Ухвала суду № 32659823, 18.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/3912/13-а

18.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової служби України- Шенягіна Тетяна Юріївна, довіреність № 10-1417/780 від 06.03.13

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Тоскіна Г.Л. ) від 24.04.13 у справі № 801/3912/13-а

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" (вул. Київська,буд. 4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,Київ,04655)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Абсолют» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним дій Державної податкової служби України щодо неприйняття як податкової звітності декларації АТЗТ «Абсолют» за лютий 2013 р. з ПДВ; зобов'язати Державну податкову службу України прийняти податкову декларацію АТЗТ «Абсолют» за лютий 2013 р. з ПДВ; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Державної податкової служби відобразити показники декларації АТЗТ «Абсолют» за лютий 2013 р. з ПДВ у картці особового рахунку з ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 у справі № 801/3912/13-а позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" - задоволені частково.

Визнано протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" за лютий 2013 року, поданої 19.03.2013.

Податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року вважати такою, що подана Акціонерним товариством закритого типу "Абсолют" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - 19.03.2013.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року, поданої 19.03.2013.

В іншій частині позову - відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.2013 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судовому засіданні представник відповідача Державної податкової служби України наполягав на задоволенні скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник позивача та представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2013 АТЗТ «Абсолют» на адресу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС електронною поштою направлено декларацію з ПДВ із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за лютий 2013 року.

Квитанцією №1 від 19.03.2013 ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за лютий 2013 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, відмовляючи позивачеві у прийнятті податкової декларації, діяли з порушенням основних принципів адміністративної процедури, передбаченої ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Пунктом 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України визначені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація.

Приписами п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України визначено коло осіб, які мають право підписувати податкову декларацію.

Подана позивачем декларація із ПДВ за лютий 2013 року, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм податкового законодавства.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2012 між ДПІ в м. Сімферополі та АТЗТ «Абсолют» укладений договір про визнання електронних документів, згідно якого орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису.

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4 підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку є перша квитанція, яка надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації за лютий 2013 року 19.03.2013.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Відповідно до п.22 Порядку № 1492 заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість податкова звітність, надана платником або його представником (у паперовому вигляді, поштою, засобами електронного зв'язку) та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, вважається не поданою, про що повідомляється платник у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу.

Згідно з п.23 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти декларацію з будь-яких причин, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу, у тому числі висунення будь-яких, не визначених статтею 49 розділу II Кодексу передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Частиною 4 положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року № 584/2011, встановлено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань виконує роботу, пов'язану із реєстрацією та веденням обліку платників податків, обліком об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проведенням диференціації платників податків.

До обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м. Сімферополя АР Крим ДПС безпосередньо прийом декларацій.

В той же час, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

Колегія суддів зазначає, що відмову в прийнятті податкової декларації АТЗТ «Абсолют» з податку на додану вартість за лютий 2013 року було направлено саме від ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття податковим органом наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби як платник податку на додану вартість.

Однак, матеріалами справи безперечно підтверджується статус позивача як платника ПДВ.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ "Абсолют", набрало законної сили 24.02.2011 року.

Колегія суддів зауважує, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за лютий 2013 року у ДПС України були відсутні.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі " Нараховано платежів - зменшено платежів" за відповідними кодами операцій.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з податку на додану вартість за лютий 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Відповідачем у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов обґрунтованого висновку про те, що відмова ДПС України в прийнятті податкової декларації АТЗТ «Абсолют» з податку на додану вартість за лютий 2013 року є такою, що вчинена з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, отже є протиправною.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, Державної податкової служби України - залишити без задоволення

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 у справі № 801/3912/13-а залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 липня 2013 р.

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна

Судді В.А.Омельченко

А.С. Цикуренко