Рішення № 32656891, 22.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 липня 2013 року Справа № 913/1582/13

Провадження №11/913/1582/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів», м. Вахрушеве-2 Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Дорбудмеханізація», м. Луганськ

про стягнення 559 543 грн. 83 коп.

Суддя Москаленко М.О.

Секретар судового засідання Губарева М.В.

У засіданні брали участь:

Від позивача - Вєрємєєнко О.А., довіреність № 129 від 11.04.2013

Від відповідача - Суханов О.Ю., довіреність б/н від 29.04.2013

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 559543 грн. 83 коп. за неналежне виконання останнім умов укладеного між сторонами договору поставки № 01/08 від 01.08.2012.

Письмовою заявою № 239 від 19.06.2013 позивачем були "уточнені" (фактично зменшені) позовні вимоги та до стягнення з відповідача заявлені борг в сумі 443219 грн. 70 коп., пеня у розмірі 33018 грн. 33 коп., 24 % річних у розмірі 73040 грн. 09 коп., інфляційні нарахування у сумі 1580 грн. 06 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 11190 грн. 88 коп.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.07.2013 було оголошено перерву до 22.07.2013 до 10 год. 30 хв.

Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники сторін у даній справі.

Позивачем заявлені позовні вимоги (з урахуванням їх уточнення) підтримані у повному обсязі.

Відповідачем письмовим відзивом від 08.07.2013 заявлені позовні вимоги визнані частково, а саме в частині стягнення суми заборгованості, щодо заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних нарахувань, 24% річних та пені відповідач заперечив.

Одночасно відповідач повідомив про часткове погашення суми заборгованості у розмірі 398593 грн. 46 коп. У підтвердження цього відповідачем надані платіжні доручення № 358 від 19.06.2013 на суму 300593,46 грн. та № 370 від 20.06.2013 на суму 98000,00 грн., які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх у судовому засіданні під час судового розгляду справи повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

01.08.2012 між сторонами у справі укладено договір поставки № 01/08 (далі за текстом - договір) (а.с. 16-20), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати у власність Покупцеві (відповідачу у справі), а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити щебінь (далі за текстом - товар), строки поставки, якість, кількість, ціна якого визначається в специфікаціях, що оформлені у вигляді Додатків до договору і є його невід'ємною частиною.

Так, на виконання умов даного договору позивачем було поставлено відповідачеві товару на загальну суму 554219 грн. 70 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 30808 від 03.08.2012 на суму 55850,94 грн., № 60807 від 06.08.2012 на суму 54678,84 грн., № 70807 від 07.08.2012 на суму 58135,80 грн., № 80808 від 08.08.2012 на суму 47398,08 грн., №90804 від 09.08.2012 на суму 26266,92 грн., № 100809 від 10.08.2012 на суму 23891,70 грн., № 220803 від 22.08.2012 на суму 19775,52 грн., № 230805 від 23.08.2012 на суму 22731,06 грн., № 270803 від 27.08.2012 на суму 48010,32 грн., №280804 від 28.08.2012 на суму 44472,60 грн., № 290806 від 29.08.2012 на суму 31179,18 грн., № 40903 від 04.09.2012 на суму 6850,38 грн., № 50906 від 05.09.2012 на суму 23378,34 грн., № 110907 від 11.09.2012 на суму 3253,74 грн., № 120905 від 12.09.2012 на суму 18639,06 грн., № 130905 від 13.09.2012 на суму 14470,80 грн., №140908 від 14.09.2012 на суму 55236,42 грн. (а.с. 27-60) та довіреностями № 201/1 від 01.08.2012 та № 243 від 01.09.2012 на отримання уповноваженою особою відповідача даного товару (а.с. 84-85).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата за товар проводиться в безготівковому порядку на підставі пред'явлених Постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Умови оплати - 100% попередня оплата.

Згідно пункту 5.4 договору у разі відвантаження товару без передплати, його оплата здійснюється протягом 30 (тридцяти) днів з моменту поставки.

Позивач свої зобов'язання з поставки товару виконав у повному обсязі.

Поставлений позивачем товар відповідачем був оплачений частково, лише в сумі 111000 грн. 00 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою (а.с. 26).

Сума заборгованості за договором станом на 01.06.2013 становила 443219 грн. 70 коп.

Пунктом 6.3.2 договору сторони встановили, що у випадку порушення строків оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого або неоплаченого товару.

Пунктом 6.3.3 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару, встановлених п. 5.4 договору понад 30 (тридцяти) днів, Покупець повинен відшкодувати Постачальнику збитки у сумі нарахованих на несвоєчасно сплачену вартість товару 24 % річних.

На підставі викладеного позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором було нараховано та заявлено до стягнення з відвідача пеню у розмірі 33018 грн. 33 коп. та 24 % річних у розмірі 73040 грн. 09 коп., що підтверджено наявними у матеріалах справи розрахунками окремо за кожний місяць періоду заборгованості (а.с. 75-78).

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 1580 грн. 06 коп., що підтверджено наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 78-80).

Письмовим відзивом від 08.07.2013 на позовну заяву відповідач не заперечив проти наявності заборгованості перед позивачем за договором поставки № 01/08 від 01.08.2012, однак заперечив проти вимог про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 24 % річних, при цьому просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення позивачем сум пені та 24% річних (а.с. 116-118).

В процесі судового розгляду справи відповідачем частково погашено суму заборгованості у розмірі 398593 грн. 46 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві товару за договором поставки № 01/08 від 01.08.2012, а також наявності заборгованості відповідача в сумі 443219 грн. 24 коп. станом на дату прийняття рішення у даній справі.

Під час судового розгляду справи відповідачем частково погашено суму боргу, а саме у розмірі 398593 грн. 46 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 358 від 19.06.2013 на суму 300593,46 грн. та № 370 від 20.06.2013 на суму 98000,00 грн. (а.с. 120-121).

За таких обставин провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 398593 грн. 46 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у цій частині покладаються судом на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення суми боргу здійснене після звернення позивача до суду з даним позовом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 33018 грн. 33 коп., 24 % річних у розмірі 73040 грн. 09 коп. та інфляційні нарахування у розмірі 1580 грн. 06 коп., що підтверджено відповідними розрахунками позивача, наявними у матеріалах справи.

Письмовим відзивом від 08.07.2013 на позовну заяву відповідач заявив клопотання про зменшення належних до стягнення сум пені, 24% річних та інфляційних нарахувань, оскільки "позивач не виконав всі дії на можливість вирішити цей спір у порядку досудового розгляду".

Ані нормативного, ані документального обґрунтування заявленого клопотання позивач не навів.

Крім того, інфляційні нарахування та 24% річних не є штрафними санкціями та зменшенню в порядку п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не підлягають.

З урахуванням викладеного у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити за необґрунтованістю.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають задоволенню в частині вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 44626 грн. 24 коп., пені у розмірі 33018 грн. 33 коп., 24% річних у сумі 73040 грн. 09 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 1580 грн. 06 коп. з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі зменшення розміру позовних вимог сплачена сума судового збору повертається позивачеві за ухвалою суду.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 11017 грн. 16 коп., решту судового збору у розмірі 173 грн. 72 коп. слід повернути позивачу ухвалою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Дорбудмеханізація», вул. Дніпровська, 51, м. Луганськ, код 35399269, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вахрушевський завод будівельних матеріалів», вул. В. Терешкової, 1, м. Вахрушеве-2 Луганської області, код 33685773, борг у сумі 44626 грн. 24 коп., пеню у розмірі 33018 грн. 33 коп., 24% річних у сумі 73040 грн. 09 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1580 грн. 06 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 11017 грн. 16 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В частині вимог про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 398593 грн. 46 коп. провадження у справі припинити.

В судовому засіданні 22.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 29.07.2013.

Суддя М.О. Москаленко