Постанова № 32659484, 23.07.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 803/1554/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

з участю представників позивача Каленюка С.Л., Токарчука В.М.,

представника відповідача Березної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005221503 від 15.04.2013 року та №0005231503 від 29.04.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Три Л" (надалі - ТзОВ "Три Л", позивач, товариство) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005221503 від 15.04.2013 року та №0005231503 від 29.04.2013 року.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року відповідача у справі Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби замінено її правонаступником - Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області (надалі - Луцька ОДПІ, відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.04.2013 року по 05.04.2013 року Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ "Три Л" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів відображених у декларації за грудень 2012 року, січень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 15.04.2013 року №2029/15.3/32396658.

У висновку акта перевірки вказано, що на порушення абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ТзОВ "Три Л" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) за грудень 2012 року на суму 25172 грн. та за січень 2013 року на суму 30118 грн.

Не погодившись з висновком, викладеному в акті, позивач 19.04.2013 року надіслав на адресу відповідача заперечення на даний акт, проте Луцька ОДПІ у відповіді на заперечення від 26.04.2013 року №2260/10/15.3 залишила його без змін.

На підставі акту перевірки від 15.04.2013 року №2029/15.3/32396658 Луцькою ОДПІ прийняті такі податкові повідомлення-рішення: №0005221503 від 15.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмір 25172,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 6293,00 грн.; №0005231503 від 29.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмір 30118,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 7529,50 грн.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку спочатку до ДПС у Волинській області, а потім до Міністерства доходів і зборів України, проте скарги ТзОВ "Три Л" залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Позивач не погоджується з висновками акта перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

Зазначає, що висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що платник податку безпідставно включив до відшкодування з бюджету податок на додану вартість з вартості виконаних ТзОВ "Оріон будінвест 2" будівельно-монтажних робіт згідно договору генерального підряду на виконання будівельних робіт №15 від 11.05.2012 року та додаткової угоди №1 від 10.09.2012 року до нього. Згідно цього договору ТзОВ "Оріон будінвест 2" здійснює реконструкцію торгівельно-розважального (оздоровчого) комплексу ТЦ "Імідж", що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 89 та належить ТзОВ "Три Л", яке здає його в оренду. Позивач не погоджується з висновками податкового органу про те, що оскільки на момент перевірки об'єкт реконструкції, який належить до основних фондів товариства не введений в експлуатацію, тому це є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість.

ТзОВ "Три Л" вказує, що має право на відшкодування зазначених сум бюджетного відшкодування на підставі пункту 198.3 статті 198 ПК України, яким встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Позивач вважає, що правомірно відобразив у податкових деклараціях заявлені суми бюджетного відшкодування за грудень 2012 року та січень 2013 року, оскільки на підтвердження цього надав Луцькій ОДПІ первинні документи, на основі яких формувався податковий кредит звітних періодів, та щодо яких зауважень зі сторони податкового органу не було, а відтак виконав усі передбачені законом умови щодо надання такого відшкодування.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що раніше на підприємстві проводилась перевірка працівниками Луцької ОДПІ бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, відображених у декларації за серпень, вересень, жовтень 2012 року, за результатами якої Луцькою ОДПІ складалася довідка №112/15.3/32396658 від 14.01.2013 pоку, згідно якої не встановлено жодних порушень бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів зі сторони ТзОВ "Три Л". Зазначає, що в аналогічній ситуації у взаємостосунках ТзОВ "Три Л" з тими самими контрагентами працівники Луцької ОДПІ приймають абсолютно протилежні рішення.

На підставі наведеного просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005221503 від 15.04.2013 року та №0005231503 від 29.04.2013 року.

В письмових запереченнях на адміністративний позов від 22.07.2013 року представник відповідача з позовною заявою ТзОВ "Три Л" не погоджується та вважає його безпідставним.

Звертає увагу суду на те, що в акті перевірки вказано, що причиною виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість у листопаді та грудні 2012 року стало придбання будівельних матеріалів та проведення будівельних робіт по добудові 3-го поверху ТЦ "Імідж", який на час проведення перевірки не введений в експлуатацію, а понесені витрати по його будівництву в бухгалтерському обліку відображені на рахунку 15 „Капітальні інвестиції".

Враховуючи те, що добудована частина торговельного центру „Імідж" не введена в експлуатацію і на її вартість не збільшено вартість вказаного основного засобу (рахунок 10), а також даний об'єкт не обліковується на рахунку 28 як товар у разі подальшого його продажу, позаплановою виїзною перевіркою зроблено висновок про безпідставне включення ТзОВ "Три Л" до відшкодування з бюджету податку на додану вартість з вартості виконаних ТзОВ „Оріон будінвест 2" будівельних робіт, так як не доведено їх використання у господарській діяльності товариства.

Вважає, що за результатами перевірки правомірно зменшено заявлений ТзОВ "Три Л" до відшкодування з бюджету податок на додану вартість у податковій декларації за грудень 2012 року на 25172 грн. і за січень 2013 року на 30118 грн., а тому просить в задоволенні адміністративного позову ТзОВ "Три Л" відмовити повністю.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0005221503 від 15.04.2013 року та №0005231503 від 29.04.2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Три Л" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №639283 (а.с. 102) та довідкою АА №689809 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 103), при цьому видами діяльності за КВЕД-2010 позивача є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; надання в оренду офісних машин і устаткування у тому числі комп'ютерів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення; рекламні агентства; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

З 01.04.2013 року по 05.04.2013 року Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Три Л" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, відображених у декларації за грудень 2012 року, січень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 15.04.2013 року №2029/15.3/32396658 (а.с. 9-22).

В акті перевірки зафіксовано порушення товариством абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України за грудень 2012 року на суму 25172 грн. та за січень 2013 року на суму 30118 грн.

Як вбачається з акту перевірки, формування бюджетного відшкодування ПДВ позивачем здійснено на підставі господарських операцій, здійснених відповідно до умов договору генерального підряду на виконання будівельних робіт №15 від 11.05.2012 року та додаткової угоди №1 від 10.09.2012 року до цього договору з ТзОВ "Оріон будінвест 2" (а.с. 85-89). За вказаними договором, вищезазначене товариство (генпідрядник) зобов'язувалося по завданню і за рахунок ТзОВ "Три Л" (замовник) організувати виконання проектних робіт та будівельних робіт щодо надбудови 3-го поверху торгівельно-розважального (оздоровчого) комплексу за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 89, який належить позивачу, а замовник зобов'язувався прийняти виконані генпідрядником роботи і оплатити їх. Також додатковою угодою до цього договору генпідрядник зобов'язувався по завданню і за рахунок замовника виконати додаткові будівельно-монтажні роботи, а саме: здійснити посилення фундаментів зазначеного вище приміщення.

За висновками податкового органу, зробленими в акті від 15.04.2013 року №2029/15.3/32396658, ТзОВ "Три Л" не мало права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у грудні 2012 року на суму 25172 грн. та в січні 2013 року на суму 30118 грн. Оскільки від'ємне значення виникло в результаті придбання будівельних матеріалів та проведення будівельних робіт по надбудові 3-го поверху ТЦ "Імідж", що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 89, а станом на день написання акта перевірки 3-й поверх ТЦ "Імідж" не був введений в експлуатацію та обліковувався на рахунку 15 "Капітальні інвестиції", тому позивач не мав права включати зазначені суми в декларації за грудень 2012 року та січень 2013 року до бюджетного відшкодування. Вважає, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень статті 200 ПК України є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 "Основні засоби".

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення: №0005221503 від 15.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмір 25172,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 6293,00 грн.; №0005231503 від 29.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмір 30118,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 7529,50 грн. (а.с. 30-31).

Позивач не погодився з прийнятими рішеннями та подав скаргу від 13.05.2013 року №52 до Державної податкової служби у Волинській області (а.с. 32-34). За результатами розгляду скарги Державна податкова служба у Волинській області прийняла рішення від 04.06.2013 року №2218/10/10.2-06 (а.с. 35-38), яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення. Надалі ТзОВ "Три Л" подало скаргу від 12.06.2013 року №66 (а.с. 39-42) до Міністерства доходів і зборів України, яке рішенням від 04.07.2013 року №619916/10/10.2-06 про результати розгляду скарги (а.с. 43-45), зазначені податкові повідомлення-рішення залишило без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі податкових повідомлень-рішень, з огляду на таке.

Податковим Кодексом України визначено порядок сплати податку на додану вартість до бюджету та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України.

Відповідно до пунктів 200.1-200.5 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг бо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); - мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з пп. 14.1.138 п.14.1 статті 14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Як встановлено судом, позивачем до органу державної податкової служби подані податкові декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, грудень 2012 року та січень 2013 року з додатками, а також розрахунки сум бюджетного відшкодування в розмірі 25172 грн. та 30118 грн. (а.с. 46-49, 56-61, 69-74).

Матеріалами справи підтверджено, що ТзОВ "Три Л" здійснило придбання будівельних матеріалів, а також придбаних послуг: послуги з підготовки проектної документації, виконані будівельно-монтажні роботи, що пов'язані із будівництвом (реконструкцією) основних фондів, відповідно до розробленої проектної документації.

Понесені позивачем у вказаних періодах витрати на придбання будівельних матеріалів та отримання послуг у вигляді реконструкції торгового центру, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит, в повному розмірі підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, договорами, податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, актами приймання-передачі, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовими відомостями, деклараціями з податку на додану вартість, де відображені податкові зобов'язання по операціям з ТзОВ "Оріон будінвест 2". Даний факт не заперечується Луцькою ОДПІ, що й підтверджено актом перевірки від 15.04.2013 року.

Тобто, протягом спірного періоду ТзОВ "Три Л" здійснило придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів, внаслідок чого і відбулося декларування від'ємного значення податку на додану вартість, що не заперечується сторонами. А тому, позивач на підставі пункту 200.4 статті 200 ПК України не позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування в зазначених вище сумах.

Таким чином, судом не встановлено жодних порушень закону позивачем.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення. Посилання представника відповідача на те, що право на отримання бюджетного відшкодування, яке виникло під час спорудження або придбання основних фондів, виникає лише тоді, коли такі основні фонди відображаються на рахунку 10 "Основні засоби", не обґрунтоване нормами законодавства.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року №291 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за №893/4186, передбачено, що для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 "Капітальні інвестиції", про що й не заперечується відповідачем. В даному випадку, зарахування на баланс основних засобів може бути відображеним за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" та кредитом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" у разі введення основних фондів в експлуатацію. Однак, право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на 10 рахунку бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів. А відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Оскільки основним видом економічної діяльності позивача згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №639283 (а.с. 102) є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, тому здавання приміщення ТЦ "Імідж" в оренду здійснюється в межах господарської діяльності ТзОВ "Три Л".

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що придбані будівельні послуги та товари, які обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" та не введені в експлуатацію не є основними фондами підприємства у розумінні до Класифікації основних фондів ДК 013-97, затвердженої наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року №507, оскільки, виходячи з наведених норм законодавства, незавершені капітальні інвестиції, які в свою чергу визначаються як капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних матеріальних активів, уведення яких в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва, визначаються як різновид основного засобу, а тому суд приходить до висновку, що реконструкція основного фонду - ТЦ "Імідж", що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 89, належить до основних засобів, а відтак ТзОВ "Три Л" мало право на формування податкового кредиту в зв'язку з проведенням його реконструкції та включенням сум понесених витрат в податкові декларації для бюджетного відшкодування.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від №0005221503 від 15.04.2013 року та №0005231503 від 29.04.2013 року є протиправними, а позовні вимоги позивача про їх скасування підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 691,13 грн., сплачений відповідно до платіжних доручень від 12.07.2013 року №155 та №156.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби №0005221503 від 15.04.2013 року та №0005231503 від 29.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Три Л" судові витрати в сумі 691,13 грн. (шістсот дев'яносто однієї гривні 13 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 28 липня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий В.Д. Ковальчук