Рішення № 32651971, 23.07.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 липня 2013 р. Справа № 16/48/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Снігур О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн", м.Одеса

до Вінницької митниці Міндоходів, м.Вінниця

про стягнення 32547,00 грн збитків

За участю представників:

позивача : не з'явився;

відповідача : Лисюк А.О. (довіреність №13/1-6621 від 19.11.2012 року)

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення 32547,00 грн. на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок несвоєчасного митного оформлення відповідачем залізничних вагонів зерновозів.

Позов мотивовано наступним. В результаті порушення відповідачем передбачених норм Митного кодексу України щодо строків, способів та порядку митного оформлення позивачем були понесені збитки, які полягають в тому, що з огляду на довготривале митне оформлення залізничних вагонів у кількості 6 (шести) штук, робітниками Південно - Західної залізниці на станції Могилів - Подільський були оформлені необхідні документи, що підтверджували їх простій протягом часу митного оформлення, а також їх зберігання протягом простою, та нараховані плата за простій та збір за зберігання вагонів. Зокрема, на підставі складених Актів робітниками Південно - Західної залізниці на станції Могилів - Подільський була оформлена відомість плати за користування вагонами №04070083, відповідно до якої призначено до нарахування за користування вагонами за час простою 31495,80 грн., а також нараховано збір за зберігання орендованого рухомого складу на суму 1051,20 грн. З огляду на вищевикладене Південно - Західною залізницею з особового рахунку позивача було списано 32547,00 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.07.2012 за вказаним позовом порушено провадження у справі №16/48/2012/5003, судове засідання призначено на 13 вересня 2012.

Ухвалою суду від 13.09.2012 провадження у справі №16/48/2012/5003 зупинено до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи №1570/4265/2012.

Ухвалою суду від 29.12.2012 провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду на 10.01.2013.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 10.01.2013 представника позивача та ненаданням останнім витребуваних судом документів ухвалою суду від 10.01.2013 продовжено строк розгляду спору на 15 днів з відкладенням судового засідання до 24.01.2013.

Ухвалою суду від 24.01.2013 року зупинено провадження у справі №16/48/2012/5003 до остаточного вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи №1570/4265/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трейн Укрейн» до Вінницької митниці Державної митної служби України про скасування карток відмови в митному оформленні, рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12.06.2013 провадження у справі №16/48/2012/5003 поновлено, замінено відповідача - Вінницьку митницю Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 13343233) на її правонаступника - Вінницьку митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 38717652), розгляд справи почато заново з призначенням судового засідання на 23.07.2013.

На визначену дату (23.07.2013) представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується підписом уповноваженої особи від 01.07.2013 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №65014 0385899 5.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача Лисюк А.О. суду пояснила, що станом на день розгляду справи усі активи Вінницької митниці Державної митної служби України переведені на Вінницьку митницю Міндоходів.

Також представник відповідача просила суд у позові відмовити, посилаючись на те, що 29.05.2013 року Вищим адміністративним судом України винесено ухвалу, якою касаційну скаргу ТОВ «Трейн Укрейн» залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Трейн Укрейн" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії залишено без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено наступне.

29.05.2013 року Вищим адміністративним судом України постановлено ухвалу, якою касаційну скаргу ТОВ «Трейн Укрейн» залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Трейн Укрейн" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії залишено без змін.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді зазначеної адміністративної справи встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейн Укрейн» (наймачем) та державним підприємством «Железная дорога Молдовы» (наймодавцем) укладений договір майнового найму вантажного рухомого составу від 14.05.2012 року, предметом якого є передача в майновий найом наймачу 60 зерновозів, що перебувають у власності наймодавця для перевозки вантажів в режимах транзит, експорт, імпорт та внутрішніх перевезень по залізничних дорогах, ЧФМ, СНД та ЄС.

08.06.2012 року позивач звернувся до начальника митного поста «Дністер» Вінницької митниці листом № 07/06-19Б від 07.06.2012 року з проханням надати дозвіл на оформлення в режимі ІМ 31 (тимчасове ввезення) з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, згідно з ст.ст. 105, 189 Митного кодексу України та Стамбульської Конвенції про тимчасове ввезення (Додаток С) від 1990 року (далі по тексту Конвенція), транспортних засобів комерційного призначення: залізничних вагонів-зерновозів у кількості 60 штук, які належать нерезиденту державному підприємству «Железная дорога Молдови» (республіка Молдова), та надійшли на станцію «Могилів-Подільський» на адресу позивача за договором майнового найму вантажного рухомого складу (оренди) № 8300412 від 14.05.2012 року з додатком № 1, з метою багаторазового використання у перевезеннях в міжнародному сполученні.

Листом від 09.06.2012 року №3207 митним органом надано відповідь заявнику про те, що митне оформлення залізничних вагонів в режимі ІМ 31 з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами не може бути проведено, оскільки зазначені вагони ввозяться особою, яка здійснює свою діяльність на території тимчасового ввезення, з метою перевезення вантажів, серед іншого, в режимі внутрішніх залізничних перевезень.

Позивачу направлена картка відмови №401060302/2/00005, якою підприємству відмовлено у прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України через необхідність коригування визначеної підприємством митної вартості товарних засобів - вагонів, у відповідно до вищевказаного рішення про коригування митної вартості товарів.

Звертаючись з позовом до господарського суду Вінницької області позивач (товариство з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн") зазначив, що вказаними діями відповідач допустив порушення "...норм Митного кодексу щодо строків, способів та порядку митного оформлення, включаючи грубе порушення вимог ст.255 МК України, позивачем були понесені значні збитки..." (а.с.3).

Разом з цим, Вищий адміністративний суд України, приймаючи ухвалу від 29 травня 2013 року у справі №К/9991/76405/12 зазначив, що "... обґрунтовуючи свою правову позицію місцевий та апеляційний адміністративні суди виходили з безпідставності позовних вимог, оскільки, приймаючи оскаржені картки відмови в митному оформленні та рішення про коригування вартості товарів Вінницька митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим митним законодавством України... Судова колегія вважає, що в процесі розгляду справи знайшов своє підтвердження факт правомірності дій відповідача, оскільки, по-перше, заявлені до ввезення позивачем залізничні вагони-зерновози в даних правовідносинах виступають товаром, по-друге, їх використання, узгоджене власником та наймачем (позивачем у справі), не відповідає вимогам діючого законодавства... Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішеннях судів попередніх інстанцій, зазначені судові рішення ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається...".

Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.

За загальним правилом кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (ст. 33 ГПК). Водночас, стаття 35 ГПК України визначає підстави, за яких ці особи звільняються від обов'язку доказування, зокрема преюдиціальні факти.

Частини 2 - 4 статті 35 ГПК України вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

ГПК перелічує такі факти залежно від того, суд якої юрисдикції виніс судовий акт:

а) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, що розглядає господарські спори);

б) питання, чи мали місце певні дії та чи вчинені вони певною особою, встановлені вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили;

в) факти, які мають значення для вирішення спору, встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Не має винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи.

Стаття 35 ГПК України не визначає як такі, що не підлягають доказуванню, обставини, викладені в судових актах адміністративних судів у справах адміністративної юрисдикції. Така прогалина пояснюється тим, що справи, які зараз відповідно до Кодексу адміністративного судочинства як справи адміністративної юрисдикції розглядаються в адміністративних судах, до введення в дію Кодексу адміністративного судочинства розглядалися господарськими та цивільними судами. Тому такі справи не виокремлювалися. Тому уявляється, що рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

За змістом ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно зі ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, з огляду на вищевикладене та висновки, зроблені Вищим адміністративним судом України у адміністративній справі за позовом ТОВ "Трейн Укрейн" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, позивач не довів суду обставини щодо наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, яка спричинила шкоду, причинний зв'язок між шкодою та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов'язку відповідача по відшкодуванню збитків, а тому у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 115 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ :

У позові відмовити.

Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 29 липня 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Трейн Укрейн" (65014 м. Одеса, Лідерсовський бульвар, 5, оф. 6);

3 - відповідачу - Вінницькій митниці Міністерства доходів (21034 м.Вінниця, Староміський район, вул.Лебединського, 7)