Ухвала суду № 32650671, 10.07.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1173/13-а

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1173/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 12.03.13

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючі системи" (вул. Монтажна, 1;вул. Набережна, 69 В,Сімферополь,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493; 95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дії.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Кримські генеруючи системи" звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправними дії відповідача щодо складання 02 листопада 2012 року акту позапланової невиїзної перевірки №8675/22-3/30909683.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль-мережі" за період вересень 2011 року, за результатами якої було складено акт №8675/22-3/30909683 від 02 листопада 2012 року (а.с.13-20).

Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою встановлені порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону; п.185.1 ст. 185, п.п.187.1.а, п. 187.1, п.188.1, ст.. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового зобов'язання за вересень 2011 року у розмірі 51335 грн., завищення податкового кредиту за вересень 2011 року у розмірі 51335 грн.; п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 135.2 ст. 135, п.п.135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого в податковому обліку завищена сума доходів, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року на загальну суму 256675 грн., та завищена сума витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 256675 грн.

На думку апелянта, судом першої інстанції було безпідставно задоволено позовні вимоги позивача, а отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Кримські генеруючи системи" (ідентифікаційний код 30909683) є юридичною особою, зареєстрованою 21 червня 2000 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №434066 (а.с.12) та довідка АА №683148 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) (а.с.11).

18 жовтня 2012 року відповідачем на підставі п.п.78.1.1., пп.78.1 ст. 78, п.79.1 ст.79, ст.20 Податкового кодексу України, податкової декларації по ПДВ ДП "Кримські генеруючи системи" прийнято наказ №2633 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Кримські генеруючи системи" (а.с.64).

Відповідно до вказаного наказу, наказано забезпечити проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль-мережі" за період вересень 2011 року, тривалістю 5 робочих днів.

На підставі вказаного наказу посадовими особами відповідача було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль-мережі" за період вересень 2011 року, за результатами якої було складено акт №8675/22-3/30909683 від 02 листопада 2012 року (а.с.13-20).

Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою встановлені порушення позивачем ч. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону; п.185.1 ст. 185, п.п.187.1.а, п. 187.1, п.188.1, ст.. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового зобов'язання за вересень 2011 року у розмірі 51335 грн., завищення податкового кредиту за вересень 2011 року у розмірі 51335 грн.; п.п.14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 135.2 ст. 135, п.п.135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого в податковому обліку завищена сума доходів, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року на загальну суму 256675 грн., та завищена сума витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 256675 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч. 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Заявлені позовні вимоги по суті носять декларативний характер, оскільки фактично спрямовані на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушенням ті чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично лежить в площині особистого волевиявлення відповідача.

Акт позапланової невиїзної перевірки №8675/22-3/30909683 від 02 листопада 2012 року та його висновки не є по своїй суті рішенням суб'єкта владних повноважень, зазначений акт лише фіксує факт порушення та не має правових наслідків для позивача.

Акт перевірки є доказом у справі, у зв'язку з чим не може бути предметом оскарження у адміністративній справі, та підлягає оцінці, зокрема під час судового розгляду справи щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, які мали бути прийняті за результатами порушень, встановлених та зафіксованих в акті перевірки.

Наказом ДПА України №1003 від 24.12.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2011 року за №70/18808, затверджений порядок оформлення документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі Порядок №1003).

Відповідно до п. 4 Порядку №1003 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Оскільки відповідачем у ході перевірки позивача були встановлені порушення податкового та іншого законодавства України, ним правомірно було складено саме акт, що встановлено п. 4 Порядку №1003.

Заявлені позовні вимоги не відповідають встановленому законом способу захисту права, оскільки позивачем оскаржуються дії відповідача щодо складання акту позапланової невиїзної перевірки №8675/22-3/30909683 від 02 листопада 2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем податкового та іншого законодавства України, з чим позивач не згоден, однак у даному випадку позивач має право оскаржити до суду рішення відповідача, які мали бути прийняті за результатами порушень, встановлених та зафіксованих в акті перевірки.

Судова колегія зазначає, що в апеляційній скарзі відповідачем наведені доводи, що не стосуються предмету спору, а рішення суду першої інстанції співпадає з вимогами апелянта.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги , оскільки відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції яким позовні вимоги позивача залишені без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.03.13 у справі № 801/1173/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко