Постанова № 32659316, 18.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року 810/3284/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Сервісний центр вентиляції та кондиціонування повітря»

до Державної податкової інспекції у м. Славутич Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Закрите акціонерне товариство «Сервісний центр вентиляції та кондиціонування повітря» з позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у задоволенні пункту 2 запиту від 06.06.2013 на отримання інформації та зобов’язання надати позивачу засвідчені витяги з актів перевірки ТОВ «НВП «Дніпромашбуд», де встановлені факти порушення позивачем вимог податкового (іншого) законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що підприємство звернулось до відповідача із заявою про надання засвідченої копії витягу з Акта перевірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд», в якому встановлені факти порушення ЗАТ «Сервісний центр вентиляції та кондиціонування повітря» вимог податкового (іншого) законодавства. Проте, відповідачем безпідставно не було надано дану інформацію і повідомлено про те, що запитувані відомості мають обмежений доступ, тому, на думку позивача, податковий орган допустив бездіяльність.

У судове засідання 18.07.2013 уповноважені представники сторін не з’явились.

Від позивача до суд надійшла заява від 09.07.2013 № 0907/1-13, в якій позивач просив суд здійснювати розгляд справи без участі представників підприємства.

Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час місце судового засідання, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи телеграми.

Відповідно до частини третьої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Від відповідача до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач зазначив, що запитувана позивачем інформація є внутрівідомчою службовою інформацією, пов’язаною з організацією процесу виконання контролюючих функцій покладених на органи державної податкової служби. Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства податковим органом було обґрунтовано відмовлено у наданні витягу з Акта перевірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд».

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вимоги вказаної статті, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом, у червні 2013 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Славутич Київської області Державної податкової служби із запитом від 06.06.2013 № 0606/1-13 щодо доступу до публічної інформації, в якому просив надати інформацію:

1) доказ направлення і отримання підприємством запиту про надання інформації, який має бути у ДПІ у м. Славутичі;

2) засвідчені витяги з Актів перевірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд», де встановлені факти порушення ЗАТ «Сервісний центр вентиляції та кондиціонування повітря» вимог податкового (іншого) законодавства;

3) зазначити статтю Податкового кодексу України, якою обмежено термін подання заперечень на Акт перевірки до трьох робочих днів, з дня отримання примірника акта, як зазначено в Акті від 04.06.2013.

Листом від 13.06.2013 № 618/10/22-055 Державна податкова інспекція у м. Славутич Київської області Державної податкової служби надала відповідь позивачу на його запит і зазначила, зокрема щодо надання засвідчених копій витягів з Актів перевірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд», що дані відомості є інформацією з обмеженим доступом відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Також, відповідачем повідомлено, що висновки Акта ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 08.08.2012 № 790/225/30714555 викладені в Акті перевірки від 04.06.2013 № 143/22/30813123 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства «Сервісний центр вентиляції та кондиціонування повітря» (код ЄДРПОУ 30813123) з питань правильності визначення, повноти нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВП «ДНІПРОМАШБУД» (код ЄДРПОУ 30714555) за період з 01.12.2011 по 31.03.2013».

Вважаючи, що відповідач допустив бездіяльність у не наданні витягів з Актів перевірок, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 13.01.2011 № 2339-VI «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону України від 13.01.2011 № 2339-VI «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом

Відповідно до статті 3 Закону України від 13.01.2011 № 2339-VI «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 13.01.2011 № 2339-VI «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України від 13.01.2011 № 2339-VI «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 13.01.2011 № 2339-VI «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше (частина третя статті 6 Закону України від 13.01.2011 № 2339-VI «Про доступ до публічної інформації»).

Відповідно до статті 21 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:

1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;

2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;

3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

4) про факти порушення прав і свобод людини і громадянина;

5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Як було зазначено судом, позивач у запиті від 06.06.2013 № 0606/1-13 щодо доступу до публічної інформації просив надати засвідчені копії Актів перевірок ТОВ НВП «Дніпромашбуд».

У свою чергу відповідач відмовив позивачу у наданні даних витягів з огляду на те, що відомості, які містять дані Акти перевірок є внутрівідомчою службовою інформацією і пов’язана з організацією процесу виконання контролюючих функцій покладених на органи державної податкової служби.

Таким чином, оскільки запитувана позивачем інформаціє є інформацією з обмеженим доступом - службовою інформацією, відповідач правомірно відмовив ЗАТ «Сервісний центр вентиляції та кондиціонування повітря» у її наданні. При цьому, суд звертає увагу, що у відповіді на звернення позивача податковий орган вказав на те, що висновки Акта перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська викладені в Акті перевірки від 04.06.2013, який наявний у позивача.

Також, суд звертає увагу, що Акт перевірки ТОВ НВП «Дніпромашбуд», засвідчену копію якого позивач просив у запиті до відповідача, складений ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровьска, а отже розпорядником даної інформації є ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Натомість позивач звернувся із запитом до ДПІ у м. Славутичі Київської області.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не допущено бездіяльності, тому підстави для зобов’язання відповідача вчинити дії відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Відповідач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, тому судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.