Справа № 199/1831/13-ц
(2/199/1556/13)
РІШЕННЯ
Іменем України
21 березня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Черпак Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного комерційного банку «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Дніпропетровське Регіональне управління, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними іпотечного договору,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась до суду з даною позовною заявою до відповідачів про визнання недійсними іпотечного договору.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона з вересня 2005 року по грудень 2011 року проживала з ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, даний факт встановлено рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2012 року, яке набрало законної сили 29 грудня 2012 року.
Під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ними за спільні кошти було придбано домоволодіння АДРЕСА_1, яке є їх спільною сумісною власністю.
У листопаді 2012 року позивачці стало відомо, що ОСОБА_2 без її згоди уклав договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало їм на праві спільної сумісної власності.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2012 року, був визнаний недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 11 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1610.
Як з'ясувалось, спірне домоволодіння після укладання оскаржуваного договору купівлі-продажу домоволодіння ОСОБА_3 воно було передано в іпотеку Відкритому акціонерному товариству комерційний банк «Надра», згідно з іпотечним договором №808810/ФЛ-3, з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань по кредитному договору №808810/ФЛ від 11 квітня 2008 року.
Посилаючись на вищезазначені обставини та на те, що домоволодіння належить позивачці та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, ОСОБА_3 не є власником нерухомого майна, яке передав в іпотеку, тому позивачка вважає, що були порушені її права, і просить суд визнати договір іпотеки №808810/ФЛ-3 від 11.04.2008 року недійсним.
Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав та пояснив, що дійсно домоволодіння АДРЕСА_1 є спільною власністю його та позивачки ОСОБА_1, він продав дану нерухомість без її згоди, а тому ОСОБА_3 не мав права передавати домоволодіння в іпотеку.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день слухання справи сповіщався належним чином.
Представник відповідача ПАТ Комерційний Банк «Надра» в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином.
Третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, про день слухання справи сповіщена належним чином.
Вислухавши пояснення представника позивачки та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 18 грудня 2012 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська було винесено рішення по цивільній справі № 401/12347/12 (2/401/4885/12), згідно з яким встановлений факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з вересня 2005 року по грудень 2011 року.
Також рішенням суду було визнано недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 11 квітня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1610.
Згідно з додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2013 року по справі № 401/12347/12 (2/401/4885/12) передбачені наслідки визнання правочину недійсним, а саме було ухвалено припинити право власності за ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на нерухоме майно, яке складається з: літ. А-2 - житловий будинок, житловою площею 155,5 кв.м., загальною площею 228,0 кв.м., № 1-3 споруди, що розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1; поновити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке складається з: літ. А-2 - житловий будинок, житловою площею 155,5 кв.м., загальною площею 228,0 кв.м., № 1-3 споруди, що розташовані в домоволодінні АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2).
Статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Також судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2
11 квітня 2008 року дане домоволодіння було передано ОСОБА_3 в іпотеку Відкритому акціонерному товариству комерційний банк «Надра», згідно з іпотечним договором №808810/ФЛ-3 від 11.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.
В свою чергу, відповідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити вимогам зазначеного Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки може бути нерухоме майно яке належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
Таким чином, беручи до уваги приписи ст. 236 ЦК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 на момент укладання іпотечного договору № 808810/ФЛ-3 від 11.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 11 квітня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 1611, не був власником нерухомого майна в цілому, а саме домоволодіння АДРЕСА_1, а тому й не мав право повністю розпоряджатися ним.
Враховуючи встановлені обставини, та враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про іпотеку», суд вважає визнати іпотечний договір №808810/ФЛ-3 від 11.04.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №1611, - недійсним, та скасувати заборону на відчуження домоволодіння АДРЕСА_1, накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровану в реєстрі за №1612 та в Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 60, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 29, 203, 215, 236 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Публічного акціонерного комерційного банку «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра» Дніпропетровське Регіональне управління, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання недійсними іпотечного договору, - задовольнити.
Визнати іпотечний договір № 808810/ФЛ-3 від 11 квітня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1611, - недійсним, та скасувати заборону на відчуження домоволодіння АДРЕСА_1, накладену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровану в реєстрі за №1612 та в Єдиному реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.
Суддя:
Судове рішення № 32639732, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 08.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 199/1831/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: