Ухвала суду № 32658455, 17.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-7665/11/0170/21

17.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-7665/11/0170/21 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 01.02.13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" (вул. Севастопольська, 51 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

заявник апеляційної скарги :Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство " Кримхліб" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000564001 від 15.06.11 р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.13 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 15.06.2011 року №0000564001.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Відкритого акціонерного товариства "Кримхліб" (ідентифікаційний код юридичної особи 00381580) судові витрати у загальній сумі 5003,40грн, а саме: по сплаті судового збору у сумі 3,40 та судові витрати, пов'язані з проведенням судової економічної експертизи, в сумі 5000,00грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що з 28.02.11 р. по 04.03.2011 р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Нікстройсервіс" за період з 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 04.03.2011 року №60/40-01/00381580, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

-п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 45826,34грн.

На думку апелянта, позивачем було занижено податок на додану вартість, в результаті чого, апелянт наголошував, що податкове повідомлення - рішення від 15.06.2011 року №0000564001 є обґрунтованим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що з 28.02.11 р. по 04.03.2011 р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Нікстройсервіс" за період з 01.09.2010 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 04.03.2011 року №60/40-01/00381580, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

-п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 45826,34грн.

На підставі висновків акту перевірки №60/40-01/00381580 від 04.03.2011 р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 року №0000174001.

Вказане рішення було оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації в АР Крим, після закінчення процедури оскарження відповідачем 15.06.11 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №00005640001.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону "Про податок на додану вартість" (далі Закон № 168), об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи, 13 вересня 2010 р. між ВАТ "Кримхліб" (Покупець) та ТОВ "Нікстройсервіс" (Продавець) було укладено договір поставки №914-10/ю на поставку зерна пшениці.

На підставі вищезазначеного договору у вересні 2010 р. зерно пшениці у кількості 161,74т. вартістю 274958,00 грн., у т.ч. 45 826,34 грн. ПДВ було поставлено ТОВ "Нікстройсервіс" на користь ВАТ "Кримхліб", що підтверджується прибутковими та товарно - транспортними накладними.

У вересні 2010 р. ВАТ "Кримхліб" перерахувало ТОВ "Нікстройсервіс" грошові кошти за отримані товари у розмірі 275958,00 грн. у т.ч. 45826,34 грн. ПДВ, що підтверджується належними платіжними дорученнями з відмітками банку.

За датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 45 826,34 грн. продавець (ТОВ "Нікстройсервіс") відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7. Закону №168 склав та надав позивачу податкові накладні, а саме: №416 від 13.09.10 р. на суму ПДВ 15832,67 грн., №447 від 14.09.10 р. на суму ПДВ 14331,00 грн., №448 від 16.09.10 р. на суму ПДВ 15662,67 грн., разом на суму ПДВ 45 826,34 грн. по операціях поставки зерна пшениці вартістю 274 958,00 грн. з ПДВ, разом з тим в матеріалах справи є належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних.

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 було передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 було встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріали справи свідчать про те, що контрагент позивача на час виписки податкових накладних перебував платником податку на додану вартість, що повністю відповідає приписам Закону № 168 та не спростовано представником відповідача під час розгляду справи.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили, про необґрунтованість позовних вимог.

Будь-яких доказів недобросовісності саме позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано. У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності окремих посередників у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Таким чином, зміст правочину з постачальником ТОВ "Нікстройсервіс" не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства та спрямований на реальне настання правових наслідків. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаною господарською операцією свідчать про реальне виконання вказаного правочину, ці документи були належним чином оформлені.

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів судом вбачається, що позивач з ТОВ "Нікстройсервіс" свої обов'язки виконали в повному обсязі.

Крім того, товар (зерно пшениці) не тільки отриманий позивачем, але й сплачена його вартість, що підтверджується платіжними дорученнями, які залучені до матеріалів справи.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки наявні докази оформлення податкових накладних платником податку на додану вартість, проведення розрахунків, отримання товару (послуг).

Таким чином, позивач мав правові підстави віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені зазначеному контрагенту в ціні товару згідно зазначених вище податкових накладних.

Окрім того, згідно висновку судово-економічної експертизи №178/11 від 19.12.2012 р. по адміністративній справі №2а-7665/11/0170/21 первинними документами ВАТ "Кримхліб" у повному обсязі підтверджується здійснення господарських операцій по виконанню зобов'язань по договору №914-10/ю від 13.09.2010 р. з ТОВ "Нікстройсервіс"; первинними документами бухгалтерського обліку ВАТ "Кримхліб" у повному обсязі підтверджується використання у господарській діяльності ВАТ "Кримхліб" зерна пшениці у кількості 161,74 т. вартістю 274 958,00 грн., у т.ч. 45 826,34 грн. ПДВ, придбаного у ТОВ "Нікстройсервіс" за договором №914-10/ю від 13.09.2010 р., а саме переробка вказаного зерна, реалізація зерновідходів, використання продуктів переробки зерна для виробництва готової продукції - хлібобулочних виробів; оплата ВАТ "Кримхліб" по договору 914-10/ю від 13.09.2010 р. за отримані товари була здійсненна на користь ТОВ "Нікстройсервіс" у вересні 2010 р. в безготівковій грошовій формі у сумі 274958,00 грн. з ПДВ, що підтверджується даними платіжних доручень позивача.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 45826,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.02.13 у справі № 2а-7665/11/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко