Рішення № 32659169, 23.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2013 р. Справа № 918/847/13

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне

про стягнення 226 517 грн. 54 коп., з яких 200 700 грн. 18 коп. - заборгованості, 15 526 грн. 63 коп. - пені, 401 грн. 40 коп. - інфляційних втрат, 9 889 грн. 33 коп. - 3% річних

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

про визнання недійсним пункту 9.3 Договору №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від НАК "Нафтогаз України": Ткаченко Р.Ю. - за довіреністю №258/10 від 14.12.2012 року

від ТзОВ "Рівнетеплоенерго": не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ухвалою суду від 07.06.2013р. порушено провадження у справі № 918/847/13 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне про стягнення 226 517 грн. 54 коп., з яких 200 700 грн. 18 коп. - заборгованості, 15 526 грн. 63 коп. - пені, 401 грн. 40 коп. - інфляційних втрат, 9 889 грн. 33 коп. - 3% річних та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14:30 год. 20.06.2013р.

20.06.2013р. до початку розгляду господарським судом справи по суті, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем (за первісним позовом) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" подано до суду зустрічний позов по справі №918/847/13 про визнання недійсним пункту 9.3 Договору №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 20.06.2013р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ про визнання недійсним пункту 9.3 Договору №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання прийнято для спільного розгляду з первісним позовом. Цією ж ухвалою розгляд зустрічного позову призначено в засіданні господарського суду на 04.07.2013р.

Розгляд справи судом неодноразово відкладався.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне в судове засідання 23.07.2013р. не з'явився, письмового відзиву на первісний позов не подав, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Ухвала суду про порушення провадження від 07.06.2013р., ухвали суду про відкладення розгляду справи від 20.06.2013р., від 04.07.2013р. отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ у позовній заяві та її представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог та просять суд стягнути з відповідача 226 517 грн. 54 коп., з яких 200700 грн. 18 коп. - заборгованості, 15 526 грн. 63 коп. - пені, (з якої 6677грн. 70коп. - пені, нарахованої за період з 21.09.2011р. по 21.03.2012р. на суму заборгованості 86331грн. 02коп.; 8848грн. 63коп. - пені, нарахованої за період з 21.10.2011р. по 21.04.2012р. на суму заборгованості 114369грн. 16коп.), 401 грн. 40 коп. - інфляційних втрат, нарахованих з жовтня 2011р. по квітень 2013р., 9 889 грн. 33 коп. - 3% річних, нарахованих з 21.09.2011р. по 31.05.2013р. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за поставлений природний газ згідно договору №06/11-881-БО-28 від 30.08.2011р. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором №06/11-881-БО-28 від 30.08.2011р, додатковою угодою №1 від 30.08.20111 року до договору №06/11-881-БО-28 від 30.08.2011р., атами передачі-приймання природного газу за серпень - вересень2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне відзиву на первісний позов не подало.

У зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне просить суд визнати недійсним пункту 9.3 Договору №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. В обґрунтування позовних вимог ТзОВ "Рівнетеплоенерго" посилається на те, що зазначений пункт договору суперечать чинному законодавству, а саме: ст. 258 ЦК України, ст. 251 ЦК України, ст.256 Цивільного кодексу України. Вважає, що строк позовної давності по стягненню пені сплив 21.09.2012р. Звертає увагу суду на Постанову Пленуму ВГСУ №10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" та на Постанову Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ письмового відзиву на зустрічний позов не подала. Представник компанії в судовому засіданні повідомив, що проти зустрічного позову заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30.08.2011р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне (Покупець) укладено договір №06/11-881 БО-28 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

За умовами п.1.1 договору Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що Постачальник передає Покупцю в період з 06.08.2011р. по 30.09.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 87тис.куб.м., в тому числі по місяцях: серпень - 25тис.куб.м.; вересень - 62тис.куб.м.

За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб.м), приведений до стандартних умов.

За умовами п.3.1 договору ціна за 1000куб.м. природного газу становить 3023,50грн. без ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість - 0%. Крім того тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 285грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1 000 м3 природного газу 3368,97грн., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 3425грн. 97коп.

Загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п.3.1.1. договору).

Згідно п.3.2 договору сторони домовились, що ціна за 1000м3 газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом.

Пунктом 4.1 договору визначено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться Покупцем виключно грошовими коштами у порядку: за серпень 2011р. - протягом 3-х банківських днів з адати укладення цього договору; за вересень 2011р.: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплати у розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги поставки газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.5.1 договору строк поставки газу: з 06.08.2011р. по 30.09.2011р.

Умовами п.5.2 договору визначено місце поставки газу: Постачальник передає газ Покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу Покупця або, за відсутності їх у Покупця, - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства.

Право власності на газ переходить від Постачальника до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ (п.5.2.1 договору).

Згідно п.6.1.1 Покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ, а згідно п.6.1.2. підписувати акт приймання-передачі газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки.

У разі порушення Покупцем умов п.4.1 договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.7.3.1 договору).

Пунктом 9.3 договору, сторони погодили, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п.10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та кріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 06.08.2011р. і діє у частині поставки газу по 30.09.2011р. включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Договір підписано представниками та скріплено відбитками печаток сторін.

30.08.2011р. між сторонами складено додаток №1 та додаткову угоду№1 до договору №06/11-881 БО-28 поставки природного газу.

На виконання умов договору позивач у серпні-вересні 2011р. передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 200700грн. 18коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.08.2011р. на суму 86331грн. 02коп., від 30.09.2011р. на суму 114369грн. 16коп.

Акти прийому-передачі природного газу підписані повноважними представниками та скріплені відбитками печаток сторін.

Відповідач своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу не виконав.

На час розгляду справи заборгованість відповідача перед Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ за отриманий у серпні-вересні 2011р. природний газ становить 200700грн. 18коп.

Враховуючи не сплату відповідачем вартості отриманого природного газу в добровільному порядку, позивачем подано позов до суду про примусове стягнення зазначеної суми.

Також позивачем, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань нараховано відповідачу відповідно до п.7.3.1. договору №06/11-881 БО-28 поставки природного газу 15526 грн. 63 коп. - пені, (з якої 6677грн. 70коп. - пені, нарахованої за період з 21.09.2011р. по 21.03.2012р. на суму заборгованості 86331грн. 02коп.; 8848грн. 63коп. - пені, нарахованої за період з 21.10.2011р. по 21.04.2012р. на суму заборгованості 114369грн. 16коп.) та відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України 401 грн. 40 коп. - інфляційних втрат, нарахованих з жовтня 2011р. по квітень 2013р., 9 889 грн. 33 коп. - 3% річних, нарахованих з 21.09.2011р. по 31.05.2013р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У зустрічному позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне просить суд визнати недійсним пункт 9.3 Договору №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, посилаючись на те, що зазначений пункт договору суперечать чинному законодавству, а саме ст. 258 ЦК України, ст. 251 ЦК України, ст.256 Цивільного кодексу України.

Пунктом 9.3 договору №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року поставки природного газу, сторони погодили, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 259 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

На підставі наведеного суд вважає, що зміст п.9.3 договору поставки природного газу №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року в частині яка визначає, що "строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки" не суперечить приписам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та укладений з дотриманням визначеної законом форми правочину. З огляду на що, у зустрічному позові в частині позовних вимог про визнання недійсним п.9.3 договору поставки природного газу №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року в частині яка визначає, що "строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки" необхідно відмовити.

При цьому, стаття 259 Цивільного кодексу України надає сторонам право за взаємною домовленістю збільшувати позовну давність, яка встановлена законом, а не визначати початок перебігу позовної давності, що врегульовано ст. 261 Цивільного кодексу України.

Статтею 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частина 2 ст. 260 Цивільного кодексу України закріплено імперативну норму, відповідно до якої порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Зі змісту зазначеної норми слідує, що сторонам за договором надається право змінити лише строк, протягом якого управнена сторона може нараховувати штрафні санкції, тоді як момент виникнення права на нарахування відповідних штрафних санкцій є незмінним та пов'язується законом з днем, коли зобов'язання мало бути виконане, що, відповідно, кореспондується з положеннями ст.ст. 260, 261 Цивільного кодексу України, щодо початку перебігу позовної давності за вказаними вимогами з урахуванням імперативу, встановленого ч. 2 ст. 260 ЦК України щодо заборони зміни порядку обчислення позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 11.12.2012р. по справі про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 11.01.2012р. у справі № 10/065-11.

Відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що пунктом 9.3. договору поставки природного газу №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року в частині яка встановлює, що "Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом", сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення неустойки (штрафу, пені) на прострочену суму, оскільки, застосовуючи вказаний пункт договору у спірних правовідносинах сторони визначили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту прострочення платежу, а з дати, що визначається шляхом зворотнього відрахунку шести місяців від дати звернення виконавця з позовом, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 260 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки, пункт 9.3 договору поставки природного газу №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року в частині яка встановлює, що "Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом", суперечить вимогам ст.ст.260, 261 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, цей пункт в цій частині підлягає визнанню судом недійсним, на підставі ч.1 ст.203 та ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

На підставі наведеного зустрічний позов підлягає частковому задоволенню в частині позовних вимог про визнання недійсним пункт 9.3 договору поставки природного газу №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року в частині яка встановлює, що «Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом». У задоволенні решти зустрічних позовних вимог необхідно відмовити.

Статтею 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Враховуючи те, що визнання недійсним пункту 9.3 договору поставки природного газу №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року в частині яка встановлює, що "Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом" не має наслідком недійсності договору поставки природного газу №06/11-881 БО-28 від 30.08.2011 року суд вирішує позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ заявлені на підставі зазначеного договору.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором №06/11-881 БО-28 щодо поставки природного газу виконав належним чином, проте відповідач за отриманий у серпні-вересні 2011р. природний газ не розрахувався.

Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме актами прийому-передачі природного газу від 31.08.2011р. на суму 86331грн. 02коп., від 30.09.2011р. на суму 114369грн. 16коп.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання природного газу.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, позовні вимоги про стягнення з відповідача 200700грн. 18коп. боргу по оплаті за отриманий у серпні-вересні 2011р. природний газ підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 15526 грн. 63 коп. - пені, (з якої 6677грн. 70коп. - пені, нарахованої за період з 21.09.2011р. по 21.03.2012р. на суму заборгованості 86331грн. 02коп.; 8848грн. 63коп. - пені, нарахованої за період з 21.10.2011р. по 21.04.2012р. на суму заборгованості 114369грн. 16коп.), нарахованої відповідно до п.7.3.1. договору №06/11-881 БО-28 поставки природного газу та 401 грн. 40 коп. - інфляційних втрат (розрахунок з жовтня 2011р. по квітень 2013р.), 9 889 грн. 33 коп. - 3% річних (розрахунок з 21.09.2011р. по 31.05.2013р.), нарахованих відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.3.1 договору визначено, що у разі порушення Покупцем умов п.4.1 договору, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені проведено Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ з дотримання порядку визначеного ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне про сплив строку позовної давності судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються пунктом 9.3 договору щодо встановлення трирічного строку позовної давності за домовленістю сторін.

Врахувавши строки поставки природного газу, умови договору щодо строків розрахунків, перевіривши правильність розрахунку та порядку нарахування заявлених до стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає позовні вимоги про стягнення 15526 грн. 63 коп. - пені, 401 грн. 40 коп. - інфляційних втрат, 9889 грн. 33коп. - 3% річних обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне про стягнення 200700грн. 18коп. - заборгованості, 15 526грн. 63коп. - пені, 401грн. 40коп. - інфляційних втрат, 9889 грн. 33 коп. - 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України сплата судового збору за зустрічним позовом покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а за первісним позовом - на відповідача, у зв'язку із задоволенням первісного позову.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ про визнання недійсним пункту 9.3 Договору №06/11-881 БО-28 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 року задовольнити частково.

Визнати недійсним пункту 9.3 договору №06/11-881 БО-28 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 року в частині визначення, що неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Стягнути з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) 573грн. 50коп. (п'ятсот сімдесят три гривні 50коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.

Позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне про стягнення 226 517 грн. 54 коп., з яких 200 700 грн. 18 коп. - заборгованості, 15 526 грн. 63 коп. - пені, 401 грн. 40 коп. - інфляційних втрат, 9 889 грн. 33 коп. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 200 700 грн. 18 коп. (двісті тисяч сімсот гривень 18коп.) - заборгованості, 15 526 грн. 63 коп. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 63коп.) - пені, 401 грн. 40 коп. (чотириста одна гривня 40коп.) - інфляційних втрат, 9 889 грн. 33 коп. (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 33коп.) - 3% річних, 3956грн. 85коп. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість гривень 85коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішенні складено 29.07.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1);

3 - відповідачу рекомендованим (33027, м.Рівне, вул. Д.Галицького, 27).