Рішення № 32652040, 16.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 904/1822/13-г 16.07.13

За позовом Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі: 1) Міністерства енергетики і вугільної промисловості України 2) Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківгаз" та Криворіжського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів до Приватного акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек"простягнення 11 759,91 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача - 1 не з'явивсявід позивача -2Перетятько А.В. (дов. ВТС № 464537 від 29.01.2013 року)від відповідачане з'явивсявід прокуратурине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16 липня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення 11 759,91 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.03.2013 року матеріали справи № 904/1822/13-г було скеровано за підсудністю до господарського суду міста Києва відповідно до вимог статті 17 Господарського процесуального кодексу України.

14.03.2013 року в результаті автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва справу передано судді Стасюку С.В. для розгляду спору по суті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 904/1822/13-г до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.04.2013 року.

12.04.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача - 2 надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача - 1 та позивача - 3 в судове засідання 12.04.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали суду від 18.03.2013 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судове засідання 12.04.2013 року також не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.03.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 12.04.2013 року представник позивача -2 надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2013 року, розгляд справи було відкладено на 07.05.2013 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

07.05.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача - 2 надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 07.05.2013 року справу № 904/1822/13-г передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 року справу № 904/1822/13-г прийнято до провадження суддею Гулевець О.В., розгляд справи призначено на 11.06.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року справу № 904/1822/13-г передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 904/1822/13-г до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 07.05.2013 року.

Представник позивача - 1 в судове засідання 11.06.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали суду від 07.05.2013 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2013 року також не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.05.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 11.06.2013 року представник позивача-2 надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року розгляд справи було відкладедено на 16.07.2013 року.

У судове засідання 16.07.2013 року представники позивача -1 та прокуратури не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача - 2 у судовому засіданні надав усні прояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16.07.2013 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Як вже зазначалось судом, господарським судом Дніпропетровської області було встановлено, що відповідач знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Соціалістична 5, корпус 2, що мало наслідком скерування матеріалів справи № 904/1822/13-г за підсудністю до господарського суду міста Києва.

На виконання вимог ухвали суду у даній справі позивач - 3 надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" є: 79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 359.

Відповідно до частини 3 статті 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

З вищевказаного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців неможливо встановити коли саме місцезнаходженням відповідача стало м. Львів, вул. Городоцька, буд. 359.

Відповідно до норм чинного законодавства спори між судами щодо підсудності не допускаються.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи ту обставину, що станом на момент подання позову, судом Дніпропетровської області було встановлено місцезнаходження відповідача за адресою: м. Київ, вул. Соціалістична 5, корпус 2, суд приходить до висновку про розгляд справи № 904/1822/13-г господарським судом міста Києва з додержанням правил підсудності.

Окрім того, судом встановлено, що з метою виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" 01.04.2011 року Закрите акціонерне товариство "Ритейлінгова компанія "Євротек" змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Ритейлінгова компанія "Євротек".

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 року між Дочірньою компанією "Укртрансгаз", в особі начальника Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ "Харківтранс" "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (трансгаз) та Закритим акціонерним товариством "Ритейлінгова компанія "Євротек" (замовник) було укладено договір № 1958 на транспортування природного газу (надалі по тексту - Договір).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року № 360-р "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної компанії "Нафтогаз України", наказу Міненерговугілля від 18.07.2012 року № 530 "Про реорганізацію Дочірньої компанії Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України" з 27.12.2012 року Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної компанії "Нафтогаз України" реорганізовано шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом Договору є надання послуг трансгазом з транспортування природного газу від пунктів прийому - передачі газу в магістральні трубопроводи до газорозподільчої станції - далі по тексту - Міськгаз в загальному потоці для подальшого транспортування замовнику. Замовник зобов'язується прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з транспортування трансгазу, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором.

Згідно з пунктом 2.1. Договору трансзаз здійснює протягом 2008 року транспортування газу замовника в наступному обсязі, в тому числі по місяцях, або кварталах:

МісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягМісяцьОбсягСічень18 000квітень10 000липень5 000жовтень10 000Лютий18 000травень5 000серпень5 000листопад14 000Березень14 000червень5 000вересень5 000грудень18 000I кв.50 000II кв.20 000III кв.15 000IV кв.42 000

Відповідні обсяги природного газу є плановими і повинні відповідати обсягам природного газу, які будуть закуплені замовником у постачальника газу.

Фактична кількість протранспортованого газу замовнику у відповідному місяці, затверджується 2-х стороннім актом виконаних робіт по транспортуванню газу між трансгазом та замовником на умовах пунктів 2.3., 3.6 та 4.3. цього Договору. Між трансгазом та міськгазом, по взаємному погодженню, можуть складатись щомісячні Реєстри протранспортованого газу замовникам. Ці акти та Реєстр, у випадках визначених цим Договором, є підставою для розрахунків між сторонами і в необхідних випадках для перерахунку за протранспортований газ (пункт 2.4. Договору).

Згідно з пунктом 4.3. Договору замовник зобов'язується до 5-го числа, наступного за звітним місяця, скласти з трансгазом акт виконаних робіт з транспортування природного газу.

Сторони домовились, що в разі відсутності або несвоєчасного оформлення актів про виконання робіт по транспортуванню природного газу підставою для проведення нарахувань і розрахунків можуть бути акти прийому - передачі газу між споживачем та міськгазом. У разі якщо споживач не виконує своїх обов'язків та не складає акти, визначені пунктами 2.4., 4.5. цього Договору, підставою для взаєморозрахунків між сторонами є щомісячні реєстри протранспортованого споживачеві газу, що складаються між трансгазом та міськгазом (пункти 4.5., 4.6. Договору).

Згідно з пунктом 6.1. Договору тариф на послуги по транспортуванню природного газу для споживачів України на момент укладання договору визначений постановою Національної Комісії Регулювання електроенергетики України в розмірі 115,56 грн., включаючи ПДВ, за 1000 куб. м. газу.

Оплата послуг з транспортування природного газу здійснюється замовником шляхом перерахуваннякоштівна поточні рахунки трансгазу за 10 календарних днів до початку місяця поставки, в обсягах не менш ніж 100% вартості планового місячного обсягу. Остаточний розрахунок за послуги з транспортування природного газу, що були надані у (календарному) звітному місяці, здійснюються замовником на підставі двосторонніх актів виконаних робіт з транспортування газу, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок трансгазуу термін до 10 числа місяця, наступного за (календарним) звітним (пункти 7.1., 7.2. Договору).

Відповідно до 7.4. Договору у разі якщо замовник не виконає своїх обов'язків, що визначені пунктом 3.3., та не складає акти, визначені пунктом 2.4. цього Договору, підставою для взаєморозрахунків між сторонами є щомісячні реєстри протранспортованого замовнику газу, що складаються між трансгазом та міськгазом.

Пунктами 12.1., 12.2. Договору сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з 1 січня 2008 року і діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до повного здійснення розрахунків. Якщо за місяць до закінчення строку дії даного Договору жодна із сторін не заявить бажання розірвати Договір, то даний договір вважається пролонгованим на слідуючий календарний рік на тих же умовах.

За твердженням позивачів Договір був пролонгований до 2012 року, доказів зворотного суду не надано.

На виконання вимог Договору, за період листопад - грудень 2011 року позивач - 2 надав відповідачу послуги з транспортування природного газу на загальну суму 11 366,11 грн., що підтверджується реєстрами газоспоживання (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Рахунки на оплату послуг за Договором за листопад 2011 року на суму 5 440,56 грн. та за грудень 2011 року на суму 5 925,55 грн., разом з актами про виконання робіт з транспортування природного газу по магістральних газопроводах за спірний період, були направлені на адресу відповідача, проте не підписані та не повернуті останнім.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору в частині оплати за надані позивачем - 2 послуги з транспортування природного газу, внаслідок чого, у Приватного акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 11 366,11 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 366,11 грн. заборгованості за Договором та 383,80 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено Договір № 1958 на транспортування природного газу від 02.01.2008 року, відповідно до умов якого позивач - 2 зобов'язався надати відповідачу послуги з транспортування природного газу від пунктів прийому - передачі газу в магістральні трубопроводи до газорозподільчої станції в загальному потоці для подальшого транспортування замовнику, а відповідач зобовязавсяся прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з транспортування трансгазу та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачами доказів та пояснень вбачається, що позивач -3 взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг з транспортування газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за надані послуги не здійснив.

Вищевказані обставини підтверджуються реєстрами газоспоживання за листопад 2011 року та за грудень 2011 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 11 366,11 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Міністерства енергетики і вугільної промисловості України, Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" та Криворіжського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про стягнення 11 366,11 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також, позивачі просять суд стягнути з відповідача 383,80 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних на загальну суму 383,80 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що відповідно до пункту 11 статті 5 закону України "Про судовий збір" органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з частиною 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-35, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 359, ідентифікаційний код 34771370) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021. м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 25698645) в особі Криворіжського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (53081, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне) філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 11 366 (одинадцять тисяч триста шістдесят шість) грн. 11 коп. заборгованості, 383 (триста вісімдесят три) грн. 80 коп. три проценти річних.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 359, ідентифікаційний код 34771370) в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 22.07.2013 року

Суддя Стасюк С.В.