Рішення № 32652923, 23.07.2013, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/3886/13-ц

2/296/1926/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

"23" липня 2013 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Шалоти К.В.,

при секретарі Давиденко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору та розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2013 року ПАТ „Державний ощадний банк України" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору № 467 від 15.07.2008 року та стягнення з відповідача заборгованості за цим кредитним договором в сумі 3505,03 грн., що складається з: 1678,29 грн. прострочених процентів, 100,00 грн. простроченої плати за супроводження кредиту, 5,00 грн. нарахованої плати за супроводження кредиту та 1721,74 грн. пені.

Поданий позов обґрунтовувався тим, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 15.04.2010 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ВАТ „Державний ощадний банк України" заборгованість по кредитному договору № 467 від 15.07.2008 року в сумі 5262,46 грн., однак з часу подання позовної заяви 28.10.2009 р. по 25.02.2013 р. сума боргу перед позивачем зросла на 3505,03 грн. за рахунок того, що відповідач сплачував вказану заборгованість за рішенням суду частинами та остаточно здійснив її погашення лише в травні 2012 року.

В судовому засіданні представник позивача Морей Н.А. позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала повністю та заперечувала проти його задоволення, посилаючись на те, що за рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 15.04.2010 року заборгованість по кредитному договору в сумі 5262,46 грн. нею сплачена в травні 2012 року, іншої заборго.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 липня 2008 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", правонаступником якого являється ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 467, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 5000,00 грн. строком на 36 місяців до 14.07.2011 р. зі сплатою 26% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені кредитним договором (а.с. 4-7).

У зв'язку із порушенням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором 29.10.2009 року ВАТ „Державний ощадний банк України" звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором № 467 від 15.07.2008 року.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15.04.2010 у справі №2-850/10 року вирішено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ВАТ „Державний ощадний банк України" заборгованість за договором кредиту в розмірі 5262,46 грн. та судові витрати у сумі 171,00 грн. (а.с. 8-9).

Як вбачається з квитанцій про перерахування грошових коштів ОСОБА_1 в період з травня 2011 по липень 2012 року погашала заборгованість перед ВАТ „Державний ощадний банк України" щомісячними платежами у сумі 367,33 грн. та станом на 20.07.2012 року повністю виплатила заборгованість на суму 5433,46 грн. (а.с. 25-27).

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, відповідач в період 28.10.2009 р. по 25.02.2013 р. користувалась наданими Банком кредитними коштами, не сплачуючи проценти та плати за супроводження за користування кредитом, в зв'язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 3505,03 грн., що складається з: прострочених процентів за період з червня 2010 по травень 2012 в сумі 1678,29 грн., простроченої плати за супроводження кредиту за період з листопада 2009 по лютий 2013 в сумі 105,00 грн. та пені за період з 28.10.2009 по 18.04.2013 у сумі 1721,74 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.1 кредитного договору № 467 від 15.07.2008 року передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.

Відповідно до п. 1.5 цього Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку, розмірах та строки, встановлених в цьому договорі.

Згідно пп. 2 п. 1.8 вказаного Договору за надання банківських послуг позичальник сплачує банку наступні комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2,5 грн., сплата яких здійснюється щомісячно одночасно з погашенням частини кредиту.

У відповідності до п. 5.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0.06 %від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Разом з тим, беручи до уваги, що нарахована позивачем пеня за період з 28.10.2009 по 18.04.2013 становить 1721,84 грн., тобто перевищує заборгованість по процентах за користування кредитом, враховуючи відсутність заборгованості за тілом кредиту та інші обставини справи, а також враховуючи особу відповідача, яка є особою похилого віку, отримує незначну пенсію та інших доходів не має, суд в даному конкретному випадку приходить до висновку, що нарахована позивачем пеня підлягає зменшенню на підставі ч.3 ст.551 ЦК України до суми 300,00 грн.

Що стосується сплати комісії за обслуговування кредиту, то з урахуванням положення п. 7.8 кредитного договору, згідно якого сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України до 3 років для всіх грошових зобов'язань позичальника (в тому числі, але не включно щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені), що передбачені умовами цього договору, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню плата за супроводження кредиту за період з січня 2010 по квітень 2013 р. у сумі 70,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Державний ощадний банк України" підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 467 від 15.07.2008 року у розмірі 2048,29 грн., яка складається з: 1678,29 грн. - прострочених процентів; 70,00 грн. - комісії за супроводження кредиту; 300,00 грн. - пені за несвоєчасне виконання умов договору.

Згідно ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на те, що ОСОБА_1 не виконувала взяті на себе зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, чим істотно порушила його умови, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав до розірвання кредитного договору №467 від 15.07.2008 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню сплачені та документально підтверджені судові витрати у сумі 335,10 грн., що складається зі ставки судового збору за вимоги майнового характеру у сумі 229,40 грн. та ставки судового збору за вимоги немайнового характеру у сумі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610-612, 627-629 ЦК України, ст.ст. 3,10, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код за ЄДРПОУ 09311380) заборгованість за кредитним договором №467 від 15.07.2008 року в розмірі 2048 (дві тисячі сорок вісім) гривень 29 копійок, з яких: прострочені проценти в сумі 1678,29 грн., прострочення сплати за супроводження кредиту у сумі 70 грн., пеня за несвоєчасне виконання умов договору у сумі 300 грн.

Розірвати кредитний договір №467 від 15.07.2008 року, укладений між Відкритим акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Корольовського відділення №8093 Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" судовий збір у сумі 344 гривень (триста сорок чотири) гривні 10 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя К. В. Шалота