладнання для електропідігріву мазуту (пічного палива).

Матеріалами справи підтверджено, що за виконання ремонтних робіт електродвигуна у котельній, на підставі рахунку № 65 від 01.04.2010 року, позивачем було оплачено ПП «Кримспецтехнолоджи» 4550,40 грн. (в т.ч. ПДВ 758, 40 грн.), що підтверджується банківською випискою від 09.04.2010 року.

На підтвердження виконаних робіт, між сторонами було підписано акт, в якому зазначено найменування виконаних ПП «Кримтехнолоджі» робіт та перелік використаних матеріалів.

29.03.2010 року ПП «Кримспецтехнолоджи» було виписано податкову накладну № 70 на суму ПДВ 758,40 грн., яка була отримана позивачем 08.04.2010 року та включена у податкову декларацію з ПДВ за квітень 2010 року. Як вже зазначалося, у подальшому на підставі акту перевірки від 30.09.2010р. №3682/23-1/33006418/247 зменшено суму податкового кредиту за квітень 2010р. на суму 758,40грн. і збільшено суму податкового кредиту за березень на цю суму, у зв'язку із тим, що позивачем невірно була вказана дата податкової накладної ПП «Кримспецтехнолоджи», що відображено у додатку 6 до акту перевірки.

Колегія суддів зазначає, що документи створені у ході виконання укладених між позивачем та його контрагентами вищенаведених правочинів, в силу норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод.

Таким чином, первинні документи, які містяться в матеріалах справи, є належними доказами реальності господарських операції між позивачем та названими контрагентами та є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Належними та допустимими доказами відповідач не довів нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, як цього вимагають приписи ст.69, 71 КАС України, а лише виклав в акті перевірки свою суб'єктивну думку, оскільки власних повноважень на визнання угод нікчемними податковий орган не має.

Стосовно посилань апелянта на вирок Київського районного суду від 10.04.2013 р. за обвинуваченням ТрещовоїО.Р. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, колегія суддів вказує наступне.

Частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В той же час, колегією суддів установлено, що вирок суду постановлений стосовно особи, яка не є посадовою особою позивача, та що нею здійснювалося пособництво позивачеві, отже зазначені обставини не є підставою для визнання правочину нікчемним та не є належним доказом у адміністративній справі.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав у податкового органу для застосування штрафних санкцій, оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 у справі № 801/1164/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна