Рішення № 32657142, 23.07.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р.Справа № 922/2208/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення 11314,29 грн. за участю представників:

позивача - Гур'єв В.М., довіреність № 1159 від 20.12.2012 року;

відповідача - Бочарова Н.В., довіреність № 2629 від 13.06.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 10944,00 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 221,54 грн., пеню в розмірі 114,66 грн., 3 % річних в розмірі 22,94 грн. та збитки від інфляції в розмірі 11,15грн. Також до стягнення заявлені судові витрати. Позов обґрунтовано порушенням з боку відповідача умов договору оренди місць у стійках, U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв № 223-19 від 12 травня 2011 року, а саме в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 травня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2208/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 18 червня 2013 року об 11:40.

14 червня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшов супровідний лист (вх. № 21990) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

18 червня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява про долучення додаткових документів (вх. № 22493), яка судом задоволена.

18 червня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22491), який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в призначене судове засідання з'явився та вказав про часткову сплату зі свого боку суми заборгованості за січень 2013р. в розмірі 2796,92 грн.

З метою звіряння між сторонами взаєморозрахунків, в судовому засіданні 18.06.2013 року оголошено перерву до 23 липня 2013 року до 10:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

23 липня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 26785), в якій позивач вказує про часткову сплату відповідачем суми заявлених позовних вимог, на підставі чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 5472,00 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 109,91 грн., пеню в розмірі 76,86 грн., 3 % річних в розмірі 22,94 грн., 11,15 грн. інфляційних та понесені судові витрати.

23 липня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача (вх. №26781) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

23 липня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових документів (вх. № 26782), яке судом задоволено.

23 липня 2013 року судове засідання, після перерви було продовжено.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав повністю та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 5472,00 грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 109,91 грн., пеню в розмірі 76,86 грн., 3 % річних в розмірі 22,94 грн., 11,15 грн. інфляційних та понесені судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні вказує про часткову сплату суми заявлених позовних вимог, а саме, за лютий 2013р. в розмірі 2819,93 грн., також в засіданні підтримав поданий раніше відзив на позовну заяву.

Суд, розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 26785), враховуючи приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, приймає вказану заяву до розгляду та розглядає справу № 922/2208/13 з її врахуванням.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.

12 травня 2011 року між позивачем - ПАТ "Укртелеком", (орендодавцем) та відповідачем ТОВ "Велтон.Телеком" (орендарем) було укладено договір № 223-19 оренди місць у стійках, U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв (далі-Договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування місце в стійці, висотою 18 Юнітів (майно), розташоване в приміщенні СТП споживачів ОПТС-3 за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, 13-В, для розміщення обладнання (п. 1.1 цього Договору).

Додатковою угодою № 1 від 23.09.2011 року до спірного Договору від 12.05.2011р., сторони виключили п.1.1 Договору та виклали його в наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування місце в стійці, висотою 9 Юнітів (майно), розташоване в приміщенні СТП споживачів ОПТС-3, за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, 13-В, для розміщення обладнання."

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної плати, становить 304,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 U (Юніт). Орендна плата за перший місяць оренди за 9 U (Юнітів) становить 2280,00 грн. крім того ПДВ (20%) 456,00 грн. разом до сплати 2736,00 грн. та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього терміну дії договору оренди (додаток 3).

Відповідно до п. 1.1 Додаткової годи № 2 від 20.04.2012 року до спірного Договору від 12.05.11р., сторони виключили п. 12.1 Договору та виклали його у новій редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30 квітня 2013 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії Договору здійснити остаточні розрахунки за ним."

Пунктом 3.6. вищенаведеного Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.4. спірного Договору, сторони погодили, що орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п. 3.6. договору, згідно показань лічильника та діючих тарифів на електроенергію.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Акту приймання-передачі майна позивач передав, а відповідач прийняв відповідно до умов договору місце в стійці, висотою 18 Юнітів (майно), розташоване в приміщенні СТП споживачів ОПТС-3 за адресою: м. Харків, вул. Корчагінців, 13-В.

Таким чином, позивачем (орендодавцем) свої зобов'язання за спірним договором від 12.05.2011 року були виконані належним чином.

Пунктом 6.1.3 Договору, орендар (відповідач) прийняв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Проте відповідач (орендар), в порушення умов спірного Договору № 223-19 від 12.05.2011 року, розрахунки з позивачем (орендодавцем) проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість за період з січня по квітень 2013 року: з орендної плати в розмірі 10944,00 грн. та по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 221,54 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, з метою досудового врегулювання спору, на адресу відповідача пред'являлась претензія за вих. №26-17/69 від 18.05.2013 року на суму 11280,20 грн. з вимогою виконати свої зобов'язання за спірним договором (арк. справи 21). Проте відповідач відповіді на претензію не надав та суму боргу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву (а. с. 60-61), відповідно до п. 3.4 та п. 3.6 спірного Договору, орендна плата та відшкодування витрат на електроенергію здійснюється не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим. А отже, наголошує відповідач, оплата за квітень 2013 р. повинна бути здійснена відповідачем до 27.05.2013 року, та заборгованість за цей період виникає у відповідача з 28.05.2013 року.

З приводу вищенаведених заперечень, позивач надав до матеріалів справи пояснення, в яких зазначив, що позивачем дійсно в розрахунку суми заборгованості по орендній платі допущено технічну описку, а саме, невірно вказану дату нарахування - 26.05.2013 року, замість 28.05.2013 року. У зв'язку з чим, позивач просить суд вважати правильною датою розрахунку суми заборгованості з орендної плати - 28.05.2013 року.

Суд звертає увагу відповідача на те, що даний позов позивачем подано до суду 30.05.2013 року, що підтверджується штампом вхідних документів до господарського суду, тоді, як заборгованість за квітень 2013р., з огляду на умови спірного Договору від 10.05.2011р., виникла у відповідача з 28.05.2013 року, тобто до моменту подачі даного позову до суду.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до ч.2 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень: № 2496 від 31.05.2013 року та № 3708 від 27.06.2013, відповідачем сплачено в добровільному порядку заборгованість, яка утворилась за період з січня по лютий 2013 року: по орендній платі в розмірі 5472,00 грн., по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 111,63 грн., а також пеню в розмірі 37,80 грн. За таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України (відсутній предмет спору), оскільки зазначена сплата здійснена відповідачем після подання даної позовної заяви до господарського суду.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи приписи ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 5472,00 грн. заборгованості з орендної плати та 109,91 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім того, враховуючи часткову сплату відповідачем в добровільному порядку пені в розмірі 37,80 грн., позивачем пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 76,86 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 8.2. спірного Договору від 12.05.2011р., сторони передбачили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлена договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання повинно бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з дотримання вимог ст. 232 ГПК України та не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ. Тому суд приходить до висновку, що пеня нарахована позивачем в розмірі 76,86 грн. підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 22,94 грн. за весь час прострочення виконання зобов`язання та інфляційні витрати в сумі 11,15 грн.

З врахуванням наданих позивачем до матеріалів справи пояснень на відзив, в яких позивачем зазначено, що при здійсненні розрахунку пені, 3 % річних та індексу інфляції було допущено технічні описки, а саме, помилково вказані акти № 7883 від 31.12.2012 року замість № 7839 від 31.12.2012 року та акт № 8081 від 31.01.2013 року замість акту № 8035 від 31.01.2013 року, на підставі чого, позивач просить суд вважати правильними акти № 7839 від 31.12.2012 року та № 8035 від 31.01.2013 року. У зв'язку з вищенаведеним, позивачем надано разом з поясненням на відзив відповідні розрахунки: пені, 3 % річних та індексу інфляції з вірними номерами актів.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3 % річних в розмірі 22,94 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 11,15 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в розмірі 1720,50 грн. за вимоги майнового характеру спору в даному разі, покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124,129 Конституції України, ст. 193, 230,ч. 6 ст. 232, 343 ГК України, ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (п/р 26004001314403 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 35074228, ІПН 350742220310) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (р/р 26008898, в ХОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) - 5472,00 грн. заборгованості з орендної плати, 109,91 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання, 76,86 грн. пені, 22,94 грн. 3 % річних, 11,15 грн. індексу інфляції, 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 5472,00 грн., заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання в розмірі 111,63 грн. та пені в розмірі 37,80 грн. - провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.