Постанова № 32650676, 29.07.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/2616/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Сугакової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2013 Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення податкового боргу в сумі 3 799,26 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою суду (а.с. 21). При цьому, представником позивача через канцелярію суду надано заяву про розгляд справи без його участі (вх. від 23.07.2013 № 14193).

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою реєстрації: АДРЕСА_1, вказаною в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15716665 та матеріалах справи. Передані поштою до суду конверти з повістками, які двічі направлялись відповідачу, з довідками поштового відділення від 11.07.2013 та від 18.07.2013 "не проживает, квартира продана".

За таких обставин, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, та з урахуванням ч. 1 ст. 41 Кодексу, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2006 ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано як фізичну особу-підприємця виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР № 15716665, а.с. 4-5) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 12.10.2006 (службова записка від 27.02.2013 № 440, а.с. 6).

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг в сумі 3 799,26 грн. по єдиному податку з фізичних осіб (з урахуванням сплати станом на 20.05.2012 в сумі 2,15 грн., на 07.11.2012 в сумі 330,00 грн. та враховуючи пеню за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання в сумі 6,41 грн.), що підтверджується:

податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за півріччя 2012 року від 07.08.2012 № 48908 (термін сплати - 19.08.2012, сума нарахування - 3 013,00 грн., а.с. 7-8);

податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 3 квартали 2012 року від 05.11.2012 № 66303 (термін сплати - 19.11.2012, сума нарахування - 330,00 грн., а.с. 9-10);

податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012 рік від 08.02.2013 № 3062716569 (термін сплати - 19.02.2013, сума нарахування - 782,00 грн., а.с. 11-12).

Так, вищевказані податкові декларації являють собою самостійно визначені відповідачем грошові зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягають оскарженню, тому сума податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб є узгодженою і підлягає сплаті.

Перевіряючи правильність нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому в силу пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Відповідно п. 57.1 ст. 57 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.1.1 п. 129.1 та п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена пп.. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу).

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 26.09.2012 № 346 в сумі 3 010,85 грн. основного платежу (а.с. 13). Вказана вимога була отримана відповідачем 06.10.2012, про що свідчить відмітка про вручення на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, отже податкове зобов'язання є узгодженим.

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 3 799,26 грн. по єдиному податку з фізичних осіб такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) податковий борг в сумі 3 799,26 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять гривень 26 коп.) по єдиному податку з фізичних осіб та перерахувати на р/р 31515970700002, код 18050400, одержувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18050400, код виду сплати - 147, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк